Найбільш відомі архітектурні стилі

Романський стиль – формується у Західній Європі в епоху Середньовіччя Х-ХІІ ст. Основою романського стилю стали фортефікаційні споруди та феодальні замки, для яких були характерні масивні стіни, вікна часто замінювали бійниці, або малі отвори. Взірцем романського стилю вважаються: німецькі собори (Шпейєрський, Найнцський), храми Пізи, Флоренції (Італія), замок Тауер у Лондоні (ХІ ст. у Англії), собор Сант-Петер у Вормсі (1170 – 1240 рр., Німеччина), церква Нотр-Дам ля Гранд у Пуатьє (кінець ХІ ст., Франція), баптистерій у Пармі (ХІ ст., Італія), собор у Даремі (ХІІІ ст., Англія).

Готичний стиль - (від італ. gotico – готський) – архітектурний і художній стиль, який формується у Західній Європі в епоху Середньовіччя в середині XII – XV ст. Набув розвитку переважно в культових спорудах – міських соборах. В основу конструктивної системи соборів було покладено каркасну структуру, стрільчасті арки, ребристі (нервюрні) склепіння, стіни й підпірні стовпи (конрфорси). Проміжки між стовпами заповнювались великими вікнами – вітражами. Зовні і всередині собори оздоблювали численними скульптурами і рельєфом. Зразками світової готики є: Собор Паризької Богоматері – Нотр-Дам, Шартрський собор, собори в Реймсі та Ам’єні – Франція; Кельнський собор в Німечинні, собор Святого Віта у Празі.

Проторенесанс, Ренесанс (Відродження) ХІІІ-XIVст. – зароджується цей стиль в Італії (Флоренція). Це епоха, для якої характерні урівноваженість композиції, міжповерхові членування, розвинений каркас, наріжні пілястри (колона, стовпи), обрамлення вікон, дверей. Це зокрема, кафедральні собори: Собор Святого Петра в Римі, 1506 р., розробляв палн собору архітектор Донато Браманте, продовжили будівництво Рафаель, Мікеланджело.

Бароко – XVII ст., Італія. Для цього стилю характерні парадність, пишність, припіднятість, прославлення абсолютизму і католицизму, пов'язаний з дворянською культурою. Для цього стилю характерні складні архітектурні плани, контрасти об'ємів, пишне оздоблення, декоративна пишність. Першим зразком цього стилю вважається церква Іль-Джезу, зведена у Римі в 1575 році, архітектори Джакомо Бароцці та Віньйола, галерея на площі перед Собором Святого Петра в Римі, Берніні (1657-1663 рр.). В російській архітектурі це Зимовий палац архітектор Ф.Растреллі і Катерининський (Великий) Палац в Царському селі (1652-1757 рр.), у Києві за проектом Растреллі була збудована Андріївська церква (1746-1748 рр.), брама Заборовського Софіївського собору (1746-1748 рр.), комплекс Почаївської Лаври.

Класицизм - XVII-XVIII ст., Франція. Класицизм – провідний стиль французької художньої культури XVII ст. Більшість художників зосередили свою діяльність на оформленні і прикрашенні блискучих міських і заміських резеденцій. Це архітектурно-декоративний ансамбль Версаля (1661 р. – початок будівництва), Вандомська площа у Парижі, площа Перемоги, королівський палац Лувр. Ісаакієвський собор в Санкт-Петербурзі (1817 р.). Характерна ясність, виразність, простота, взірцевість. Поширення класицизму пов'язане з ростом містобудування та створення великих садибних та міських ансамблів. Архітектори В.Баженов, М.Козаков, О.Захаров, Берреті, (Володимирський собор у Києві).

Модерн – напрям в художній культурі кінця XIX – поч.ХХ ст. (від фр. moderne - сучасний, новітній). Обєднує безліч відносно самостійних, ідейно-художніх напрямів та течій.

Конструктивізм - використання металевих та залізобетонних конструкцій, будування метро, хмарочосів.