
- •Мета і завдання
- •1.2 Теоретичні відомості
- •Робочого колеса
- •Трубопроводу
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 2 визначення висоти всмоктування відцентрового насоса
- •2.1 Мета і завдання
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Порядок виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •3.1 Мета і завдання
- •3.2 Теоретичні відомості
- •Побудова напірної характеристики насоса Дані характеристики насоса, подані у формі таблиці 3.1, можуть бути описані параболічною залежністю у вигляді:
- •Гідравлічної системи Побудова характеристики вихідного трубопроводу
- •3.3 Порядок виконання роботи
- •3.3.6 Побудова характеристики вихідного трубопроводу.
- •3.4 Контрольні запитання
- •4.1 Мета і завдання
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Порядок виконання роботи
- •4.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 5 аналіз конструкцій зворотно-поступальних насосів. Розрахунок параметрів та зусиль в циліндропоршневій парі насосів
- •5.1 Мета і завдання
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 6 аналіз схем та розрахунок пневмокомпенсаторів зворотно-поступальних насосів
- •6.1 Мета і завдання
- •6.2 Теоретичні відомості
- •Пневмокомпенсатором на вихідній лінії
- •Пневмокомпенсатора
- •6.3 Порядок виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 7 аналіз схем та розрахунок клапанів зворотно-поступальних насосів
- •7.1 Мета і завдання
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •Від кута повороту кривошипа
- •7.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 8 аналіз схем і конструкцій та розрахунок основних параметрів шестерінчастих насосів
- •8.1 Мета і завдання
- •8.2 Теоретичні відомості
- •В розібраному вигляді
- •Насосів
- •8.3 Порядок виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 9 аналіз схем та розрахунок основних параметрів аксіально-плунжерних насосів
- •9.1 Мета і завдання
- •9.2 Теоретичні відомості
- •Насос з похилим блоком
- •9.3 Порядок виконання роботи
- •9.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 10 аналіз конструкцій та розрахунок гідроциліндрів
- •10.1 Мета і завдання
- •10.2 Теоретичні відомості
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •Параметри гідроциліндра
- •10.4 Запитання для самоперевірки
- •Практичне заняття № 11 розрахунок основних параметрів гідротрансформатора
- •1.1 Мета і завдання
- •11.2 Теоретичні відомості
- •Гідротрансформатора
- •Відцентрового типу
- •Гідротрансформатора
- •В реактор і виході з нього
- •11.3 Порядок виконання роботи
- •11.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 12 розрахунок основних параметрів турбобурів
- •12.1 Мета і завдання
- •12.2 Теоретичні відомості
- •12.3 Порядок виконання роботи
- •12.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 13 розрахунок основних параметрів гвинтових вибійних двигунів
- •13.1 Мета і завдання
- •13.2 Теоретичні відомості
- •Гвинтових двигунів від кінематичного відношення.
- •13.3 Порядок виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Практичне заняття № 14 розрахунок основних параметрів поршневих компресорів
- •14.1 Мета і завдання
- •14.2 Теоретичні відомості
- •Односторонньої дії
- •Компресора
- •Багатоступеневого стиснення
- •14.3 Порядок виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендоваНих джерел
6.2 Теоретичні відомості
Подача ЗПН нерівномірна і змінюється за синусоїдальним законом. З метою згладжування пульсацій подачі і тиску, а також зменшення вібрацій трубопроводів на вхідному і вихідному трактах насоса встановлюють компенсатори. Компенсатор на виході вирівнює навантаження на насос і двигун, а на вході – покращує процес всмоктування насоса.
На рис. 6.1 приведені схеми компенсаторів ЗПН. Найпростіший компенсатор (а) – повітряний ковпак з манометром. Повітряна подушка в ньому створюється з атмосфери і займає при високому тиску лиш невелику частину ковпака (наприклад, при тиску 10 МПа складає лише 1 %). Кількість повітря в ньому при роботі насоса може змінюватись: на виході – поступово розчиняється і виноситься рідиною, а на вході поповнюється із рідини. Такі компенсатори (малогабаритні) використовуються на вході ЗПН.
Більш досконалі пневмокомпенсатори попередньо заповнюються стисненим повітрям або інертним газом (найчастіше азотом). За способом розділення рідини і стисненого газу пневмокомпенсатори поділяються на діафрагмові (в, г, д) і поршневі (б). За напрямком потоку рідини пневмокомпенсатори бувають: проточні (а, д) і тупикові (б, в, г).
Наявність різних типів компенсаторів пояснюється пошуками найкращої конструкції, яка б задовольняла вимогам ефективності дії і найбільшого терміну служби, зручності в обслуговуванні і ремонті. Основні параметри компенсатора: об’єм камери, тиск попереднього заповнення газом, найбільший робочий тиск, маса.
|
|
|
|
а – протічний |
б – поршневий |
в – діафрагмовий (балонний) |
|
|
|
||
г – діафрагмовий |
д – діафрагмовий (балонний) протічний |
1 – корпус; 2 – діафрагма (гумовий рукав); 3 – манометр; 4 – перфорована труба; 5 – поршень; 6 – втулка
Рисунок 6.1 – Схеми компенсаторів ЗПН
При необхідності ЗПН комплектують блоком компенсаторів, що з’єднані паралельно.
На рис. 6.2 подано конструкцію пневмокомпенсатора бурового насоса.
1 – кожух; 2 – кришка; 3 – діафрагма; 4 – корпус;
5 – табличка; 6 – штуцер; 7 – сердечник діафрагми;
8 – стабілізатор; 9 – шайба; 10 – кран; 11 – вентиль;
12 – манометр; 13 – ущільнення
Рисунок 6.2 – Пневмокомпенсатор бурового насоса
Основи розрахунку пневмокомпенсатора
Розрахунок пневмокомпенсатора зводиться до визначення його об’єму. Якщо об’єм подушки буде досить великим, то пульсації тиску будуть малими, а потік рідини після пневмокомпенсатора, розміщеного на виході насоса, буде рівномірним.
На рис. 6.3 наведено схему гідравлічної частини однопоршневого насоса односторонньої дії з найпростішим пневмокомпенсатором на вихідній лінії, а на рис. 6.4 – графік його миттєвої подачі.
Рисунок 6.3 – Схема гідравлічної частини насоса з
Пневмокомпенсатором на вихідній лінії
Рисунок 6.4 – Схема до визначення об’єму
Пневмокомпенсатора
При
(рис. 6.4) – рівень рідини в пневмокомпенсаторі
мінімальний (початок акумулювання
рідини);
при
– рівень рідини в пневмокомпенсаторі
максимальний (кінець акумулювання
рідини в пневмокомпенсаторі).
В результаті нерівномірності подачі в кожний момент часу об’єм рідини, що поступає в пневмокомпенсатор і витікає з нього, об’єм пневматичної подушки в пневмокомпенсаторі змінюється від Vmin до Vmax. При цьому проходить періодичне коливання тиску газу від Pmax до Pmin. Із збільшенням об’єму повітряної подушки в пневмокомпенсаторі, нерівномірність потоку рідини зменшується.