- •Лекція № 1 Тема: людина План
- •1. Феномен людини. Місце людини у світі. Історичний розвиток уявлень про сутність людини і сенс людського життя.
- •2. Релігія і наука про походження людини.
- •Роль природно-історичного середовища та спадковості у формуванні й розвитку людини.
- •Відмінність людського способу життя від тваринного.
- •5. Сутність людської діяльності. Діяльність і спілкування як умови розвитку людини.
- •6.Людина, особистість, індивід та індивідуальність.
- •7. Смерть і безсмертя.
- •8.Свобода і відповідальність.
8.Свобода і відповідальність.
Свобода – невід’ємний момент сутності та існування людини.
Для філософських концепцій нового часу був властивий фаталістичний підхід. Вони протиставляли свободу та необхідність.
Фаталістичний підхід до вирішення проблеми свободи приводив, з одного боку, до твердження про те, що життя людини полягає у «підпорядкуванні», «покорі природі», її законам.
З іншого боку, заперечення свободи волі і буття людини вело до заперечення відповідальності, світоглядного виправдання будь-яких її мотивів та дій.
У німецькій класичній філософії намічається тенденція подолання фаталістичних поглядів на свободу.
Цілком протилежною фаталістичному розумінню свободи є концепція, створена у філософії Ніцше та ін. представників екзистенціоналізму, яка стверджує, що людина з самого початку повністю наділена свободою волі й свободою дії.
Визначення абсолютності свободи в бутті людини привело до того, що свободу почали співвідносити не з необхідністю, а лише з відповідальністю.
Свобода людини – це конкретно-історичне явище, єдність суб’єктивного та об’єктивного. Це – «здатність людини діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, спираючись на пізнання об’єктивної необхідності, можливість самостійно робити вибір, приймати рішення і втілювати його у життя».
Суб’єктивний план свободи трактується як свобода волі, тобто свобода вибору цілей, цінностей, способів дій.
Об’єктивний вимір свободи визначається ступенем соціально-історичного розвитку, тобто реально існуючими можливостями людини задовольняти свої потреби та інтереси.
Міра свободи – відповідальність. Поняття «відповідальність» утворене від слова «відповідь». У філософії відповідальність – це категорія, яка відображає особливі соціальні та морально-правові відносини особистості та інших соціальних суб’єктів один щодо одного та щодо суспільства, які характеризуються виконанням свого морального обов’язку і правових норм.
Відповідальність людини перед собою виступає у формі моральної відповідальності, виявляється у почутті провини, сорому, самосуду.
Відповідальність особистості перед суспільством відбувається у формі морального осуду, нехтування соціального середовища певною людиною.
Відповідальність суспільства перед індивідом полягає у забезпеченні прав і свобод особистості в різних сферах суспільного життя (економічній, політичній, правовій і т.д.).