
- •Мета і завдання
- •1.2 Теоретичні відомості
- •Робочого колеса
- •Трубопроводу
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 2 визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
- •2.1 Мета і завдання
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •3.1 Мета і завдання
- •3.2 Теоретичні відомості
- •Побудова напірної характеристики насоса Дані характеристики насоса, подані у формі таблиці 3.1, можуть бути описані параболічною залежністю у вигляді:
- •Гідравлічної системи Побудова характеристики вихідного трубопроводу
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.3.6 Побудова характеристики вихідного трубопроводу.
- •3.4 Контрольні запитання
- •4.1 Мета і завдання
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 5 аналіз конструкцій зворотно-поступальних насосів. Розрахунок параметрів та зусиль в циліндропоршневій парі насосів
- •5.1 Мета і завдання
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 6 аналіз схем та розрахунок пневмокомпенсаторів зворотно-поступальних насосів
- •6.1 Мета і завдання
- •6.2 Теоретичні відомості
- •Пневмокомпенсатором на вихідній лінії
- •Пневмокомпенсатора
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 7 аналіз схем та розрахунок клапанів зворотно-поступальних насосів
- •7.1 Мета і завдання
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Від кута повороту кривошипа
- •7.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 8 аналіз схем і конструкцій та розрахунок основних параметрів шестерінчастих насосів
- •8.1 Мета і завдання
- •8.2 Теоретичні відомості
- •В розібраному вигляді
- •Насосів
- •8.3 Порядок виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 9 аналіз схем та розрахунок основних параметрів аксіально-плунжерних насосів
- •9.1 Мета і завдання
- •9.2 Теоретичні відомості
- •Насос з похилим блоком
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 10 аналіз конструкцій та розрахунок гідроциліндрів
- •10.1 Мета і завдання
- •10.2 Теоретичні відомості
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •Параметри гідроциліндра
- •10.4 Запитання для самоперевірки
- •Практичне заняття № 11 розрахунок основних параметрів гідротрансформатора
- •1.1 Мета і завдання
- •11.2 Теоретичні відомості
- •Гідротрансформатора
- •Відцентрового типу
- •Гідротрансформатора
- •В реактор і виході з нього
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 12 розрахунок основних параметрів турбобурів
- •12.1 Мета і завдання
- •12.2 Теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 13 розрахунок основних параметрів гвинтових вибійних двигунів
- •13.1 Мета і завдання
- •13.2 Теоретичні відомості
- •Гвинтових двигунів від кінематичного відношення.
- •13.3 Порядок виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 14 розрахунок основних параметрів поршневих компресорів
- •14.1 Мета і завдання
- •14.2 Теоретичні відомості
- •Односторонньої дії
- •Компресора
- •Багатоступеневого стиснення
- •14.3 Порядок виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендоваНих джерел
6.3 Порядок виконання роботи
6.3.1 Коефіцієнта пульсації тиску визначається за формулою:
|
(6.1) |
де
– максимальний тиск насоса (максимальне
відхилення стрілки манометра) для даної
циліндрової втулки;
Pmin – мінімальний тиск насоса (мінімальне відхилення стрілки манометра) для даної циліндрової втулки;
Vmax – об’єм повітряної подушки в пневмокомпенсаторі при Pmin ;
Vmin – об’єм повітряної подушки в пневмокомпенсаторі при ;
–
об’єм
рідини, що акумулюється в пневмокомпенсаторі
за час від t1
до t2
(рис. 6.4);
– середній
об’єм пневмокомпенсатора.
Коефіцієнт
пульсації тиску може змінюватись в
межах
0,05...0,12.
Для насосів загального призначення
приймають
0,05,
а для бурових насосів
0,12
(12%).
6.3.2 Середній об’єм повітря пневмокомпенсатора для поршневого насоса двосторонньої дії визначаємо за формулою:
|
(6.2) |
де
коефіцієнт,
що залежить від кратності дії поршневого
насоса (для насоса чотирикратної дії
,
для насоса трикратної дії
;
площа
поперечного перерізу поршня,
;
хід
поршня, м.
6.3.3 Площа поперечного перерізу поршня:
|
(6.3) |
де
– діаметр поршня.
6.3.4 Довжину ходу поршня визначаємо за формулою:
|
(6.4) |
де – радіус кривошипа.
6.3.5
Об’єм газової камери пневмокомпенсатора
при атмосферному тиску
визначають з виразу:
|
(6.5) |
Звідси:
|
(6.6) |
де
– середній тиск насоса.
6.3.6 Середній тиск насоса:
|
(6.7) |
6.3.7 Знаходимо необхідний діаметр сфери пневмокомпенсатора:
|
(6.8) |
Звідки:
|
(6.9) |
6.3.8 За емпіричною формулою професора Караєва М. А. визначаємо необхідний об’єм пневмокомпенсатора бурового насоса:
|
(6.10) |
де
– коефіцієнт ефективності, який залежить
від ступеня пульсації тиску
і діаметра циліндрової втулки насоса;
– діаметр
поршня;
– довжина ходу поршня;
– середній тиск насоса, для даної циліндрової втулки;
– тиск
попереднього наповнення пневмокомпенсатора
повітрям (
);
– коефіцієнт
політропи (для повітря
=1,43).
6.3.9 Коефіцієнт ефективності вибирається з табл. 6.1. При необхідності визначення проміжних значень , використовують метод інтерполяції.
Таблиця 6.1 – Коефіцієнт ефективності
Dп |
|
|
200 |
0,05 |
0,104 |
0,12 |
0,233 |
|
130 |
0,05 |
0,130 |
0,12 |
0,292 |
Таблиця 6.2 – Вихідні дані для виконання роботи
Варіанти |
Параметри |
|||||
,м |
|
,м |
, % |
|
Дія насоса |
|
1 |
0,2 |
120 |
0,125 |
6 |
10 |
Одностороння |
2 |
0,19 |
66 |
0,200 |
7 |
10 |
Двостороння |
3 |
0,18 |
70 |
0,150 |
8 |
12 |
Двостороння |
4 |
0,17 |
125 |
0,120 |
9 |
12 |
Одностороння |
5 |
0,16 |
66 |
0,200 |
10 |
14 |
Двостороння |
6 |
0,15 |
70 |
0,150 |
10 |
15 |
Двостороння |
7 |
0,14 |
130 |
0,130 |
11 |
22 |
Одностороння |
8 |
0,13 |
66 |
0,200 |
12 |
25 |
Двостороння |
9 |
0,14 |
70 |
0,150 |
11 |
22 |
Двостороння |
10 |
0,15 |
135 |
0,135 |
10 |
20 |
Одностороння |