Основні види мистецтва. Література.
Література (лат.literatura - написане, рукопис, твір ) - твори писемності.
Література – веде походження від лат. слова litera – літера. Термін "література" у широкому значенні вживається щодо творів писемності взагалі, включаючи літературу художню, наукову, політичну.
Література художня - різновид мистецтва, особливої форми суспільної свідомості, що зображує дійсність в художніх образах. Образи літератури створюються за допомогою мови, мова безпосередньо виражає думку, ідею. Головний предмет художньої літератури – людина у багатогранності її життєвих проявів, характеру, творчості.
Особливості літератури:
1. Література відтворює, описує про місце людини в суспільстві, природі:
а) життя людини в природі;
б) життя народу в світі /прозовий твір, вірш/;
в) людина-природа-суспільство у взаємодії.
Література висвітлює актуальні проблеми .
Література розвивається постійно, реагує на зміну життя, залежить від світогляду, ідеалу, поглядів митця.
Література - основа музичної творчості, театру, кіно.
5. Література виконує важливу комунікативну функцію - об’єднує людей різних країн, національностей.
Основні літературні напрямки Романтизм, класицизм, реалізм, сентименталізм.
Слово як мистецво спочатку було повязане з образом заклинання.
На більш вищому щаблі розвитку первісного суспільства виникає міфологічний та героїчний епос, в якому влово часто пов’язувалось з музикою: поет-розповідач-співець. У літературі мова безпосередньо виражає думку, ідею. Роздуми про мистецтво слова зустрічаються в індійських ведах, “Китайській книзі пісень”. В класичній Греції складається система мистецтва, більш-менш близька до сучасності. Зароджується лірика - поезія, епос - виявлення душі, драма - дія. Біблія - скарбниця літературного мистецтва II ст. н. е.
В епоху Середньовіччя формується новий жанр літератури – лицарська поезія, лицарський роман.
В епоху Відродження у великих країнах Західної та Центральної Європи виникають перші національно-літературні твори: за мовою змістом, значенням. У XVIII столітті популярним стає Готичний роман. З національної літератури формується література світова, наприклад: Петрарка – Італія, Шекспір – Англія, Мольєр – Англія, Толстой – Росія, Шевченко – Україна, Франко – Україна, Леся Українка – Україна.
В Україні художню літературу в історико-теоретичному й філософському аспектах досліджували такі вчені, як Ф. Прокопович, М. Довгалевський, Г. Сковорода, М. Максимович, О. Потебня, І. Франко, М. Драгоманов, М. Грушевський, М. Зеров, О. Білецький.
Основні терміни та поняття
Усна народна творчість - фольклор від англ. народна мудрість, народні родинно-побутові, календарно - обрядові пісні. Календарно - обрядова поезія. Цінним внеском у скарбницю світової культури є українські народні думи, історичні пісні, балади. Поширений на Україні дитячий фольклор, колискові пісні, пестушки, утішки, скоромовки, казки, перекази, прикмети. Весь фольклор умовно поділяється на прозовий, поетичний, пісенний. До найдавніших видів усної народної творчості, пов’язаної з працею хліборобства, відносяться: колядки, щедрівки, веснянки, гаївки,
Епос – (гр. слово, розповідь) – сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Оповідний рід літератури, що характеризується розвовідно-описовою формою, широтою зображення подій та характерів.
Готичний роман – (з англ. the Gothic novel, роман жахів, чорний роман) – різновид роману у західноєвропейській та американській літературі другої половини XVIII – поч. XIX ст. Дія роману відбувається, як правило, в середньовічні часи у готичному замку.