
- •Билет №1
- •IV Універсал
- •Умови IV Універсалу
- •Билет №2
- •Універсали
- •II Універсал
- •III Універсал
- •3. Зміни у суспільних відносинах України-Гетьманщини XVII—XVIII 3ст.
- •Билет №3
- •2. Система права, суди і процес у західноукраїнських землях доби австрійського панування.
- •3. Кодифікація права урср у 50–70-х роках.
- •Билет №4
- •2. Головні риси розвитку цивільного права XVIII ст.: право власності, зобов’язальне право, спадкове право, сімейне право.
- •Билет№5
- •1. Теорії походження Київської держави. Суспільство Київської Русі. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
- •Адміністративний устрій
- •2. Редакції Литовського Статуту (1529, 1566, 1588 рр.).: структура, основний зміст.
- •3. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в останні воєнні та перші післявоєнні роки.
- •Билет №6
- •1. Поява Київської держави.
- •2. Суспільний лад в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •3. Особливості розвитку процесуального права ( цивільний процес, кримінальний процес) в 1917—1935 рр.
- •Билет№7
- •1. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
- •2. Судебник Казимира 1468 р.
- •Билет№8
- •1. Суспільно-політичний розвиток Галицько-Волинської Русі.
- •2. Система судів в Україні у іі пол. XVII—XVIII ст. Судовий процес.
- •3. Юридичне оформлення срср
- •Билет №9
- •1. Судова система і судочинство Литовсько-Руської держави.
- •2. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління дуалістичної Австро-Угорської держави в і пол. Хіх ст.
- •3. Основні положення Конституції урср 1937 р.
- •Билет №10
- •1. Розвиток основних рис права в Київській Русі.
- •2. Основні риси трудового, земельного і колгоспного права у 30-х роках.
- •3. Основні тенденції державно-правового розвитку України в умовах перебудови.
- •1. Конституція Пилипа Орлика 1710 р
- •2. Місцеве самоврядування, органи урядової адміністрації в Галичині, Буковині, Закарпатті в і пол. Хіх ст.
- •3.Кодифікація права урср у 50–70-х роках.
- •Билет №12
- •1. «Руська Правда»: структура, основний зміст.
- •2. Проголошення зунр. Система управління зунр. Падіння зунр
- •Адміністративно-правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Битет№21
- •1. Основні риси розвитку кримінального права: поняття і види злочинів; мета і система покарань у іі пол. XVIII ст.
- •3. Становлення і розвиток радянської судово-прокурорської системи1917—1935 рр.
- •Билет №22
- •1. Поширення російського територіального устрою в українських землях у XIX ст.
- •2. Перша кодифікація радянського законодавства України.
- •3. Похід Червоної армії в Західну Україну. Юридичне оформлення приєднання Західної України до срср—урср.
- •Билет№23
- •1. Органи та система управління російського царату в Україні в XIX ст.
- •2. Причини створення Центральної Ради. Структура Центральної Ради.
- •3. Законотворчість у зунр, реформування судової системи
- •Билет №24
- •1. Механізм державного управління в Україні після утворення срср.
- •2. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини і Закарпаття до срср.
- •3. Друга кодифікація законодавства урср.
- •Билет№25
- •1. Адміністративно-господарські реформи в Російській імперії у 60-70 роках хіх: земська та міська реформи.
- •2. Система права, суди і процес у західноукраїнських землях доби австрійського панування.
- •3. Надзвичайне радянське законодавство у період Другої світової війни.
- •Билет№26
- •1. Відміна кріпосного права в Україні. Основні положення.
- •2. Суд і процес в українських землях у складі Російської імперії в хіх — поч. Хх ст. Судова реформа 1864 р.
- •3. Основні риси цивільного права усрр в 20-30-х роках хх ст.
- •Билет№15
- •1. Центральні та місцеві органи влади і управління Литовсько-Руської держави. Державний механізм Речі Посполитої.
- •2. Конституція унр 29.04.1918 р.
- •3. Основні риси кримінального права усрр у 30-х роках. Кримінальний процес.
- •Билет №18
- •1. Редакції Литовського Статуту (1529, 1566, 1588 рр.). "Устав на Волоки", 1557 р
- •2. Розвиток права в Українській козацько-гетьманській державі (1648—1657 рр.).
- •3. Організація адміністративного управління в Галичині та Буковині в і пол. Хіх ст.
2. Розвиток права в Українській козацько-гетьманській державі (1648—1657 рр.).
Статут 1588 р. та магдебурзьке право були тільки на папері. Хоча магдебурзьке право було, але тільки в великих містах. У роки Визвольної війни були скасовані правові норми прийняті органами польської влади: “Устави на волоки” 1557, ординація козакам 1638 р., королівські і сеймові конституції тощо.
В Українській Козацько-Гетьманській державі вик. звичаєве козацьке право. Регулювало систему судочинства, називало злочини та покарання за них, організацію державної влади та управління. Це право виникло у процесі еволюції господарсько-побутових відносин людей, спиралось на “права та звичаї ” Війська Запорозького.
Також, великої ваги набирають гетьманські універсали, які мали загальнообовязкови характер. Універсали регулювали державні, адміністративні, цивільні, кримінальні та процесуальні стосунки.
Слід згадати про церковне звичаєве право – сукупність правил поведінки, які не отримали законодавчого підтвердження, але їх дотримувались.
На розвиток права також впливали міжнародні угоди, в яких знаходять ся номи цивільного та адміністративного права.
3. Організація адміністративного управління в Галичині та Буковині в і пол. Хіх ст.
Після хвилі революційних виступів, що прокотилися по всій Австрійській імперії, у 1848 році в Галичині було скасовано кріпосне право. Аграрна реформа в сільському господарстві включала в себе кілька основних положень. Зокрема, ліквідувалася юридична залежність селянина від поміщика; селяни наділялися земельною власністю; мали сплатити поміщикам вартість кріпосних повинностей.
Після створення Австро-Угорської імперії кожна з двох держав продовжувала мати свій двопалатний парламент — в Австрії він називався Рейхсрат (Державна Рада), а в Угорщині — Сейм. Спільного законодавчого органу затверджено не було. Увесь апарат управління частини держави діяв незалежно від іншої.
Централізувала державу особа австрійського імператора, що одночасно носила титул угорського короля. Ухвалені австрійським рейхсратом чи угорським сеймом рішення потребували обов’язкового підпису імператора. Він представляв країну на зовнішній арені, призначав і відправляв уряди у відставку був головнокомандувачем збройних сил імперії. Фактично особа монарха була недоторканною, він не відповідав ні перед Сеймом, ні перед Державною Радою.
1