3.4 Контрольні запитання

3.4.1 Що таке характеристика насоса?

3.4.2 Що таке характеристика вихідного трубопроводу?

3.4.3 Що таке робоча точка гідравлічної системи?

3.4.4 В залежності від яких параметрів вибирається тип відцентрового насоса?

3.4.5 Як зміниться залежність при послідовному з’єднанні двох насосів?

3.4.6 Як зміниться залежність при паралельному з’єднанні двох насосів?

Таблиця 3.6 – Характеристика відцентрових насосів (n=2900хв^-1)

Подача	Напір	ККД , %	Подача	Напір	ККД , %
1) Насос 1,5 К-6			6) Насос 4 К-6А
6	20,3	51	17	82	59
11	17,4	62	23,6	75	62
14	14	60	30	64	58
2) Насос 2 К-6			7) Насос 4 К-8А
2,8	34,5	50,6	17	54	62
5,5	30,8	66	25	43	67
8,3	24	63,5	29	37	64
3) Насос 3 К-6			8) Насос 2К-9
8,5	58	52	2,5	34	53
12,5	54	63	5,5	31	65
17	45	57	9,5	28	57
4) Насос 3 К-6А			9) Насос 4К-12
7,7	47	50	18	40	69
11,1	44,5	59	25	30	77
15,5	36,5	56	31	27,5	69
5) Насос 3 К-8			10) Насос 4 К-6
18	61	62	18	98	57
25	55	73	25	87	65
31	45	65	32,5	75,6	60

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

АНАЛІЗ СХЕМ, ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАЧІ ТА

ПОБУДОВА ГРАФІКІВ МИТТЄВИХ ПОДАЧ

ПОРШНЕВИХ НАСОСІВ

4.1 Мета і завдання

4.1.1 Аналіз схем та принципу дії зворотно-поступальних насосів (ЗПН).

4.1.2 Визначення теоретичної та дійсної подачі поршневих насосів.

4.1.3 Побудова графіків миттєвих подач ЗПН.

Тривалість заняття – 2 години.

4.2 Теоретичні відомості

Поршневі насоси відносяться до насосів об’ємного типу.

Принцип роботи поршневих насосів оснований на витисканні рідини із замкнутого простору, що періодично з’єднується з входом і виходом.

Насоси перетворюють механічну енергію приводу в енергію тиску рідини.

Насос складається з двох частин: гідравлічної і приводної (рис. 4.1).

В склад гідравлічної частини входять:

• корпусні деталі: а) гідрокоробка з елементами ущільнення; б) вхідний колектор; в) вихідний колектор;

• циліндрові втулки; поршні; клапанні групи; штоки; ущільнюючі елементи; пневмокомпенсатор; запобіжний клапан.

Два послідовних ходи поршня називаються одним ходом. Кількість ходів в одиницю часу називається частотою ходів поршня. Хід поршня, коли йде наповнення циліндра рідиною, називається всмоктуванням. Хід, коли проходить витіснення рідини, називається нагнітанням.

Об’єм циліндра, що утворюється в результаті руху поршня в межах одного ходу, називається робочим об’ємом.

Середня теоретична подача насоса двосторонньої дії обчислюється за формулою:

.

(4.1)

1 – вхідний патрубок; 2 – зливна лінія запобіжного клапана;

3 – запобіжний клапан; 4 – вихідний трубопровід;

5 – пневмокомпенсатор; 6 – вихідний колектор; 7 – поршень;

8 – шток; 9 – ущільнення штока; 10 – шатун; 11 – кришка

станини; 12 – трансмісійний вал; 13 – зубчаста передача;

14 – кривошипний (ексцентриковий) вал; 15 – станина;

16 – рама; 17 – крейцкопф; 18 – контршток; 19 – ущільнення контрштока; 20 – гідрокоробка; 21 – клапани;

22 – вхідний колектор

Рисунок 4.1 – Схема поршневого насоса двосторонньої дії

Середня теоретична подача насоса односторонньої дії визначається за формулою:

,

(4.2)

де – площа поперечного перерізу поршня;

– площа перерізу штока;

– число циліндрів насоса;

– довжина ходу поршня;

– частота ходів поршня.

Дійсна подача насоса визначається за формулою:

,

(4.3)

де – коефіцієнт подачі ( = 0,88–0,99). Причому, менша величина коефіцієнта приймається для насосів меншої потужності, а більша – для більш потужних насосів.

Кутова швидкість кривошипа обчислюється за формулою:

.

(4.4)

Швидкість поршня обчислюється за формулою:

,

(4.5)

де – кут повороту кривошипа;

– радіус кривошипа ( ).

Миттєва подача передньої робочої камери обчислюється за формулою:

.

(4.6)

Для насосів двосторонньої дії миттєва подача штокової робочої камери обчислюється за формулою:

.

(4.7)

Кут зміщення між кривошипами для багатоциліндрових насосів обчислюється за формулою:

,

(4.8)

де – число робочих камер насоса.

Коефіцієнт нерівномірності подачі визначається за формулою:

,

(4.9)

де – максимальне значення подачі насоса, м³/с;

– середнє значення подачі насоса, м³/с;