
- •Мета і завдання
- •1.2 Теоретичні відомості
- •Робочого колеса
- •Трубопроводу
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 2 визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
- •2.1 Мета і завдання
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •3.1 Мета і завдання
- •3.2 Теоретичні відомості
- •Побудова напірної характеристики насоса Дані характеристики насоса, подані у формі таблиці 3.1, можуть бути описані параболічною залежністю у вигляді:
- •Гідравлічної системи Побудова характеристики вихідного трубопроводу
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.3.6 Побудова характеристики вихідного трубопроводу.
- •3.4 Контрольні запитання
- •4.1 Мета і завдання
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 5 аналіз конструкцій зворотно-поступальних насосів. Розрахунок параметрів та зусиль в циліндропоршневій парі насосів
- •5.1 Мета і завдання
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 6 аналіз схем та розрахунок пневмокомпенсаторів зворотно-поступальних насосів
- •6.1 Мета і завдання
- •6.2 Теоретичні відомості
- •Пневмокомпенсатором на вихідній лінії
- •Пневмокомпенсатора
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 7 аналіз схем та розрахунок клапанів зворотно-поступальних насосів
- •7.1 Мета і завдання
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Від кута повороту кривошипа
- •7.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 8 аналіз схем і конструкцій та розрахунок основних параметрів шестерінчастих насосів
- •8.1 Мета і завдання
- •8.2 Теоретичні відомості
- •В розібраному вигляді
- •Насосів
- •8.3 Порядок виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 9 аналіз схем та розрахунок основних параметрів аксіально-плунжерних насосів
- •9.1 Мета і завдання
- •9.2 Теоретичні відомості
- •Насос з похилим блоком
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 10 аналіз конструкцій та розрахунок гідроциліндрів
- •10.1 Мета і завдання
- •10.2 Теоретичні відомості
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •Параметри гідроциліндра
- •10.4 Запитання для самоперевірки
- •Практичне заняття № 11 розрахунок основних параметрів гідротрансформатора
- •1.1 Мета і завдання
- •11.2 Теоретичні відомості
- •Гідротрансформатора
- •Відцентрового типу
- •Гідротрансформатора
- •В реактор і виході з нього
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 12 розрахунок основних параметрів турбобурів
- •12.1 Мета і завдання
- •12.2 Теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 13 розрахунок основних параметрів гвинтових вибійних двигунів
- •13.1 Мета і завдання
- •13.2 Теоретичні відомості
- •Гвинтових двигунів від кінематичного відношення.
- •13.3 Порядок виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 14 розрахунок основних параметрів поршневих компресорів
- •14.1 Мета і завдання
- •14.2 Теоретичні відомості
- •Односторонньої дії
- •Компресора
- •Багатоступеневого стиснення
- •14.3 Порядок виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендоваНих джерел
Гідротрансформатора
Виразимо
в цьому рівнянні значення
і
через колові і меридіальні швидкості.
З трикутника швидкостей (рис. 11.6) маємо:
|
(11.21) |
Так як число лопатей на даній стадії розрахунку ще не відомо, то прийнявши в першому наближені µ=1 та виразивши Нt через напір насоса Нн і гідравлічний ККД насоса ηг=0,95 … 0,97, отримаємо:
|
|
Використавши вираз для Нt та врахувавши залежність (11.21), рівняння (11.20) можна перезаписати як:
|
|
Звідси отримаємо:
|
(11.22) |
Для
рішення цього рівняння відносно
необхідно знати кути лопатей β1
і β2,
меридіальні швидкості
і
.
Тут
поступають наступним чином.
В
першому наближенні приймають, що
=
=
і
вважають ці параметри відомими. Але це
можливе тільки в тому випадку, коли
канали по ширині в напрямку руху виконані
такими, що звужуються. В деяких випадках,
наприклад, при поворотних лопатках або
ж з технологічних міркувань, вони
виконуються однакової ширини. При
лопатках однакової ширини значення
визначається за формулою:
|
|
Так
як в цій залежності
також
ще не відоме, то ним попередньо задаються,
а потім уточнюють. Кутами лопатей також
попередньо задаються, орієнтуючись на
значення цих кутів в виготовлених
гідротрансформаторах і однотипних
проектованому. Їх значення приймають
в межах 40 … 1000.
Меншим значенням ір
відповідають і менші значення β.
В
деяких випадках, коли абсолютна швидкість
входу потоку на робоче колесо направлена
по радіусу (рис. 11.3) і С1
= С1м,
кути лопатей на вході визначають за
формулою:
|
|
При прямих лопатях кути на вході в колесо і виході з нього пов’язані залежністю:
|
|
Позначивши
попередньо прийняті кути
,
і використовуючи рівність
=
=
,
рівняння (11.22) можна записати
як:
|
|
Розв’язавши
це рівняння відносно
,
отримаємо:
|
|
Діаметр
на виході з насосного колеса при
знайденому значенні
визначається
за формулою:
|
(11.23) |
Використовуючи
попередньо прийняті кути
,
і отримане значення
,
слід визначити напір насоса і споживану
ним потужність. Вона повинна відповідати
заданій. В іншому випадку попередньо
прийняті кути потрібно відповідним
чином змінити.
За уточненими попередніми кутами лопатей , і діаметром на вході в колесо (формула 11.19) і виході (формула 11.23) визначається найвигідніше число лопатей за формулою:
|
|
Ширина
каналу в безлопаточному просторі на
вході в колесо визначається з рівняння
витрати
:
|
(11.24) |
Товщини лопатей на вході в колесо S1н і виході з нього S2н приймаються з умов міцності або з технологічних міркувань.
Меридіальна швидкість після входу рідини в робоче колесо внаслідок стиснення каналу тілом лопатей збільшується. Значення її визначається з умови рівності витрат до входу рідини на робоче колесо і на вході.
Витрата при вході рідини на робоче колесо:
. |
|
Витрата рідини при вході на робоче колесо:
|
|
Прирівнюючи праві частини і розв’язуючи відносно отримаємо:
|
|
де
– коефіцієнт стиснення каналів тілом
лопатей на вході в колесо:
|
|
Уточнений кут лопатей на вході в колесо, що відповідає знайденому значенню (рис.11.7, а) визначається за формулою:
|
|
а – вхід |
б – вихід |
Рисунок 11.7 – Трикутник швидкостей при вході в насосне колесо і виході з нього
Уточнений коефіцієнт стиснення каналів тілом лопатей:
|
|
Меридіальну
швидкість при русі рідини по міжлопаточних
каналах від входу до виходу приймають
постійною, тобто
.
Відповідний цій швидкості кут (рис. 11.7, б) лопатей на виході з насосного колеса:
|
|
Кут лопатей на виході з насосного колеса без врахування впливу кінцевого числа лопатей визначається за формулою:
|
|
Так як:
. |
|
Так
як
,
то
|
|
де р – коефіцієнт, що визначається за формулою (11.8).
Ширина каналу насосного колеса на виході визначається з рівняння витрати, складеного для перерізу каналів на виході:
|
|
Звідси,
беручи до уваги, що
,
знаходимо:
|
(11.25) |
Меридіальна
швидкість за насосним колесом
визначається з рівняння для перерізу
за насосним колесом
,
звідки:
|
|
Підставляючи сюди
значення
за рівнянням (11.26) отримаємо:
|
(11.26) |
де
– коефіцієнт швидкості за
насосним колесом:
|
|
де
– коефіцієнт стиснення перерізу каналів
на виході з насосного колеса.
|
|
Розрахунок турбінного колеса
Схема робочого колеса турбіни гідротрансформатора зображена на рис. 11.8.
Діаметр колеса D1Т, мм, і ширина каналів на вході в турбіну b1Т, мм, визначаються за вхідними розмірами насосного колеса:
|
|
Рисунок 11.8 – Схема робочого колеса турбіни
Попередній кут нахилу лопатей на вході в турбінне колесо при розрахунковому значенні передавального колеса визначається з умови, що:
|
|
тобто:
|
|
Товщину лопатей на вході в турбінне колесо S1Т і виході з нього S2Т приймають з рівняння міцності і прийнятої технології їх виготовлення.
Число
лопатей визначають за величинами
відносного кроку
і відносної хорди
за формулою:
|
|
Значення і приймають в залежності від типу гідротрансформатора за довідковими даними.
Меридіальна швидкість при вході рідини на лопаті турбінного колеса з врахування стиснення каналу тілом лопатей визначається з рівняння рівності витрат перед колесом і на вході в колесо:
|
|
Звідси:
|
де
–
коефіцієнт стиснення каналу тілом
лопатей на вході в турбінне колесо.
|
|
Так
як
,
то:
де
–
коефіцієнт швидкості на вході в турбінне
колесо.
Уточнений кут лопатей на вході:
|
|
Конструктивний кут входу в турбінне колесо:
|
|
де
– поправка, що враховує відхилення
потоку від напрямку вихідної кромки
лопаті внаслідок зворотного циркулятивного
руху рідини в між лопатевих каналах та
впливу взаємного обертання коліс,
=2
…40.
Розрахунковий кут лопатей на виході визначається з допомогою рівняння моментів на колесах гідротрансформатора:
|
|
Підставляючи сюди значення МТ і Мн отримаємо:
|
|
Розв’язавши
це рівняння відносно
,
знайдемо:
|
(11.27) |
Невідомими
в цьому рівнянні є значення
.
Воно визначається із співвідношення
,
яке приймається за довідковими даними.
Визначивши
значення
можна знайти колову швидкість на виході
з турбінного колеса при розрахунковій
частоті його обертання
,
.
|
(11.28) |
Прийнявши
меридіальну швидкість на виході з
турбіни
і визначивши відповідно за формулами
(11.27) і (11.28) значення
і
,
знаходять кут лопатей на виході із
турбінного колеса побудовою трикутника
швидкостей (рис. 11.9) або за
формулою:
|
|
а – вхід |
б – вихід |
Рисунок 11.9 – Трикутники швидкостей на вході в турбінне колесо і на виході з нього
Для
визначення ширини каналів приймають,
що меридіальна швидкість при русі рідини
вздовж каналів не змінюється, тобто
.
Склавши
рівняння витрати
і розв’язавши його відносно
,
отримаємо:
|
(11.29) |
Меридіальна
швидкість за турбінним колесом
визначається з рівності витрат
на виході із турбінного колеса і за ним:
|
|
Звідси:
|
|
де
– коефіцієнт стисненя каналів
на виході із турбіни:
|
|
Так
як
,
то
,
де
– коефіцієнт швидкості за турбінним
колесом:
|
|
Розрахунок реактора
Схема реактора подана на рис. 11.10.
Діаметра реактора D1p і D2p приймають конструктивно, виходячи з геометрії кола циркуляції.
Ширина
каналів на вході в реактор визначається
з рівняння витрати по меридіальній
швидкості за турбінним колесом, тобто
приймають
.
При цьому умова рівноваги має вигляд
,
звідки:
|
|
Рисунок 11.10 – Схема реактора
Попередній кут нахилу лопатей на вході в реактор визначається з умови, що :
|
|
Число
лопатей в реакторі визначається з
відношення кроку
до відносної хорди
,
значення яких в залежності від типу
гідротрансформатора приймаються за
довідковими даними:
|
|
Товщина
лопатей на вході
і
виході
приймається
з умови міцності та прийнятої технології
виготовлення.
Меридіальна швидкість на вході в реактор з врахуванням стиснення каналів тілом лопатей визначається з умови витрат за турбінним колесом і на вході в реактор, тобто:
|
|
Звідси:
|
|
де
– коефіцієнт стиснення каналів тілом
лопатей на вході в реактор:
|
|
Так
як
,
то
,
де
– коефіцієнт швидкості на вході в
реактор.
Уточнений
кут лопатей на вході в реактор, відповідно
меридіальній швидкості
:
|
|
Поправка до кута не вводиться, так як вона була введена для кута виходу з турбінного колеса.
Розрахунковий кут лопатей при виході з реактора визначається з умови безударного входу потоку рідини в насосне колесо і рівності меридіальних швидкостей при русі рідини по міжлопатевих каналах.
|
|
Дійсний кут з врахуванням поправки на взаємодію колеса насоса від реактора:
|
|
Ширина каналу на виході реактора визначається з рівняння витрати:
|
|
Звідси:
|
|
Вхідний і вихідний трикутники швидкостей для реактора подані на рис. 11.11.
а – вхід |
б – вихід |
Рисунок 11.11 – Трикутники швидкостей на вході