3.1. Правовий режим цінних паперів

Правовий режим цінних паперів, як і будь-яке інше правове явище, має певні притаманні йому ознаки. До таких ознак потрібно віднести:

• нормативне закріплення правового режиму цінних паперів, тобто його встановлення в актах господарського законодавства;

• складний характер правового режиму цінних паперів, який включає в себе різні єлементи;

• господарсько-правовий зміст правового режиму цінних паперів, який не охоплює публічно-правові питання;

• вичерпність господарсько-правових питань, пов'язаних з цінними паперами, яка вказує на те, що їх правовий режим містить усі господарсько-правові вимоги до цінних паперів, прав, що ними посвідчені, а також їх розміщення та обігу.

Правовий режим цінних паперів характеризується, окрім ознак, також наявністю певних елементів. До елементів правового режиму цінних паперів належать:

• поняття та ознаки цінних паперів;

• групи та види цінних паперів;

• права, посвідчені цінними паперами;

• порядок розміщення та обігу цінних паперів.

Таким чином, правовий режим цінних паперів – це нормативно-визначені вимоги до поняття та ознак, груп і видів цінних паперів, характеру і змісту прав, що ними посвідчуються, а також правових можливостей учасників господарських відносин щодо них.

Правовий режим цінних паперів, окрім господарського та Цивільного кодексів України, встановлюється законами України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року, із змін. та доп. від 07.07.2011р.; «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року, із змін. і доп. від 07.07.2011р.; «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів» від 10.12.1997 року; «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 року; «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 року; «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» від 23.12.2004 року; «Про обіг векселів і Україні» від 05.04.2005 року,із змін. та доп. від 07.07.2011 та іншими законодавчими актами.

Важливу роль у визначенні правового режиму цінних паперів у сфері господарювання виконують акти Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.¹

3.2. Новели законодавчого регулювання процедури емісії цінних паперів

21 квітня 2011 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку (далі по тексту – Закон № 3264-VI). Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, а саме 27 листопада 2011 року.

Даним законом внесені зміни до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі по тексту – Закон про ЦП), які, з моменту набрання чинності Закону № 3264-VI, суттєво змінять порядок, строки та процедуру емісії цінних паперів, тому є актуальним висвітлення новел законодавчого регулювання процедури емісії цінних паперів.

Отже, Законом № 3264-VI внесено зміни до Закону про ЦП які передбачають:

1. Можливість реєстрації емітентами цінних паперів базових проспектів емісії.

Законом № 3264-VI вносяться зміни до п.9 ст.30 Закону про ЦП, якими визначено, що емітент має право оформити проспект емісії цінних паперів (крім пайових), що підлягають відкритому (публічному) розміщенню, двома частинами (базовий проспект емісії та проспект емісії цінних паперів відповідного випуску), які підлягають реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) в установленому нею порядку.

Відповідно змін до п.9 ст.30 Закону про ЦП, що вносяться Законом № 3264-VI базовий проспект емісії — складова частина проспекту емісії цінних паперів (крім пайових), що підлягають відкритому (публічному) розміщенню, яка містить інформацію про емітента, а також іншу інформацію, що визначається емітентом. Зазначені у базовому проспекті емісії відомості не включаються до проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску.

Емітент подає Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заяву і документи, необхідні для реєстрації базового проспекту емісії цінних паперів та першого проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску – не пізніш як протягом 60 днів з дня прийняття рішення про затвердження базового проспекту емісії та першого проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску органом емітента, уповноваженим приймати відповідне рішення. Базовий проспект емісії цінних паперів та перший проспект емісії цінних паперів відповідного випуску подаються для реєстрації одночасно. Здійснивши реєстрацію базового проспекту емісії, що включає інформацію про емітента та іншу інформацію, яка не буде змінюватися із часом, емітент подає для реєстрації подальших випусків цінних паперів проспект емісії, який складається з інформації про цінні папери, емісію яких планується здійснити, а також інформації, яка не увійшла до базового проспекту.

2. Збільшення переліку інформації, що має міститися у проспекті емісії цінних паперів.

Законом № 3264-VI вносяться зміни до ч.1 ст.30 Закону про ЦП, якими визначено, що у проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про емітента, його фінансово-господарський стан, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про розміщення.

Відповідно до змін у ч. 3 ст.30 Закону про ЦП, що вносяться Законом № 3264-VI, до інформації про цінні папери належить інформація про:

1) цінні папери, щодо яких прийнято рішення про розміщення, у тому числі:

- вид, форму випуску та існування, тип (для акцій), кількість та номінальну вартість;

- обсяг прав за цінними паперами;

- умови розміщення, обігу (в тому числі викупу та дій емітента, пов’язаних із викупленими цінними паперами) та погашення (для цінних паперів, які мають строк обігу);

2) дату прийняття рішення про розміщення цінних паперів;

3) строки початку та закінчення розміщення цінних паперів;

4) порядок і форму виплати доходу за цінними паперами.

 3. Скорочення строку, протягом якого НКЦПФР здійснює реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів, за наявності зареєстрованого базового проспекту емісії.

Законом № 3264-VI вносяться зміни до ч.2 ст.29 Закону про ЦП, якими визначено, що після надходження заяви і документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, НКЦПФР здійснює одночасно реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів або відмовляє в реєстрації протягом: 10 робочих днів - у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та перебування цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі;20 робочих днів - у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та відсутності цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі; 25 робочих днів – у разі відсутності зареєстрованого базового проспекту емісії.

У чинній редакції ч. 1 ст. 29 Закону про ЦП встановлено, що НКЦПФР протягом 30 днів після отримання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів здійснює одночасно реєстрацію їх випуску та проспекту емісії або відмовляє в реєстрації.

Отже, внесеними змінами емітент має можливість скоротити строк реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів. Однак, це стосується тих випадків, коли у емітента зареєстрований базовий проспект емісії. Оскільки при емісії пайових цінних паперів базовий проспект не реєструється, то строки реєстрації випуску цінних та проспекту емісії для таких цінних паперів як, наприклад, акції суттєво не змінився і становить 25 робочих днів згідно внесених змін Законом № 3264-VI.

4. Встановлення вимоги щодо необхідності реєстрації проспекту емісії та змін до проспекту емісії не тільки при відкритому розміщенні, а також і при закритому розміщенні цінних паперів.

Відповідно до чинної редакції Закону про ЦП проспект емісії цінних паперів – це документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів. Законом № 3264-VI вносяться зміни до термінів, що застосовуються у Законі про ЦП. Таким чином, у редакції Закону № 3264-VI проспект емісії цінних паперів – це документ, який містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені Законом про ЦП та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.

Відповідно змін до ч.2 ст.28 Закону про ЦП, що вносяться Законом № 3264-VI, у разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів серед заздалегідь визначеного кола осіб, емісія здійснюється за певними етапами, серед яких, зокрема, визначений етап подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів, а також етап реєстрації НКЦПФР випуску та проспекту емісії цінних паперів.

Як вбачається із вищевикладеного, при закритому (приватному) розміщенні цінних паперів проспект емісії підлягає обов’язковій реєстрації.

Також Законом № 3264-VI вносяться зміни до п.8 ст.30 Закону про ЦП. Вказаним пунктом визначено, що у разі зміни інформації, що міститься у проспекті емісії цінних паперів, емітент протягом 20 робочих днів з дня внесення таких змін зобов’язаний у встановленому ДКЦПФР порядку подати зазначені зміни для реєстрації.

У разі внесення змін до проспекту емісії цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про:

- відкрите (публічне) розміщення, — емітент здійснює їх реєстрацію та опубліковує відповідну інформацію протягом 30 днів після опублікування проспекту емісії, але не пізніше ніж за 10 днів до початку розміщення;

- закрите (приватне) розміщення, — емітент здійснює їх реєстрацію до початку розміщення та подає особам, які відповідно до рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів є учасниками такого розміщення.

Таким чином, вимога щодо публікування проспекту емісії в офіційному друкованому виданні та розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії стосується лише відкритого розміщення цінних паперів.

Також, слід звернути увагу на те, що відповідно до змін до ч.8 ст.30 Закону про ЦП, що вносяться Законом № 3264-VI, у разі якщо вчинити дії, передбачені абзацами другим – п’ятим частини 8 цієї статті, у зазначені строки неможливо, до змін також включається інформація про перенесення строків розміщення цінних паперів.

5. Встановлення заборони внесення змін до проспекту емісії після початку розміщення цінних паперів.

Законом № 3264-VI вносяться зміни до п.8 ст.30 Закону про ЦП, якими визначено, що емітент не має права вносити зміни до проспекту емісії після початку розміщення цінних паперів.

Це обумовлюється необхідністю запобігання випадків зміни умов розміщення, обігу, погашення цінних паперів, порядку та форми виплати доходу за цінними паперами після придбання інвесторами цінних паперів на інших умовах розміщення.

6. Законом № 3264-VI конкретизовані підстави для відмови в реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів.

Законом № 3264-VI вносяться зміни до п.5 ст.29 Закону про ЦП, якими визначено, що підставою для відмови у реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, недостовірність інформації у поданих документах та/або порушення встановленого законодавством порядку прийняття рішення про розміщення цінних паперів.

А у разі виявлення недостовірної інформації у зареєстрованому базовому проспекті емісії цінних паперів НКЦПФР надсилає емітенту розпорядження про необхідність усунення такої невідповідності, реєстрації та публікації відповідних змін до зазначеного проспекту.

Слід звернути увагу, що Законом № 3264-VI вносяться зміни до п.2 ст.29 Закону про ЦП, якими НКЦПФР надано повноваження повертати документи емітентові без розгляду в разі їх подання не в повному обсязі або з порушенням встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку вимог до їх оформлення.

Прийняття Закону № 3264-VI зумовлено необхідністю впровадження в законодавство України вимог положень Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС від 4 листопада 2003 року №2003/71/ЄС про проспекти, що підлягають опублікуванню при відкритій пропозиції цінних паперів або виставленні їх на продаж, і внесення змін до Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС №2001/34/ЄС. До прийняття Закону № 3264-VI у законодавстві України були повністю враховані положення Директиви.¹