
- •Мета і завдання
- •1.2 Теоретичні відомості
- •Робочого колеса
- •Трубопроводу
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 2 визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
- •2.1 Мета і завдання
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •3.1 Мета і завдання
- •3.2 Теоретичні відомості
- •Побудова напірної характеристики насоса Дані характеристики насоса, подані у формі таблиці 3.1, можуть бути описані параболічною залежністю у вигляді:
- •Гідравлічної системи Побудова характеристики вихідного трубопроводу
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.3.6 Побудова характеристики вихідного трубопроводу.
- •3.4 Контрольні запитання
- •4.1 Мета і завдання
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 5 аналіз конструкцій зворотно-поступальних насосів. Розрахунок параметрів та зусиль в циліндропоршневій парі насосів
- •5.1 Мета і завдання
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 6 аналіз схем та розрахунок пневмокомпенсаторів зворотно-поступальних насосів
- •6.1 Мета і завдання
- •6.2 Теоретичні відомості
- •Пневмокомпенсатором на вихідній лінії
- •Пневмокомпенсатора
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 7 аналіз схем та розрахунок клапанів зворотно-поступальних насосів
- •7.1 Мета і завдання
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Від кута повороту кривошипа
- •7.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 8 аналіз схем і конструкцій та розрахунок основних параметрів шестерінчастих насосів
- •8.1 Мета і завдання
- •8.2 Теоретичні відомості
- •В розібраному вигляді
- •Насосів
- •8.3 Порядок виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 9 аналіз схем та розрахунок основних параметрів аксіально-плунжерних насосів
- •9.1 Мета і завдання
- •9.2 Теоретичні відомості
- •Насос з похилим блоком
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 10 аналіз конструкцій та розрахунок гідроциліндрів
- •10.1 Мета і завдання
- •10.2 Теоретичні відомості
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •Параметри гідроциліндра
- •10.4 Запитання для самоперевірки
- •Практичне заняття № 11 розрахунок основних параметрів гідротрансформатора
- •1.1 Мета і завдання
- •11.2 Теоретичні відомості
- •Гідротрансформатора
- •Відцентрового типу
- •Гідротрансформатора
- •В реактор і виході з нього
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 12 розрахунок основних параметрів турбобурів
- •12.1 Мета і завдання
- •12.2 Теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 13 розрахунок основних параметрів гвинтових вибійних двигунів
- •13.1 Мета і завдання
- •13.2 Теоретичні відомості
- •Гвинтових двигунів від кінематичного відношення.
- •13.3 Порядок виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 14 розрахунок основних параметрів поршневих компресорів
- •14.1 Мета і завдання
- •14.2 Теоретичні відомості
- •Односторонньої дії
- •Компресора
- •Багатоступеневого стиснення
- •14.3 Порядок виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендоваНих джерел
9.4 Контрольні запитання
9.4.1 Наведіть приклади застосування аксіально-поршневих машин в нафтогазовій галузі.
9.4.2 За якими ознаками класифікуються аксіально-поршневі насоси?
9.4.3 Назвіть основні параметри аксіально-поршневих насосів.
9.4.4 Перелічіть основні робочі органи аксіально-поршневих насосів.
10.4.5 Як визначається тиск, що створюється аксіально-поршневим насосом?
9.4.6 Перелічіть переваги аксіально-поршневих насосів в порівнянні з насосами інших типів.
9.4.7 Чи можливо насосами цього типу перекачувати нафту та нафтопродукти, що мають велику в’язкість.
9.4.8 Наведіть графік подачі аксіально-поршневого насоса, що містить дев’ять поршнів.
9.4.9 Наведіть графік подачі аксіально-поршневого насоса, що містить сім поршнів.
9.4.10 Як визначається подача аксіально-поршневого насоса.
9.4.11 Як визначається діаметр циліндра насоса?
9.4.12 Як визначається потужність аксіально-поршневого насоса?
9.4.13 Чи можливо застосовувати аксіально-поршневий насос як аксіально-поршневий гідро двигун?
9.4.14 Як зміниться подача аксіально-поршневого насоса при вимкненні з роботи одного циліндра?
9.4.15 Назвіть максимальну величину тиску, що можна створити аксіально-поршневим насосом.
Практичне заняття № 10 аналіз конструкцій та розрахунок гідроциліндрів
10.1 Мета і завдання
10.1.1 Вивчити класифікацію гідроциліндрів.
10.1.2 Вивчити будову та принцип дії гідроциліндрів.
10.1.3 Провести розрахунок гідроциліндра.
Тривалість заняття – 2 години.
10.2 Теоретичні відомості
10.2.1 Класифікація гідроциліндрів
Гідроциліндри входять до складу об'ємних гідромашин, призначених для перетворення енергії потоку робочої рідини в механічну енергію вихідної ланки. Гідроциліндри працюють при високих тисках (до 32 МПа), їх виготовляють односторонньої та двосторонньої дії, з одностороннім і двостороннім штоком та телескопічними.
Таблиця 10.1 – Класифікація гідроциліндрів
Гідроциліндр |
Конструктивне виконання |
Умовне позначення |
Односторонньої дії |
Без вказання способу повернення штока |
|
З поверненням штока пружиною |
|
|
Плунжерний |
|
|
Телескопічний |
|
|
Двосторонньої дії |
З одностороннім штоком |
|
З двостороннім штоком |
|
|
Телескопічний |
|
|
З гальмуванням |
З постійним гальмуванням в кінці ходу з однієї сторони |
|
З постійним гальмуванням в кінці ходу з двох сторін |
|
|
З регульованим гальмуванням в кінці ходу з однієї сторони |
|
|
З регульованим гальмуванням в кінці ходу з двох сторін |
|
1 – ущільнення; 2 – поршень; 3 – шток; 4 – корпус
Рисунок 10.1 – Гідроциліндр двосторонньої дії з одностороннім штоком
Для зменшення втрат тиску діаметри прохідних отворів у кришках циліндра для підведення робочої рідини вибирають із розрахунку, щоб швидкість рідини становила в середньому 5 м/с, але не перевищувала 8 м/с. Швидкість руху поршня може досягати 0,5 м/с.
Хід поршня обмежується кришками циліндра. Удару поршня об кришку в гідроциліндрах запобігають демпфери (гальмівні пристрої). Принцип дії більшості з них заснований на запиранні невеликого об’єму рідини. Із замкненого простору рідина витісняється через канали малого перерізу.
На рис. 10.2 представлені типові схеми демпферних пристроїв.
Пружинний демпфер (рис. 10.2, а) це пружина 1, встановлена на внутрішній стороні кришки циліндра 2, що гальмує поршень 3 наприкінці ходу.
Демпфер з додатковим штоком (рис. 10.2, б) має вигляд короткого штока 1 і виточки 2 у кришці циліндра. Додатковий шток може мати конічну або циліндричну форму. Наприкінці ходу поршня рідина стискається додатковим штоком у виточці кришки циліндра й витісняється через вузьку кільцеву щілину. Якщо додатковий шток виконаний у вигляді конуса, то ця щілина зменшується в міру досягнення поршнем кінця свого ходу. При цьому опір руху рідини зростає, а інерція, прискорення й швидкість руху поршня зменшуються.
Регульований демпфер з отвором (рис. 10.2, в) за принципом дії аналогічний демпферу з додатковим штоком. Конструктивна відмінність полягає в тому, що шток стискає у виточці кришки циліндра рідину, яка витісняється через канал 1 малого перерізу, у якому встановлено голку 2 для регулювання прохідного перерізу отвору.
|
|
а) |
б) |
|
|
в) |
г) |
а – пружинний; б – з додатковим штоком; в – регульований з отвором; г – гідравлічний
Рисунок 10.2 – Принципові схеми демпферів
Гідравлічний демпфер (рис. 10.2, г) застосовується тоді, коли в конструкції гідроциліндра не може бути передбачена виточка. У гідравлічному демпфері наприкінці ходу поршня стакан 1 упирається в кришку циліндра, а рідина витісняється з порожнини 2 через кільцевий зазор між стаканом 1 і поршнем 3. Пружина 4 повертає стакан у вихідне положення при холостому ході поршня.
10.2.3 Поворотні гідроциліндри
Для зворотно-поворотних рухів приводних вузлів на кут, менший 3600, застосовують поворотні гідроциліндри (рис. 10.3), зі зворотно-поворотним рухом вихідної ланки.
1 – корпус; 2 – втулка; 3 – пластина (лопатка);
4 – ущільнювальна перемичка; 5 – ущільнення
Рисунок 10.3 – Поворотний однолопатевий гідроциліндр
Поворотний гідроциліндр складається з корпуса 1, і поворотного ротора у вигляді втулки 2, що містить пластину (лопатку) 3. Кільцева порожнина між внутрішньою поверхнею циліндра й ротором розділена ущільнювальною перемичкою 4 із пружинним підтисканням до ротора ущільнювального елемента 5.
При підведенні рідини під тиском PР у верхній канал (рис. 10.3) пластина 3 із втулкою 2 буде повертатися за годинниковою стрілкою. Кут повороту вала циліндра з однією робочою пластиною зазвичай не перевищує 270...280о.
Застосовуються також і багатолопатеві поворотні гідроциліндри (рис. 10.4), які дозволяють збільшити обертовий момент, однак кут повороту при цьому зменшується.
а – дволопатевий; б – трилопатевий
Рисунок 10.4 – Поворотні гідроциліндри