Розділи плану виховної роботи

В основі планування повинні бути види діяльності: пізнавальна, громадська, трудова, художньо-естетична, спортивна, пошукова і т. ін.

Необхідно планувати різноманітні справи для кожного виду діяльності. Недопускати, щоб заходи мали одноманітний характер, обов’язкова участь учнів у їх підготовці й проведенні.

У результаті такої роботи діти повинні здобути певні навички організаторської роботи, проявити свої здібності зробити для себе певні висновки.

План виховної роботи класного керівника з виховним класом має такі розділи.

1. Вступ.

2. Організація класного колективу.

3. Індивідуальна робота.

4. Заходи по охороні здоров’я і життя дітей.

5. Робота з батьками.

Класний керівник планує виховну роботу з класом, виходячи з тих завдань, які він ставить по згуртуванню колективу та підвищення рівня вихованості учнів. Зміст роботи повинен бути спрямований на розв’язання виховної проблеми і виховних завдань.

Тобто існує схема:

Виховуючий учнівський колектив: ознаки, види, функції, завдання

Колектив є основною базою накопичення дітьми позитивного соціального досвіду, оскільки тільки в шкільному колективі його освоєння спеціально планується і направляється.

Учнівський колектив є своєрідною формою спільності підлітків, юнаків та дівчат. Від інших об'єднань він відрізняється цілим рядом ознак. Перш за все, це об'єднання школярів, спрямованих до єдиних суспільно значущим цілям, реалізованим у навчальному процесі. Ставлення школярів до навчальної діяльності може складатися по-різному, в залежності від успіху, здібностей до того чи іншого виду навчальної праці, що склався досвіду навчальної діяльності, а також і від деяких об'єктивних умов: педагогічної майстерності вчителя, характеру взаємин з ним.

Перша ознака - спільна спрямованість до соціально значимим цілям діяльності (основний для учнів) - передбачає високий рівень свідомості членів колективу.

Другою ознакою колективу є спільна діяльність його членів, спрямована на досягнення поставлених цілей. Характер діяльності, її зміст, форми співробітництва, результати також обумовлені особливостями учнівської позиції школяра.

Третя ознака колективу - наявність у ньому відносин відповідальної залежності - в колективах школи має своєрідність, що полягає в тому, що відповідальна залежність школярів в колективі встановлюється при постійному спрямовуючий вплив вчителя.

Виділяють три виховні функції колективу:

організаційну - дитячий колектив стає суб'єктом управління своєї суспільно корисною діяльністю;

виховну - дитячий колектив стає носієм і пропагандистом певних ідейно-моральних переконань;

стимулювання - колектив сприяє формуванню нравственноценних стимулів всіх суспільно корисних справ, регулює поведінку своїх членів, їхні взаємини.

За характером діяльності всі різноманіття первинних колективів можна розділити на три групи:

-Організовані на основі різноманітної, в тому числі навчальної, діяльності (класи, загони тощо);

-Організовані на основі якогось одного виду діяльності (гуртки, секції, клуби тощо);

-Організовані на основі ігрової та інших видів діяльності за місцем проживання.

Основні етапи розвитку колективу

У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи).

На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками:

• він лише починає створюватись;

• члени колективу недостатньо знають один одного;

• вихованці неповною мірою усвідомлюють завдання;

• відсутня ініціатива в конкретній діяльності;

• відсутній актив.

Виходячи з ознак колективу на цій стадії і тактичної лінії діяльності вихователя, можна визначити такі напрями його роботи:

• вивчення членів колективу;

• забезпечення знайомства вихованців між собою;

• висунення конкретних завдань перед вихованцями;

• організація спільної діяльності, спрямованої на виконання означених завдань;

• сприяння формуванню активу.

Колективу на другій стадії розвитку властиві такі ознаки:

• сформувався актив;

• більшість вихованців підпорядковується меншості;

• члени колективу усвідомлюють свої завдання;

• актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань та організації колективної діяльності.

Провідна тактична лінія керівника: здійснювати керівництво колективом на демократичних засадах з опорою на актив. Тут діє принцип: "Ми вирішили разом з активом".

Відповідно до такого статусу колективу педагог організовує свою діяльність у таких напрямах:

• продовжує вивчати вихованців (їх розвиток постійно перебуває в динаміці);

• навчає членів активу здійснювати керівні функції;

• сприяє формуванню органів самоврядування;

• спільно з активом, органами самоврядування визначає перспективні лінії та завдання діяльності колективу на перший період.

Далі настає період, коли колектив набуває ознак третьої стадії:

• більшість вихованців перейшла на бік активу, усвідомлює вимоги керівника;

• більшість підпорядковує собі меншість;

• колектив усвідомлює свої завдання;

• вихованці в змозі самі формувати нові завдання;

• органи самоврядування спроможності організувати колектив на виконання означених завдань.

Тактична лінія діяльності керівника такого колективу: здійснювати управління через загальні збори з дотриманням демократичних основ.

Основні напрями роботи педагога з колективом на третій стадії:

• продовжує вивчати вихованців;

• включає активістів почергово у виконання керівних функцій;

• спільно з усім колективом визначає перспективні лінії діяльності.

Шляхи згуртування учнівського колективу класним керівником

Дитячий колектив, за вченням А. Макаренка, у своєму розвитку проходить декілька стадій.

На першій стадії (після організаційного оформлення колективу) важливо сформулювати вихованцям систему педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом, з певними елементами навіювання. Здійснюють також інтенсивний вплив на учнів, формують ядро активу з учнів, які добре вчаться, виконують вимоги шкільного режиму і правила для учнів, вимогливі до себе й до інших, мають організаторські здібності. Цю стадію розвитку колективу не слід затягувати. Якщо учні довго залежать лише від педагогічного колективу, вони звикають до цього і згодом їх важко змусити підкорятися органам учнівського самоврядування.

На другій стадії вимоги педагога підтримує частина вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і до самих себе. Ця стадія починається створенням органів самоврядування. В колективі триває процес вивчення один одного, пошуки товаришів і друзів.

На третій стадії вимоги висуває колектив. Цього досягають, згуртувавши вихованців у єдиній діяльності. Педагог працює з активом, допомагає йому завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність, прагнучи залучити до нього найбільше учнів з метою посилення його виховних можливостей.

На четвертій стадії кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. Створюють умови для нових, складніших вимог, які висуваються в процесі розвитку колективу, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педагоги цілеспрямовано працюють над його згуртуванням.

Критерії ефективності діяльності класного керівника

рівень організованості учнівського колективу як у навчанні так і в позаурочній роботі;

  рівень навчальної мотивації учнів групи (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи з невстигаючими учнями, активність учнів класу в позаурочній діяльності тощо);

  різноманітність занять за інтересами ;

  динаміка зростання рівня вихованості учня;

  рівень розвитку учнівського колективу (його згуртованість; активність; ініціативність учні; виховний вплив колективу на його членів);

  активність співпраці вихованців з вихователем;

  зв’язок із сім’єю, участь батьків у виховному процесі;

  робота з проблемними учнями, надання їм педагогічної підтримки на основі індивідуального підходу;

  захищеність та комфортність умов перебування кожного вихованця в класі, групі.

Прфесійно зумовлені уміння та навички класного керівника

- високий рівень ефективності виховної роботи з класним колективом;

- високий рівень розвитку творчої індивідуальності класного керівника, наявності у нього авторської педагогічної технології;

- стиль взаємовідносин;

- включеність класного керівника в життя класу;

- високий рівень володіння уміннями та навичками класного керівника (уміння поставити мету, спланувати роботу, здійснити її, оцінити, проаналізувати, зробити висновки);

- активні співпраця та співтворчість із класним колективом;

- контакт із батьками та залучення їх до співпраці;

- володіння вміннями зацікавити вихованців своїм захопленнями, організувати дозвілля;

- взаємний інтерес класного керівника та учнів один до одного, повага учнів до класного керівника.