Вироки й чисельність жертв у справах пов

У 1933-1934 рр. за причетність до діяльності ПОВ на Правобережній Україні Київським обласним управлінням ДПУ УСРР заарештовано сто чотирнадцять осіб, з яких сімдесят дістали різні терміни ув'язнення або ж були страчені, а решта – сорок чотири – звільнені за недоведеністю складу злочину (що, зрозуміло, не давало гарантії від репресій в подальшому).

Починаючи із 1933 р. хвилі репресій щодо польської нацменшини УСРР наростають. Наприкінці 1933 р. – на початку 1934 р. інсценовано справу Вінницького (Подільського) обласного центру ПОВ, по якій проходило й засуджено до різних термінів позбавлення волі понад п'ятдесят осіб польської національності, переважно місцевих культосвітніх працівників.⁹

Протягом 1933–1936 рр. одеські органи держбезпеки, виконуючи вказівки з центру, проводять арешти за міфічною справою "Польської організації військової". Скільки тоді постраждало мешканців Одеській області, поки що невідомо. Очевидно, що прізвища рідних, друзів, знайомих, колег по роботі ставали основним матеріалом для "розкручування" наступних справ Інформація про них накопичувалась в літерній справі Одеського УНКВС під умовною назвою "ПОВ"..

Вироки, у порівнянні з наступним періодом "Великого терору" 1937–1938 років, були відносно м‘якими. Людей відправляли до виправно-трудових таборів терміном від 3 до 5, рідше до 10 років, позбавляли виборчих прав, конфісковували майно й переслідували їхні родини. Декого звільняли, але вони залишались у полі зору НКВС і, ймовірно, були знову заарештовані. Необхідно також відзначити, що по відбутті термінів покарання у ВТТ поляків повторно репресували за попередніми обвинуваченнями й направляли на поселення у віддалені місцевості СРСР. Фактично, тавро неблагонадійних було прикріплене до них на все життя, вони були позбавлені основних прав і свобод радянського громадянина й не могли розраховувати на повноцінне життя у тогочасному суспільстві.¹⁰

«Известно, что в период войны с Польшей чекисты смогли эффективно выявить и разгромить созданные на советской территории разведывательные структуры польского Генштаба, известные как Польская организация войсковая (ПОВ). Согласно официальным данным, в Одессе была выявлена и уничтожена организация ПОВ, насчитывающая свыше ста человек и поддерживавшая связи с Врангелем и Румынией. Филиалы ПОВ были выявлены и уничтожены в Киеве, Харькове, Житомире, Минске, Смоленске и других городах.¹¹

«Відомо, що в період війни з Польщею чекісти змогли ефективно виявити і розгромити створені на радянській території розвідувальні структури польського Генштабу, відомі як Польська організація військова (ПОВ). Згідно з офіційними даними, в Одесі було виявлено та знищено організація ПОВ, що налічує понад сто чоловік і підтримувала зв'язку з Врангелем і Румунією. Філії ПОВ були виявлені і знищені в Києві, Харкові, Житомирі, Мінську, Смоленську та інших містах.

1 Черная книга коммунизма. М., 1999. С. 344.

2 Бугай Н.Ф. Л.Берия — И.Сталину: «Согласно Вашему указанию...» М.: АИРО–XX, 1995.

3 Петров Н.В., Рогинский А.Б. «Польская операция» НКВД 1937-1938 гг. // Репрессии против поляков и польских граждан. М. Звенья. 1997. С. 37-38.

4 Тепляков А. «Опричники Сталина» Москва, ЯУЗА и ЭКСМО, 2009г.

5 ЛУБЯНКА: СТАЛИН и Главное управление госбезопасности НКВД. Архив Сталина. Документы высших органов партийной и государственной власти. 1937-1938. Авт.-сост.: Хаустов, В. Н.Наумов, В. П.Плотникова Н. С. изд.: Международный фонд "Демократия". 2007. С. 301-303

6 Конквест Р. Большой террор. С. 237; Россия и Польша: историко - культурные контакты (сибирский феномен): Материалы Международной научной конференции (24 – 25 июня 1999 г., Якутск). Новосибирск, 2001. С.18.

7 РУБЛЬОВ О., РЕПРИНЦЕВ В. РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ПОЛЯКІВ В УКРАЇНІ У 1930-ті РОКИ.: Київ – Люблін – Київ, 1992 р. – 1995 р.

8 Сирота Олена (Одеса) .Фабрикування "Польської організації Військової":

"Одеські справи"//ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць / НАН України. Інститут історії України. – Вип. 19. – К.: Інститут історії України НАН України, 2010. – Ч. 2.

9 РУБЛЬОВ О., РЕПРИНЦЕВ В. РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ПОЛЯКІВ В УКРАЇНІ У 1930-ті РОКИ.: Київ – Люблін – Київ, 1992 р. – 1995 р.

10 Сирота Олена (Одеса) .Фабрикування "Польської організації Військової":

"Одеські справи"//ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць / НАН України. Інститут історії України. – Вип. 19. – К.: Інститут історії України НАН України, 2010. – Ч. 2.

11 Тепляков А. «Опричники Сталина» Москва, ЯУЗА и ЭКСМО, 2009г., С. 238