
- •Розділ 1. Характеристика запропонованого виду страхування (Туристичне страхування).
- •Розділ 2. Характеристика етапів укладання і виконання страхової угоди.
- •Етапи укладання і виконання страхової угоди
- •Розділ 3. Огляд і аналіз законодавчої та нормативно-довідкової літератури щодо запропонованого виду страхування.
- •Укази Президента України :
- •Розділ 4. Аналітична частина
- •4.1 Вибір регіону для започаткування страхової діяльності.
- •4.2 Вибір надійного іноземного страховика.
- •Розділ 5. Оформлення договору міжнародного страхування, його структура.
- •1. Предмет Договору.
- •2. Обов'язки сторін.
- •2.1 Туроператор зобов’язаний:
- •2.2. Турагент зобов’язаний:
- •3. Взаєморозрахунки сторін і штрафні санкції.
- •3.2 Штрафні санкції:
- •4. Рекламації.
- •5. Форс-мажор.
- •5.6 Невиконання вимог п.5.5 даного Договору позбавляє сторону права посилатись на форс-мажорні обставини.
- •6. Конфіденційність та вирішення суперечок
- •7. Термін дії
- •8. Інші умови
- •Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін
- •С писок використаної літератури
Розділ 3. Огляд і аналіз законодавчої та нормативно-довідкової літератури щодо запропонованого виду страхування.
Закон України «Про страхування» від 07.03.96, ВВР, 1996, N 18, ст. 79. Із змінами, внесеними згідно із Законами:
N 3236-VI ( 3236-17 ) від 19.04.2011, ВВР, 2011, N 42, ст.435;
N 3565-VI ( 3565-17 ), від 05.07.2011 ;
N 3925-VI ( 3925-17 ) від 18.10.2011.
Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.
Витяг з правил страхування майна згідно із законом України від 7.03.1996 року, ВВР, 1996, N34, із змінами, внесеними згідно із законом N 4250-VI (4250-17) від 18.10.2011.
В період дії Договору страхування до настання страхового випадку Страхувальник має право змінити особу Вигодонабувача на свій розсуд, повідомивши про це Страховика письмово.
У разі смерті Страхувальника-громадянина, який уклав Договір туристичного страхування , права і обов’язки Страхувальника переходять до осіб, які є родичами чи юридично зазначеними особами , Страховик або будь-хто із спадкоємців має право на переукладення Договору страхування.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про туризм
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 31, ст.241 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР N 325/95-ВР від 15.09.95, ВВР, 1995, N 31, ст.242 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2470-III ( 2470-14 ) від 29.05.2001, ВВР, 2001, N 32, ст.172 }
{ В редакції Закону N 1282-IV ( 1282-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.180 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009, ВВР, 2009, N 38, ст.535 N 2468-VI ( 2468-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 49, ст.567 N 2608-VI ( 2608-17 ) від 19.10.2010, ВВР, 2011, N 11, ст.69 N 3679-VI ( 3679-17 ) від 08.07.2011 }
Законом України "Про туризм". Він є основоположним законодавчим актом, що визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в галузі туризму, всебічно регламентує туристичну діяльність в Україні, створює умови для стимулювання ділової активності суб'єктів туристичного підприємництва, забезпечує оптимальний рівень державного регулювання процесу розвитку вітчизняного туризму. Закон України "Про туризм" став правовим підґрунтям для розробки цілого комплексу галузевих нормативно-інструктивних документів, що регламентують конкретні аспекти туристичної
діяльності.
Укази Президента України :
від 02.03.2001 року "Про підтримку розвитку туризму в Україні"
від 14.12.2001 року "Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму".
Від 12.07.2008 року «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні»
В цілому ж державна політика в галузі туризму визначається Верховною Радою України. Згідно із Законом України "Про туризм" основними напрямами державної політики в цій сфері є: залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення; забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, створення ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму; створення та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі туризму відповідно до чинного законодавства України, міжнародних норм і правил; захист прав та інтересів держави в галузі туризму;
Від 8.04.2011 року N 444/2011 «Про Положення про Державне агентство України з туризму та курортів»
Державне агентство України з туризму та курортів (Держтуризмкурорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів.
Нормативно-правова база туристичної діяльності регулюється як спеціальним, так і загальним законодавством. До норм загального законодавства належать: Конституція України, якою закріплені основні права і свободи людини, їх гарантії; Закони України - "Про захист прав споживачів", що є основою державного регулювання безпеки товарів і послуг з метою захисту людини, її майнового та природного середовища; "Про порядок виїзду із України і в'їзду в Україну громадян України"; "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"; "Про страхування"; "Про рекламу"; "Про державний кордон України"; "Про охорону навколишнього природного середовища"; "Про правовий статус іноземців";