Словник.
Борозна – глибокі поздовжні долини, що простяглися з північного-заходу на південний схід в Кордільєрах Канади, що можуть досягати біля 1500 км і ширини 10 км та глибини більше 1000-1500 м, утворені в результаті взаємодії тектонічних рухів і ерозійної діяльності.
Марші – трав’яні болота в які перетворюються лагуни на узбережжі Атлантичного океану північної Америки в межах помірного і субтропічного поясу, мілководдя яких утворені в процесі акумулятивної діяльності річок та хвилевих процесів.
Прерія – перехідна підзона між степами і широколистяними лісами східного океанічного сектору, що має більше зволоження, ніж степ до 1000 мм опадів на якій проростає трав’яниста рослинність, що завдяки своїй щільності і висоті перешкоджає проростанню деревної рослинності.
Сіноти – невеликі озера у вигляді глибоких колодязів та печер на півострові Юкатан, утворені уламками від падіння метеоритів, які пробили вапнякові породи і досягли рівня підземних вод, що з’єднані між собою ріками в єдину систему, через яку прісна вода стікає у море, а в нижніх шарах знаходиться важка солона вода. Шари розділені галокліном. і хоч на півострові Юкатан дощ може не випадати біля дев’яти місяців, рослинний і тваринний світ зосереджується на використанні ресурсів прісних підземних вод.
Чапарель – вторинні вічнозелені рідколісся і чагарники на місті знищених і вигорілих хвойних лісів, особливо в південній, найбільш сухій частині зони жорстко листяних лісів і чагарників в Північній Америці, що нагадує середземноморський маквис, що складаються з багато численних видів ксерофіт них чагарникових дубів висотою до 3 м на коричневих і світло-коричневих грунтах.
Додатки:
Періодизація тектонічної історії Землі, в млн. років (В.Е. Хаин. Ренирнальная геотектоника, -М.:, 1971, - с. 37-38.
Ера |
Геохронологічні підрозділи (ери, періоди) |
Тектонічні ери і субери |
Епоха тектоніко-магматичної активності |
|||
Період |
Епоха |
Верхня межа |
Тривалість |
|||
Кайнозой - KZ |
Антропоген -Q |
|
1,5±0,5 |
2-1,5 |
Альпійська |
Кавказька |
Неоген-N |
Пліоцен –N2 |
9±3 |
4-8 |
Аттична |
||
Міоцен-N1 |
25±2 |
15-19 |
||||
Палеоген-P |
Олігоцен-P3 |
37±2 |
12 |
Дунайська |
||
Еоцен-P2 |
58±4 |
21-23 |
Піренейська |
|||
Палеоцен-P3 |
60±3 |
2-3 |
Ларамійська |
|||
Мезозойська -MZ |
Крейда-K |
Пізня – K2 |
95 |
35 |
Австрійська |
|
Рання – K1 |
137±5 |
47-37 |
Тихоокеанська |
Пізньокімерійська (невадійська, андійська) |
||
Юра-J |
Пізня – J3 |
195±5 |
58 |
|||
Середня-J2 |
||||||
Рання-J1 |
Кімерійська |
Ранньокімерійська (індосінійська) |
||||
Тріас-T |
Пізній –T3 |
230±10 |
30-35 |
|||
Середній-T2 |
||||||
Ранній-T1 |
||||||
Палеозойська - PZ |
Перм-P |
Пізня – P2 |
285±10 |
55 |
Герцинська (Вариська) |
Заалайська |
Рання-P1 |
||||||
Карбон-C |
Пізній-C3 |
350±10 |
65 |
Судетська |
||
Середній-C2 |
||||||
Ранній-C1 |
Бретонська (аркадська) |
|||||
Девон-D |
Пізній- D1 |
405±10 |
45 |
|||
Середній-D2 |
Пізньокаледонська |
|||||
Ранній-D1 |
Каледонська |
|||||
Силур-S |
Пізній-S1 |
440±10 |
35 |
|||
Середній-S2 |
Ранньокаледонська (таконська) |
|||||
Ранній – S1 |
||||||
Ордовік-O |
Пізній – O3 |
500±15 |
60-65 |
|||
Середній – O2 |
||||||
Ранній-O1 |
||||||
Кембрій-Є |
Пізній- Є3 |
570±50 |
70 |
|||
Середній- Є2 |
||||||
Ранній- Є1 |
Байкальська |
Салаїрська (сардська) |
||||
Протерозой -PR |
Венд |
еокембрій |
670 |
100 |
||
інфракембрій |
Байкальська (катангська) |
|||||
Пізній протерозой |
Пізній рифей |
1000 |
330 |
Делійська (дальсландска) |
||
Середній рифей |
1350 |
350 |
Гренвільська |
Грінвільська (сатпурська) |
||
Готська |
Готська (ельсонська, мазатцальська) |
|||||
Середній протерозой |
Ранній рифей |
1800 |
450 |
Карельська (гудзонська) |
||
Ранній протерозой |
2000 |
200 |
Карельська |
|||
2600 |
600 |
Балтійська (ебурнейська, родезійська) |
||||
Кеноранська |
||||||
Архей-FR |
Пізній архей |
|
3000 |
400 |
Кеноранська |
|
Ранній архей (ката архей) |
3500 |
500 |
Ранньоархейська |
|||
Ранньоархейська |
||||||
|
|
|||||