
- •Билет №1
- •IV Універсал
- •Умови IV Універсалу
- •Билет №2
- •Універсали
- •II Універсал
- •III Універсал
- •3. Зміни у суспільних відносинах України-Гетьманщини XVII—XVIII 3ст.
- •Билет №3
- •2. Система права, суди і процес у західноукраїнських землях доби австрійського панування.
- •3. Кодифікація права урср у 50–70-х роках.
- •Билет №4
- •2. Головні риси розвитку цивільного права XVIII ст.: право власності, зобов’язальне право, спадкове право, сімейне право.
- •Билет№5
- •1. Теорії походження Київської держави. Суспільство Київської Русі. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
- •Адміністративний устрій
- •2. Редакції Литовського Статуту (1529, 1566, 1588 рр.).: структура, основний зміст.
- •3. Реорганізація і функціонування державного апарату урср в останні воєнні та перші післявоєнні роки.
- •Билет №6
- •1. Поява Київської держави.
- •2. Суспільний лад в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •3. Особливості розвитку процесуального права ( цивільний процес, кримінальний процес) в 1917—1935 рр.
- •Билет№7
- •1. Адміністративний устрій і управління в Київській Русі.
- •2. Судебник Казимира 1468 р.
- •Билет№8
- •1. Суспільно-політичний розвиток Галицько-Волинської Русі.
- •2. Система судів в Україні у іі пол. XVII—XVIII ст. Судовий процес.
- •3. Юридичне оформлення срср
- •Билет №9
- •1. Судова система і судочинство Литовсько-Руської держави.
- •2. Загальнодержавні органи влади і місцевого управління дуалістичної Австро-Угорської держави в і пол. Хіх ст.
- •3. Основні положення Конституції урср 1937 р.
- •Билет №10
- •1. Розвиток основних рис права в Київській Русі.
- •2. Основні риси трудового, земельного і колгоспного права у 30-х роках.
- •3. Основні тенденції державно-правового розвитку України в умовах перебудови.
- •1. Конституція Пилипа Орлика 1710 р
- •2. Місцеве самоврядування, органи урядової адміністрації в Галичині, Буковині, Закарпатті в і пол. Хіх ст.
- •3.Кодифікація права урср у 50–70-х роках.
- •Билет №12
- •1. «Руська Правда»: структура, основний зміст.
- •2. Проголошення зунр. Система управління зунр. Падіння зунр
- •Адміністративно-правове становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Битет№21
- •1. Основні риси розвитку кримінального права: поняття і види злочинів; мета і система покарань у іі пол. XVIII ст.
- •3. Становлення і розвиток радянської судово-прокурорської системи1917—1935 рр.
- •Билет №22
- •1. Поширення російського територіального устрою в українських землях у XIX ст.
- •2. Перша кодифікація радянського законодавства України.
- •3. Похід Червоної армії в Західну Україну. Юридичне оформлення приєднання Західної України до срср—урср.
- •Билет№23
- •1. Органи та система управління російського царату в Україні в XIX ст.
- •2. Причини створення Центральної Ради. Структура Центральної Ради.
- •3. Законотворчість у зунр, реформування судової системи
- •Билет №24
- •1. Механізм державного управління в Україні після утворення срср.
- •2. Особливості радянізації та юридичне оформлення приєднання Північної Буковини і Закарпаття до срср.
- •3. Друга кодифікація законодавства урср.
- •Билет№25
- •1. Адміністративно-господарські реформи в Російській імперії у 60-70 роках хіх: земська та міська реформи.
- •2. Система права, суди і процес у західноукраїнських землях доби австрійського панування.
- •3. Надзвичайне радянське законодавство у період Другої світової війни.
- •Билет№26
- •1. Відміна кріпосного права в Україні. Основні положення.
- •2. Суд і процес в українських землях у складі Російської імперії в хіх — поч. Хх ст. Судова реформа 1864 р.
- •3. Основні риси цивільного права усрр в 20-30-х роках хх ст.
- •Билет№15
- •1. Центральні та місцеві органи влади і управління Литовсько-Руської держави. Державний механізм Речі Посполитої.
- •2. Конституція унр 29.04.1918 р.
- •3. Основні риси кримінального права усрр у 30-х роках. Кримінальний процес.
- •Билет №18
- •1. Редакції Литовського Статуту (1529, 1566, 1588 рр.). "Устав на Волоки", 1557 р
- •2. Розвиток права в Українській козацько-гетьманській державі (1648—1657 рр.).
- •3. Організація адміністративного управління в Галичині та Буковині в і пол. Хіх ст.
Билет№23
1. Органи та система управління російського царату в Україні в XIX ст.
У першій половині XIX ст. було завершено перетворення намісництву губернії та створення місцевого апарату управління на зразок губерній центральної Росії. Намісництва були ліквідовані відповідно до указу Павла І "Про новий поділ держави на губернії" від 12 грудня 1796 року. В 1803 році кількість українських губерній виросла до дев'яти. Це були такі губернії: Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 року—Харківська), Таврійська, Херсонська та Чернігівська.
Центральне управління Україною здійснювали безпосередньо імператор і створені в 1802—1811 роках міністерство внутрішніх справ і ті галузеві міністерства, які мали свої органи в системі місцевого управління України. Адміністративний апарат на місцях очолювався в кожному генерал-губернаторстві відповідно генерал-губернатором, а в губерніях був репрезентований губернаторами і адміністративно-поліцейськими губернськими установами. Генерал-губернаторами і губернаторами в Україні, як правило, були вищі військові чини.
Система губернського управління складалася з губернатора, губернського правління та губернських установ галузевого управління — казенної палати, рекрутського присутствія, присутствія поліції, суду та інших органів, підпорядкованих губернатору.
Губернське державне управління здійснювалось при участі станових органів — дворянських зборів на чолі з предводителями дворянства.
У підпорядкуванні губернського апарату знаходився повітовий апарат управління. Він був створений у першій половині XIX ст. по всій Україні, за винятком Криму. Система повітового управління, головну роль в якій відіграв земський суд, включала повітове казначейство і митні установи, повітове правління державних маєтностей та ін. Земський суд був одночасно адміністративно-поліцейським і судовим органом, виконував функції нагляду за станом громадського порядку і здійснював правосуддя. Система повітових установ увінчувалась повітовим предводителем дворянства і повітовими дворянськими зборами, які вибирали чиновників на деякі адміністративні та судові посади.
2. Причини створення Центральної Ради. Структура Центральної Ради.
Ідея заснування Центральної Ради народилася на зборах Товариства українських поступовців (ТУП). Полеміка щодо принципів її творення, завдань і програмних гасел не вщухала кілька днів. 7 березня 1917р. відбулися вибори керівного ядра Центральної Ради. Цей день вважається датою створення УЦР. УЦР поступово перетворилася в справжній керівний осередок національно-демократичної революції, своєрідний український парламент, що, крім ТУП, об'єднував представників головних українських політичних партій, а також багатьох безпартійних прихильників українського національно-державного відродження. До неї увійшли представники православного духовенства, культурно-освітніх, кооперативних, військових, студентських організацій, громад і гуртків, наукових товариств. У перші дні діяльності УЦР налічувала незначну кількість членів, а її повний склад восени 1917 р. становив 822 чол. Керівником (головою) УЦР було обрано Михайла Сергійовича Грушевського (1866—1934) — видатного українського історика й політичного діяча, одного з керівників ТУП, а з 1917 р. — члена партії українських есерів, прихильника автономістських настроїв. Важливу роль у діяльності УЦР відігравали відомий український письменник, лідер Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951), Симон Васильович Петлюра (1879—1926), а також С Єфремов, Б. Мартос, І. Стешенко, П. Христюк та ін. На початку своєї діяльності УЦР відігравала лише роль київської міської організації. Не змогла вона одразу сформувати й політичну платформу. Спочатку вона закликала український народ домагатися від Тимчасового уряду "всіх прав, які тобі природно належать," обмеживши їх, проте публічним використанням української мови в державних, судових та освітніх установах. Основну роль у розробці стратегічної мети УЦР зробив М.Грушевський. У своїх брошурах, опублікованих у 1917 р,. "Вільна Україна", "Якої ми хочемо автономії та федерації", "Хто такі українці і чого вони хочуть", "Звідки пішло українство і до чого воно йде" головною метою проголошувалося домагання національно-територіальної автономії для України і перебудови Російської держави на федеративну, демократичну республіку.