2. Основні риси трудового, земельного і колгоспного права у 30-х роках.

Основні риси земельного та колгоспного права. І Всеукраїнський з'їзд Рад, доручаючи ВУЦВК запровадити в Україні законодавство Російської Федерації, указав, в першу чергу на декрет про землю, Вводилися в дію також постанова Раднаркому РСФРР від 5 листопада 1917 р. "Про перехід землі в розпорядження земельних комітетів" та прийняте Раднаркомом РСФРР 4 грудня 1917р. Положення про земельні комітети і про врегулювання ними сільськогосподарських відносин. Часто керувалися в Україні прийнятим III Всеросійським з'їздом Рад законом "Про соціалізацію землі". Закріпивши право розпорядження землею за Радами та підпорядкованими ним волосними земельними комітетами, ці законодавчі акти фактично встановили націоналізацію землі. На підставі декрету про землю було націоналізовано близько 15 млн. десятин поміщицької, удільної та церковної земель. Зрівняльний перерозподіл землі мав дати селянській бідноті близько 8 млн. десятин землі заможних селян. У розпорядження бідноти передавалися понад 2 млн. голів худоби та коней.' Це в той час було тяжким ударом по приватній власності, вирішальним вкладом в справу зміцнення на селі диктатури пролетаріату та його союзу з батрацтвом. Проводилася жорстка лінія на соціальне розшарування села, внаслідок чого завдавався удар по працьовитій, а тому й заможній частині селян. Отже, аграрне законодавство наприкінці 1917 - на початку 1918 pp. надало сили закону найважливішим програмним вимогам більшовицької партії з аграрного питання. До чого у підсумку призвела така політика, видно по результатах масової примусової колективізації наприкінці 20-х - на початку 30-х років, яка завершилась голодомором.

3. Основні тенденції державно-правового розвитку України в умовах перебудови.

Новий етап в історії українського суспільства відкрила перебудова, покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу. Курс на перебудову проголосив квітневий (1985 р.) пленум ЦК КПРС, але вона була зумовлена всім ходом розвитку суспільства. По суті, перебудова виявилася типовою, з усіма притаманними їй обмеженнями, революцією згори. Передусім було проголошено нове мислення у міжнародній політиці. Найважливіше значення стосовно цієї проблеми мало визнання політиками в Кремлі пріоритету загальнолюдських інтересів над класовими. Американська адміністрація Р. Рейгана (Президент СІЛА) належно оцінила зміни в радянській зовнішній політиці. Внаслідок кількох зустрічей на найвищому рівні та інтенсивних переговорів у 1987 р. було укладено договір про ліквідацію ядерних озброєнь. Одночасно в «гарячих точках» (Нікарагуа, Афганістан, Кампучія та ін.) було проголошено курс на примирення та пошуки розв'язання спірних проблем за столом переговорів. Програма перебудови передбачала зміну організаційних структур, форм і стилю діяльності органів управління. Важливою ланкою цієї роботи в Україні мала стати реалізація генеральної схеми управління народним господарством республіки, яка була здебільшого схвалена на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР у квітні 1988 р. Ця схема мала забезпечити організаційні основи для переходу від командно-адміністративних до економічних методів управління, створити умови для втілення в життя Закону СРСР про державне підприємство (об'єднання). У процесі реалізації цієї схеми було скасовано 103 республіканські органи управління, передано багато управлінських функцій місцевим органам, підприємствам та об'єднанням. Важливою особливістю економічних перетворень у республіці стало здійснення заходів щодо структурної перебудови народного господарства. Для України це мало велике значення, адже структура її економіки була зорієнтована переважно на виробництво засобів виробництва, добування сировини і палива.

Билет №11