12.2.Механізм дії економічних законів та їх використання

Механізм дії економічних законів розкривається в процесі їх пізнання, тобто в ході з'ясування їх змісту. Поки суспільство не пізнало ті чи інші економічні закони, воно не знає механізму їх дії. Механізм дії економічних законів - це ніщо інше, як структура законів, взаємозалежність та взаємообумовленість частин кожного конкретного закону, які визначають і забезпечують функціонування та розвиток закону. Механізм дії економічних законів завжди є процесом об'єктивним, незалежним від волі та свідомості людей. Наприклад, основний економічний закон капіталістичної суспільно-економічної формації діяв задовго до того, як був розкритий і сформульований К. Марксом в "Капіталі", але його зміст, механізм дії були невідомі суспільству.

Механізм дії економічних законів розкривається в процесі їх пізнання, тобто в ході з'ясування їх змісту. Поки суспільство не пізнало ті чи інші економічні закони, воно не знає механізму їх дії. Механізм дії економічних законів - це ніщо інше, як структура законів, взаємозалежність та взаємообумовленість частин кожного конкретного закону, які визначають і забезпечують функціонування та розвиток закону. Механізм дії економічних законів завжди є процесом об'єктивним, незалежним від волі та свідомості людей. Наприклад, основний економічний закон капіталістичної суспільно-економічної формації діяв задовго до того, як був розкритий і сформульований К. Марксом в "Капіталі", але його зміст, механізм дії були невідомі суспільству.

Слід мати на увазі, що у змісті економічних законів відображаються виробничі відносини того чи іншого суспільства, а ці останні -(виробничі відносини) проявляються передусім як економічні інтереси. В зв'язку з цим пізнання виробничих відносин, змісту і механізму дії їх законів стає можливим завдяки дослідженню природи і взаємозв'язків економічних інтересів. Економічні інтереси, як і економічні закони, об'єктивні і визначаються тим місцем, яке посідає людина, соціальна група або клас у системі суспільних відносин. Інтереси можуть бути усвідомлені і неусвідомлені людьми, усвідомлені повністю або частково, усвідомлені правильно або неправильно. Усвідомлений економічний інтерес незалежно від того, правильно він усвідомлений чи ні, завжди виступає у вигляді мети ідеального спонукального мотиву діяльності людей. Розрізняють три групи економічних інтересів: особисті, колективні, суспільні. Між ними існують і єдність, і суперечність. Причому в умовах суспільної власності на засоби виробництва єдність між означеними групами економічних інтересів більша, а суперечність менша, ніж в умовах панування приватної власності. А це означає, що в умовах панування суспільної власності і окрема людина, і колектив, і суспільство в цілому зацікавлені у більш повному пізнанні механізму дії економічних законів. В той час як в умовах панування приватної власності є певні соціальні, класові перешкоди для пізнання економічних законів. Скажімо, власники засобів виробництва, капіталісти хотіли б, щоб наймані робітники не знали, що джерелом прибутку власників промислового, торгового, позичкового та земельного капіталів є додаткова вартість, створена неоплаченою працею.

Зрозуміло, що одного лише пізнання механізму дії економічних законів недостатньо для того, щоб мати певну користь від нього. Ще треба вміти використовувати економічні закони. Під використанням економічних законів розуміють їх застосування людьми в своїх інтересах. Використання законів здійснюється шляхом створення відповідних умов для повнішої реалізації одних законів та обмеження дії інших. Скажімо, в постсоціалістичних країнах створюються сприятливі умови для дії закону додаткової вартості, закону купівлі-продажу робочої сили, закону конкуренції та анархії і водночас ставляться певні обмеження дії таких законів, як розподіл за працею, планомірний та пропорціональний розвиток тощо. Використання економічних законів може бути емпіричним і свідомим. Емпіричне використання економічних законів має місце тоді, коли люди несвідомо пристосовуються до дії тих чи інших законів, враховують їх у своїй діяльності, навіть не знаючи нічого про них як особливих історичних суспільних відносинах. Скажімо, люди тривалий час не знали, що діє закон вартості, але обмін товарами намагалися здійснювати з врахуванням затрат праці на їх виробництво. Емпіричне використання економічних законів характерне для ранніх етапів розвитку кожного суспільного способу виробництва, коли люди ще недостатньо повно пізнали економічні закони його розвитку. Водночас слід мати на увазі, що емпіричне використання економічних законів більш поширене в суспільствах, де панує приватна власність на засоби виробництва і має місце експлуатація людини людиною. Пригноблені верстви населення не допускаються до пізнання не тільки механізму використання, але й механізму дії економічних законів. Свідоме використання економічних законів означає, що люди на основі глибокого пізнання законів та закономірностей економічного розвитку свідомо використовують їх у* своїй діяльності, науково передбачають наслідки такої діяльності і свідомо й активно створюють необхідні умови для отримання передбачених наслідків. У свідомому використанні економічних законів зацікавлене людство і кожне окреме суспільство як ціле, а також ті верстви населення, які об'єктивно виступають рушійною силою нового суспільства. Так, на етапі становлення капіталістичного суспільства у свідомому використанні економічних законів були зацікавлені не тільки і не стільки робітники, скільки буржуазія. Бо саме таким чином вона могла реалізувати свої матеріальні, економічні інтереси. Свідоме використання економічних законів відкривало широкі можливості для прискореного розвитку економіки і суспільства в цілому.

Свідоме використання економічних законів призвело до розширення функцій економічної науки (політичної економії). Поряд з пізнавальною та ідеологічною функціями вона почала виконувати ще й практичну і методологічну функції. Співставляючи об'єктивний механізм дії економічних законів з конкретним станом економіки, економічна наука почала робити практичні висновки, спрямовані на вдосконалення економіки, на свідоме використання економічних законів, тобто на встановлення механізму їх використання.

В кожному суспільстві діє свій механізм використання економічних законів. Проте в сучасних умовах у механізмах використання економічних законів у капіталістичних та соціалістичних країнах багато спільного: активне втручання держави у процес відтворення, розвиток регулювання, програмування та планування економічних процесів, впровадження системи матеріального і морального стимулювання, розвиток змагання при соціалізмі, конкуренції при капіталізмі тощо.

На основі викладеного можна зробити висновок, що механізм використання економічних законів не слід ототожнювати з механізмом їх дії. Механізм дії є процесом об'єктивним, незалежним від волі та свідомості людей. В той час як механізм використання економічних законів несе на собі відбитки суб'єктивного, оскільки залежить від економічної грамотності та організаторських здібностей тих, хто, пізнавши механізм дії економічних законів, взявся за їх використання на практиці. Причому неприпустимість ототожнення означених механізмів - це проблема не тільки теоретична. Адже ототожнення механізму дії та механізму використання економічних законів в теорії означало б змішування об'єктивного і суб'єктивного, базису і надбудови і цим самим відкривало б шлях до суб'єктивізму та волюнтаризму на практиці. Сказаним ми не ставимо собі за мету применшити роль і значення суб'єктивного фактора в економічній діяльності. Роль його досить велика хоча б тому, що без нього неможлива дія економічних законів, а отже й неможливе їх використання. Проте за будь-яких умов ототожнювати означені механізми недоцільно, бо тоді будь-які дії людей, держави, суспільства треба було б визнавати об'єктивними, а насправді це не так. Адже вони можуть бути правильні і неправильні, суб'єктивні.

Використання економічних законів практиці господарювання фірм, підприємств, усіх організацій, певною мірою пов'язаних з виробництвом.

Розпочинається по суті суспільна діяльність людей, що ґрунтується на економічних рішеннях і використанні економічних важелів. Безумовно, підприємці не можуть будувати свою діяльність тільки на рішеннях державних органів. Останні розробляють лише правові засади господарської діяльності, так звані єдині правила.

Підприємці мають певну самостійність і свободу вибору, що заснована на знанні та використанні економічних законів. Розширюється самостійність не тільки приватних, колективних, а й державних підприємств. З багатьох питань господарювання підприємства не повинні чекати команди згори, а мають діяти згідно з вимогами економічних законів.

Механізм використання економічних законів пов'язаний тільки з пізнаними економічними процесами. І оскільки процес пізнання не завжди адекватно відображує об'єктивну дійсність, а форми і методи використання законів є продуктом вольової діяльності людей, механізм використання законів може містити елементи, що не відповідають об'єктивній дійсності. У реальному житті дія економічних законів більшою чи меншою мірою збігається з свідомим використанням їх, адже закони не можуть діяти без участі людини. Однак сам процес використання економічних законів може набувати різних форм. В одному випадку люди заздалегідь передбачають, прогнозують певні процеси і свідомо здійснюють певні дії. Це, як правило, свідоме, наукове використання економічних законів. Проте іноді суперечності, що виникають у реальному економічному житті, своєчасно не помічаються, і лише тоді, коли виявляються негативні явища, починають вживатися заходи щодо усунення їх. Це також використання економічного закону, але з елементами стихійності у розвитку економіки.

Тести

?

Наука – це:

- процес пізнання закономірностей об’єктивного світу,

- особлива форма суспільної свідомості,

- динамічна система знань,

+ система знань об’єктивних законів природи, суспільства і мислення, які перетворюються в безпосередню продуктивну силу суспільства у результаті діяльності людей.

?

Предмет науки – це:

- матеріальні об’єкти природи,

- пізнання постійного розвитку,

- форми мислення,

+ особливості відображення форм руху матерії у свідомості людей.

?

Знання – це:

- продукт науки та її матеріал,

- результат праці людини,

- процес руху людської думки,

+ адекватне відбиття дійсності у свідомості людини.

?

Наукове пізнання – це:

- певні методи отримання і перевірки знань,

- теоретичні основи для практики,

- осмислення та обґрунтування практики,

+ дослідження з певною метою, завданням та методологією.

?

Наука включає:

- теорію,

- методологію,

- методику та техніку досліджень,

+ всі відповіді вірні.

?

Бувають такі наукові концепції:

- методологічна,

- індустріальна,

- антропологічна,

+ класична.

?

Головною функцією науки є:

- участь у розвитку науково-технічного прогресу,

- участь у вдосконаленні матеріального виробництва,

- участь у забезпеченні ефективності управління,

+ пізнання об’єктивного світу від живого споглядання до абстрактного мислення і практики.

?

Характерні ознаки наукової діяльності:

- систематизація знань,

- наявність наукової програми,

- практичне значення досліджуваного процесу,

+ всі відповіді вірні.

?

Гіпотеза – це:

- матеріалізоване визначення наукової ідеї,

- структурний елемент теорії пізнання,

- формулювання нових наукових положень,

+ наукове припущення, висунуте для пояснення певних процесів, явищ, які зумовлюють певний наслідок.

?

Наука виконує такі функції:

- задоволення потреб людини у пізнанні законів природи і суспільства,

- розвиток культури, гуманізації виховання і формування нової людини,

- удосконалення виробництва і і суспільних відносин,

+ всі відповіді вірні.

?

Наукове дослідження – це:

- цілісний підхід до вивчення окремих явищ,

- застосування історичного підходу до пізнання дійсності,

- систематизація вже відомих фактів,

+ цілеспрямоване вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різних факторів, вивчення їх взаємодії.

?

Об’єкт дослідження – це:

- підприємство або галузь,

- об’єкт пізнання,

- навколишній матеріальний світ,

+ процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.

?

Предмет дослідження – це:

- особливі специфіки досліджуваного об’єкта,

- явище або процес для пізнання,

- фактори та взаємозв’язок між ними,

+ властивості явищ, процесів, що досліджуються з певною метою.

?

Емпіричний рівень пізнання – це:

- вимірювання,

- експеримент,

- спостереження,

+ всі відповіді вірні.

?

Існують такі методи теоретичного рівня пізнання:

- системний,

- математичне моделювання,

- аксіоматичний,

+ всі відповіді вірні.

?

Модель наукового дослідження складається з:

- встановлення емпіричних фактів,

- узагальнення та виявлення відхилень,

- логічний висновок,

+ всі відповіді вірні.

?

Першим етапом наукового дослідження є:

- висунення гіпотез та проведення експерименту,

- узагальнення факторів та доведення гіпотез,

- доведення наукового закону,

+ виникнення ідеї та формування суджень.

?

Науково-дослідницька діяльність студентів включає:

- участь у студентських конференціях,

- підготовка наукових статей,

- аудиторне навчання,

+ навчання елементам дослідницької діяльності при вивченні спецкурсу та під керівництвом викладача.

?

Експеримент – це:

- встановлення подібності предметів та явищ,

- дії у певних ситуаціях,

- спосіб для отримання певної інформації,

+ вивчення окремих властивостей явища у спеціальних створених умовах.

?

Вимірювання – це:

- встановлення подібності предметів та явищ,

- дії у певних ситуаціях,

- спосіб для отримання певної інформації,

+ процедура визначення кількісного значення процесу.

?

Форма думки, у якій міститься усвідомлення мети пізнання нового явища – це:

- закон,

- поняття,

- принцип,

+ наукова ідея.

?

Методологія – це:

- філософське вчення про методи пізнання,

- вчення про методи пізнання та перетворення дійсності,

- сукупність прийомів соціальної галузі знань,

+ концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

?

Системний підхід у методології досліджень означає:

- ґрунтовне вивчення явища,

- послідовність та цілісність виконання дослідження,

- умовність зв’язку факторів,

+ комплексне дослідження великих і складних об’єктів як єдиного цілого з узгодженням всіх його елементів і частин.

?

Головні напрями методології досліджень:

- вивчення та аналіз наукових праць вчених,

- узагальнення ідей науковців,

- проведення досліджень практичної реалізації ідей,

+ всі відповіді вірні.

?

Метод – це:

- засіб дослідження мети та пізнання явищ,

- спосіб відтворення у мисленні досліджуваного явища,

- потреба і місце застосування наукових прийомів,

+ спосіб дослідження явищ, що визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини,

?

Методи емпіричного дослідження:

- спостереження,

- вимірювання,

- експеримент,

+ всі відповіді вірні.

?

Методи теоретичного дослідження:

- ідеалізація та формалізація,

- логічні та історичні,

- аксіоматичні,

+ всі відповіді вірні.

?

У процесі експерименту застосовуються методи:

- ідеалізації,

- логічні та історичні,

- шкалювання,

+експертних оцінок та абстракції.

?

У процесі дослідження використовують такі види абстракції:

- ізолювання та ототожнення,

- конструктивізація,

- актуальна нескінченість,

+ всі відповіді вірні.

?

Існують основні види абстракції:

- конструктивізація та потенційна здійсненність,

- ототожнення та моделювання,

- індукція та узагальнення,

+ всі відповіді вірні.

?

Інформація – це:

- певні відомості,

- сукупність даних,

- база даних,

+ детальні систематизовані відомості про події та процеси.

?

Наукова праця, присвячена глибокому викладу матеріалу у конкретній галузі науки – це:

- дослідження,

- збірник,

- періодика,

+ монографія.

?

Сукупність упорядкованих первинних документів і довідкового пошукового матеріалу – це:

- бібліотека,

- інформаційний центр,

- дослідницьке бюро,

+ довідково-інформаційний фонд.

?

Головні принципи інформаційних відносин:

- повнота і точність,

- доступність і свобода доступу,

- об’єктивність,

+ всі відповіді вірні.

?

Інформація розподіляється на:

- оглядову та реферативну,

- релевативну та сигнальну,

- довідкову,

+ всі відповіді вірні.

?

Якість інформації у науковому дослідженні визначається за такими критеріями:

- цільність, цінність та надійність,

- достовірність, швидкодієвість та періодичність,

- локанічність, дискретність та безперервність,

+ всі відповіді вірні.

?

Достовірність науково-дослідницької роботи – це:

- доказ істинності та правильності результату експерименту,

- літературне наукове обґрунтування експерименту,

- підтвердження гіпотези,

+ перевірка на практиці висновків експерименту.

?

В яких каталогах картки з описом літературних джерел сформовані в алфавітному порядку за змістом знань?

- предметних,

- дисципліних,

- алфавітних,

+ систематичних.

?

Написання висновків та рекомендацій у науково-дослідницькій роботі – це:

- експеримент,

- дослідження,

- результат,

+ оформлення.

?

Способи розміщення у списку літературних джерел:

- хронологічному,

- у порядку посилань у тексті,

- немає значення,

+ в алфавітному порядку за першою літерою прізвища автора.

?

Загальні вимоги до дипломної роботи передбачають:

- цільову спрямованість,

- логічну послідовність,

- доказовість висновків,

+ всі відповіді вірні.

?

Наукова публікація – це:

- виступ у пресі,

- виступ по радіомовленню,

- розміщення інформації у фахових виданнях,

+ всі відповіді вірні.

?

До якої групи наукових видань належать: монографія, тези доповідей, автореферат?

- наукової,

- дослідницької,

- науково-дослідницької,

+ джерелознавчої.

?

В яких одиницях рахується обсяг рукопису у видавничому договорі?

- обліково-видавничому аркуші,

- друкованому аркуші,

- договірному аркуші,

+ авторському аркуш.і

?

Робота, в якій викладено результати одного дослідження, висновки, визначена структура та обмежене видання – це:

- монографія,

- реферат,

- дослідження,

+ дисертація.

?

В якій науковій праці подається короткий виклад основних аспектів дослідження?

- реферат,

- тези доповіді,

- дослідження,

+ наукова стаття.

?

Які методичні прийоми викладення матеріалу?

- цілісний,

- послідовний,

- вибірковий,

+ всі відповіді вірні.

?

Які види доповідей застосовуються у практиці?

- звітні,

- поточні,

- наукові,

+ всі відповіді вірні.

?

До якого виду видавничого оформлення відносяться дані про місце випуску видання, назва видавництва, рік випуску?

- випускні дані,

- вихідні відомості,

- загальні відомості,

+ вихідні дані.

?

Назвіть форми звітності при науковому дослідженні:

- реферат,

- дисертація,

- звіт,

+ всі відповіді вірні.