
- •Мета і завдання
- •1.2 Теоретичні відомості
- •Робочого колеса
- •Трубопроводу
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 2 визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
- •2.1 Мета і завдання
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •3.1 Мета і завдання
- •3.2 Теоретичні відомості
- •Побудова напірної характеристики насоса Дані характеристики насоса, подані у формі таблиці 3.1, можуть бути описані параболічною залежністю у вигляді:
- •Гідравлічної системи Побудова характеристики вихідного трубопроводу
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.3.6 Побудова характеристики вихідного трубопроводу.
- •3.4 Контрольні запитання
- •4.1 Мета і завдання
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 5 аналіз конструкцій зворотно-поступальних насосів. Розрахунок параметрів та зусиль в циліндропоршневій парі насосів
- •5.1 Мета і завдання
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 6 аналіз схем та розрахунок пневмокомпенсаторів зворотно-поступальних насосів
- •6.1 Мета і завдання
- •6.2 Теоретичні відомості
- •Пневмокомпенсатором на вихідній лінії
- •Пневмокомпенсатора
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 7 аналіз схем та розрахунок клапанів зворотно-поступальних насосів
- •7.1 Мета і завдання
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Від кута повороту кривошипа
- •7.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 8 аналіз схем і конструкцій та розрахунок основних параметрів шестерінчастих насосів
- •8.1 Мета і завдання
- •8.2 Теоретичні відомості
- •В розібраному вигляді
- •Насосів
- •8.3 Порядок виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 9 аналіз схем та розрахунок основних параметрів аксіально-плунжерних насосів
- •9.1 Мета і завдання
- •9.2 Теоретичні відомості
- •Насос з похилим блоком
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 10 аналіз конструкцій та розрахунок гідроциліндрів
- •10.1 Мета і завдання
- •10.2 Теоретичні відомості
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •Параметри гідроциліндра
- •10.4 Запитання для самоперевірки
- •Практичне заняття № 11 розрахунок основних параметрів гідротрансформатора
- •1.1 Мета і завдання
- •11.2 Теоретичні відомості
- •Гідротрансформатора
- •Відцентрового типу
- •Гідротрансформатора
- •В реактор і виході з нього
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 12 розрахунок основних параметрів турбобурів
- •12.1 Мета і завдання
- •12.2 Теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 13 розрахунок основних параметрів гвинтових вибійних двигунів
- •13.1 Мета і завдання
- •13.2 Теоретичні відомості
- •Гвинтових двигунів від кінематичного відношення.
- •13.3 Порядок виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 14 розрахунок основних параметрів поршневих компресорів
- •14.1 Мета і завдання
- •14.2 Теоретичні відомості
- •Односторонньої дії
- •Компресора
- •Багатоступеневого стиснення
- •14.3 Порядок виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендоваНих джерел
10.4 Запитання для самоперевірки
10.4.1 Поясніть принцип дії гідроциліндра. Назвіть основні його вузли та їх призначення.
10.4.2 Назвіть основні ознаки, за якими класифікуються гідроциліндри.
10.4.3 Наведіть приклади застосування гідроциліндрів у нафтогазовій промисловості.
10.4.4 Для чого призначені демпфери в гідроциліндрах?
10.4.5 Які конструкції демпферів Ви знаєте?
10.4.6 Поясніть послідовність складання та розбирання гідроциліндра.
Практичне заняття № 11 розрахунок основних параметрів гідротрансформатора
1.1 Мета і завдання
11.1.1 Ознайомлення з основними параметрами комплексного гідротрансформатора та його характеристикою.
11.1.2 Провести розрахунок основних розмірів коліс гідротрансформатора.
Тривалість заняття – 4 години.
11.2 Теоретичні відомості
Комплексним називається гідротрансформатор, який поєднює в собі властивості гідротрнсформатора та гідромуфти. Це досягається за рахунок встановлення реактора на муфті вільного ходу. Реактор, з залежності від знаку моменту на ньому може залишатися нерухомим, коли Мр > 0, або обертатися разом з потоком рідини, не чинячи на нього жодної дії при Мр < 0. В першому випадку гідротрансформатор працює із збільшенням величини моменту, що передається, в другому випадку – без зміни його величини, тобто в режимі гідромуфти. Принципова схема комплексного гідротрансформатора зображена на рис. 11.1.
Рисунок 11.1 – Схема комплексного гідротрансформатора
Так як і простий гідротрансформатор, він містить три колеса: насосне (н), турбінне (т) і реактор (р). Але реактор встановлений на муфті вільного ходу. Тому він може брати участь в перетворенні обертових моментів, або ні. В першому випадку гідротрансформатор працює як редуктор, в іншому – як гідромуфта. Типова зовнішня характеристика комплексного гідротрансформатора зображена на рис. 11.2.
Рисунок 11.2 – Характеристика комплексного
Гідротрансформатора
В режимі роботи, коли Мр > 0 момент на валу турбінного колеса МТ =МН + МР. В точці Д вплив реактора на потік припиняється і тому на всіх режимах за точкою Д МН =МТ.
Розрахунок гідротрансформатора
Колеса гідротрансформаторів і гідромуфт мають вигляд кругових решіток, утворених системою лопатей.
Решітки прийнято характеризувати наступними параметрами:
1 Крок решітки – відстань між двома сусідніми лопатями, виміряна по дузі відповідного кола:
|
|
де D – діаметр кола, на якому визначається крок;
z – число лопатей.
2 Довжина хорди l профілю – відстань між крайніми точками середньої лінії профілю лопаті.
3 Відносний крок – відношення кроку решітки до довжини хорди:
|
|
4 Густота решітки – відношення довжини хорди до кроку решітки.
|
|
Для коліс гідротрансформаторів t = 1,1 … 1,7.
5 Відносна хорда – відношення довжини хорди профілю до діаметра:
|
|
6 Форма профілю. За формою профілю лопаті бувають плоскими, циліндричними, просторовими і аеродинамічними.
Основне рівняння лопатевих гідромашин
Виведення основного рівняння розглянемо на прикладі насосного колеса відцентрового типу (рис. 11.3).
При русі рідини через робоче колесо вона приймає участь в двох рухах: відносному вздовж контуру лопатей W і переносному разом з колесом, що обертається U. Геометрична сума цих швидкостей рівна абсолютній швидкості C.
|
|
де
–
вектор абсолютної швидкості;
– вектор
відносної швидкості;
– вектор
колової швидкості.
Введемо позначення:
r1, r2 – вхідний і вихідний радіуси;
U1, U2 – колові швидкості на вході в робоче колесо і на виході з нього;
W1, W2 – відносні швидкості на вході в робоче колесо і на виході з нього;
α1, α 2 – кути між напрямами абсолютних і колових швидкостей (гідродинамічні кути);
β1, β 2 – кути між напрямками відносних швидкостей і зворотніми колових (кути лопатей);
CM1, CM2 – меридіальні швидкості на вході і виході з робочого колеса.
Рисунок 11.3 – Схема робочого колеса лопатевої машини