Тема 18. Держава і право Росії (XVIII – початок XX ст.)

Держава і право Російської імперії в період абсолютизму. Особливості російського абсолютизму. Державні реформи першої чверті XVIII ст. Станово-правові перетворення. Бюрократизація державного апарату. Система чинів. Табель про ранги. Реорганізація центрального і місцевого врядування. Проголошення імперії. Влада імператора. Сенат. Прокуратура. Колегії. Обласні реформи і місцева адміністрація. Військові реформи. Розвиток державної системи в другій чверті XVIII ст. Формування нової системи права: джерела; форми законодавчих актів; становлення галузевого законодавства; спроби кодифікації права. «Освічений абсолютизм» у Росії.

Розвиток державної системи в першій половині XIX ст. Реорганізація вищого державного управління. Урядовий конституціоналізм. Діяльність М.М. Сперанського. Зміни в правовому становищі церкви. Кодифікація російського права в першій половині XIX ст.

Державно-політична криза 1850 р. Становлення і розвиток капіталізму (друга половина XIX ст.). Загальна характеристика буржуазних реформ 60-70 рр. XIX ст. Розвиток державної системи в умовах «неоабсолютизму». Контрреформи 1880-1890-х років. Розвиток права в умовах «неоабсолютизму».

Зміни політичної системи в кінці XIX – початку XX ст. Оформлення конституційної монархії в Росії. Державна Дума в Росії. Розвиток права на початку XX ст.

Тема 19. Основні тенденції розвитку держави і права

в Новітній час

Основні тенденції розвитку державності в новітній історії. Кризи капіталізму. Виникнення і розвиток тенденції до демократичного реформування капіталізму і до соціалістичної трансформації суспільства. Становлення ідеї держави благоденствування.

Дві моделі державно-регульованого капіталізму: ліберально-реформістська (США, Англія, Франція, Скандинавські країни) і реакційно-фашистська (Італія, Іспанія, Португалія).

Практичні спроби створення соціалістичної альтернативи капіталізму. Європейські держави «народної демократії». Відмінності «народних демократій» (Польська народна республіка, Чехословаччина, Болгарія, Угорщина) від класичного радянського зразка. Шведська модель соціальної держави.

Система міжнародних відносин. Крах «реального соціалізму» до СРСР і його міжнародне значення. Крах колоніальних систем й утворення незалежних держав у країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Посилення в сучасному світі тенденцій взаємозалежності і взаємодії держав світової спільноти. Роль міждержавних об'єднань.

Особливості розвитку парламентаризму в XX  ст. Роль парламенту в сучасному світі. Зростання впливу виконавчої влади за рахунок законодавчої і судової.

Основні зміни права після Другої світової війни. Посилення впливу міжнародного права на національне право окремих держав. Нові джерела і принципи міжнародного права та їхнє загальнолюдське значення: Загальна декларація прав людини 1948 р. і Міжнародні пакти про права людини 1966 р., Хельсінкські угоди 1975 р. тощо. Міжнародне право і розв’язання глобальних проблем людства: запобігання загрози атомної катастрофи, захист навколишнього середовища тощо. Роль міжнародного права і національного законодавства в інтеграційних процесах в галузі економіки, соціального життя і політики.