- •Билет №1
- •IV Універсал
- •Умови IV Універсалу
- •Билет №2
- •Універсали
- •II Універсал
- •III Універсал
- •3. Зміни у суспільних відносинах України-Гетьманщини XVII—XVIII 3ст.
- •Билет №3
- •2. Система права, суди і процес у західноукраїнських землях доби австрійського панування.
- •3. Кодифікація права урср у 50–70-х роках.
- •Билет №4
- •2. Головні риси розвитку цивільного права XVIII ст.: право власності, зобов’язальне право, спадкове право, сімейне право.
- •Билет№5
- •1. Теорії походження Київської держави. Суспільство Київської Русі. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
- •Адміністративний устрій
- •2. Редакції Литовського Статуту (1529, 1566, 1588 рр.).: структура, основний зміст.
- •3. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в останні воєнні та перші післявоєнні роки.
- •Билет №6
- •1. Поява Київської держави.
- •2. Суспільний лад в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •3. Особливості розвитку процесуального права ( цивільний процес, кримінальний процес) в 1917—1935 рр.
- •Билет№7
- •1. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
- •2. Судебник Казимира 1468 р.
- •Билет№8
- •1. Суспільно-політичний розвиток Галицько-Волинської Русі.
- •2. Система судів в Україні у іі пол. XVII—XVIII ст. Судовий процес.
- •3. Юридичне оформлення срср
- •Билет №9
- •1. Судова система і судочинство Литовсько-Руської держави.
- •2. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління дуалістичної Австро-Угорської держави в і пол. Хіх ст.
- •3. Основні положення Конституції урср 1937 р.
- •Билет №10
- •1. Розвиток основних рис права в Київській Русі.
- •2. Основні риси трудового, земельного і колгоспного права у 30-х роках.
- •3. Основні тенденції державно-правового розвитку України в умовах перебудови.
- •1. Конституція Пилипа Орлика 1710 р
- •2. Місцеве самоврядування, органи урядової адміністрації в Галичині, Буковині, Закарпатті в і пол. Хіх ст.
- •3.Кодифікація права урср у 50–70-х роках.
- •Билет №12
- •1. «Руська Правда»: структура, основний зміст.
- •2. Проголошення зунр. Система управління зунр. Падіння зунр
- •Адміністративно-правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Битет№21
- •1. Основні риси розвитку кримінального права: поняття і види злочинів; мета і система покарань у іі пол. XVIII ст.
- •3. Становлення і розвиток радянської судово-прокурорської системи1917—1935 рр.
- •Билет №22
- •1. Поширення російського територіального устрою в українських землях у XIX ст.
- •2. Перша кодифікація радянського законодавства України.
- •3. Похід Червоної армії в Західну Україну. Юридичне оформлення приєднання Західної України до срср—урср.
- •Билет№23
- •1. Органи та система управління російського царату в Україні в XIX ст.
- •2. Причини створення Центральної Ради. Структура Центральної Ради.
- •3. Законотворчість у зунр, реформування судової системи
- •Билет №24
- •1. Механізм державного управління в Україні після утворення срср.
- •2. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини і Закарпаття до срср.
- •3. Друга кодифікація законодавства урср.
- •Билет№25
- •1. Адміністративно-господарські реформи в Російській імперії у 60-70 роках хіх: земська та міська реформи.
- •2. Система права, суди і процес у західноукраїнських землях доби австрійського панування.
- •3. Надзвичайне радянське законодавство у період Другої світової війни.
- •Билет№26
- •1. Відміна кріпосного права в Україні. Основні положення.
- •2. Суд і процес в українських землях у складі Російської імперії в хіх — поч. Хх ст. Судова реформа 1864 р.
- •3. Основні риси цивільного права усрр в 20-30-х роках хх ст.
- •Билет№15
- •1. Центральні та місцеві органи влади і управління Литовсько-Руської держави. Державний механізм Речі Посполитої.
- •2. Конституція унр 29.04.1918 р.
- •3. Основні риси кримінального права усрр у 30-х роках. Кримінальний процес.
- •Билет №18
- •1. Редакції Литовського Статуту (1529, 1566, 1588 рр.). "Устав на Волоки", 1557 р
- •2. Розвиток права в Українській козацько-гетьманській державі (1648—1657 рр.).
- •3. Організація адміністративного управління в Галичині та Буковині в і пол. Хіх ст.
3. Становлення і розвиток радянської судово-прокурорської системи1917—1935 рр.
13 вересня 1922 року ВУЦВК затвердив Кримінально-процесуальний кодекс УСРР. У ньому закріплювалися принципи судочинства в кримінальних справах: гласність, усність, безпосередність судочинства, змагальність, рівноправність сторін, право звинуваченого на захист тощо. Встановлювався порядок провадження слідства, порядок провадження справи в народному суді, в раді народних суддів, регламентувалося судочинство в ревтрибуналах, порядок виконання судових вироків. Кодекс визначав роль і завдання прокуратури у здійсненні нагляду за законністю від затримання підозрюваного до винесення судового вироку. Зазначалося, що в справах, у яких брав участь прокурор, участь захисника була обов’язковою. Правовою основою судової реформи стали: “Положення про судоустрій РРФСР” від 31 жовтня 1922 року; “Основи кримінального судочинства СРСР і союзних республік”, прийняті 31 жовтня 1924 року, а також “Положення про судоустрій УСРР” від 23 жовтня 1925 року. Створювалася єдина система судових органів: народний суд, губернський суд, Верховний Суд УСРР. Тимчасово дозволялася діяльність воєнних трибуналів. Народний суд був головною ланкою судової системи і діяв у складі постійного народного судді або постійного народного судді та двох народних засідателів. В останньому Положенні регламентувалася діяльність не лише судових органів, а й прокуратури, слідчих, колегії захисників, нотаріату та ін.
Билет №22
1. Поширення російського територіального устрою в українських землях у XIX ст.
Після Віденського конгресу 1815р. до Російської імперії перейшло Царство Польське і у його складі Холмщина, Підляшшя, Посяння – споконвічні землі українців.Українські землі у складі Російської імперії поділялись на Лівобережну Україну (Малоросія), Південно-Західний край і Новоросію. На середину XIX ст. тут налічувалось 9 губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська (Лівобережна Україна); Київська, Подільська, Волинська (Південно-Західний край); Катеринославська, Херсонська, Таврійська (Новоросія), які підпорядковувались Малоросійському, Київському та Новоросійсько-Бесарабському генерал-губернаторствам. На чолі губерній стояли губернатори й генерал-губернатори. У повітах, які входили до складу губерній, владу здійснювали справники. Повіти ділились на стани, які очолювали поліцейські пристави. Казенна палата, як державна установа, відала збиранням державних податків. Цивільна влада спиралась на військову. На початку XX ст. в губерніях було засновано ще й охоронні відділення (охранку) для виявлення й покарання політичних противників самодержавства. Населення поділялось на стани: дворянство, духовенство (привілейовані), міщанство, селяни. Запроваджуючи загальноросійський адміністративний устрій, царизм здійснював колонізаторську політику, зміцнюючи воєнно-феодальний деспотизм. Не було адміністративної єдності і в українських землях, які знаходились у складі Австро-Угорської імперії. Східна Галичина була частиною "королівства Галіції і Лодомерії" із центром у Львові. "Королівство" поділялось на 12 округів (дистриктів). Буковина виступила окремим округом з центром у місті Чернівцях. Закарпаття адміністративно підпорядковувалось Угорському королівству. Його територія поділялась на чотири адміністративні одиниці – "Жупи". Керівникам – жупанам – належала вся повнота влади. На селі землевласники, управителі (посесори) та наглядачі (мандатори) забезпечували поліцейсько-судову владу. Політика Габсбургів була спрямована на поневолення українців, їх асиміляцію.