- •Методологія наукових досліджень
- •Глава і. Основи методології науково-дослідної роботи
- •Поняття про методології досліджень, види та функції наукових досліджень
- •Методи та техніка наукових досліджень
- •Методи емпіричного дослідження
- •Глава іі Еволюція методології наукових досліджень
- •Глава ііі Наукове дослідження, його сутність та особливості
- •3.1. Методи пізнання економічних явищ і процесів
- •3.2. Логічний та історичний підхід
- •3.3. Загальнонаукові і спеціальні методи
- •Глава IV Методичний задум дослідження та основні його етапи
- •4.1. Основні етапи дослідження.
- •4.2. Види аналізу
- •4.3. Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа
- •Глава V Гіпотези у методології наукових досліджень
- •VI. Системнй метод наукового дослідження.
- •6.1. Системний підхід і системний аналіз.
- •6.2. Зміст основних понять системної теорії.
- •VII. Діалектичний метод наукового пізнання.
- •7.1. Основні характеристики діалектичного методу пізнання.
- •7.2. Діалектика як метод та методологія.
- •7.3. Принципи діалектико-матеріалістичного методу пізнання.
- •Глава vіii Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація
- •8.1. Елементи методики економічного аналізу.
- •8.2. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження
- •8.3. Особливості використання прийому порівняння в економічних дослідженнях
- •Глава IX Індукція й дедукція в науковому дослідженні
- •9.1. Індуктивний метод і складності, пов'язані з ним
- •9.2. Дедуктивний метод
- •9.3. Проблеми дедуктивного методу
- •Глава X Методи збору та узагальнення інформації
- •10.1. Методи збору та узагальнення інформації
- •10.2. Методи спостереження та збору даних
- •10.3. Методи вибіркового спостереження
- •10.4. Методи групування
- •10.5. Таблично-графічні методи
- •Глава XI Методологія аналізу економічних процесів.
- •1. Сутність поняття "методологія" та місце методу економічного аналізу в системі методів пізнання економічних явищ і процесів
- •11. 2. Аналітичний метод: принципи та використання при дослідженні економічних явищ та процесів
- •11.3. Традиційні методи економічного аналізу
- •11.4. Деталізація та балансовий метод в економічному аналізі
- •11.5. Математичні методи економічного аналізу
- •Глава XII Закони розвитку економічної науки, механізм дії та використання
- •12.1. Закони розвитку економічної науки
- •12.2.Механізм дії економічних законів та їх використання
- •Завдання для самостійної роботи.
9.3. Проблеми дедуктивного методу
У дедуктивного методу існує кілька слабких моментів:
Застосування дедуктивного методу вимагає використання елементів індуктивного методу. Обґрунтування заяв про здатність теорії робити практичні прогнози за допомогою оцінки її підтвердженності в минулому не дає підстав для вибору цієї теорії для вивчення майбутньої ситуації - наприклад, перевіряти теорію про суїцид за допомогою перевірки даних минулих років недостатньо, тому що в майбутньому теорія може працювати краще при іншій серії спостережень. Підтвердження містять у собі деякі елементи індуктивного методу ( тобто, те, що мало місце в минулому, буде існувати й у майбутньому), результатом чого є неможливість раціонального вибору.
Прихильники критичного раціоналізму не в змозі пояснити, звідки беруться припущення й гіпотези. Замість цього вони концентрують свою увагу тільки на логіку знання (тобто на процесі спростування перевірки), а не на психології знання ( тобто процесі створення нових ідей). Згідно із критичними реалістами, кожне відкриття містить у собі «елемент ірраціональності» або «творчої інтуїції». Через небажання прихильників дедуктивного методу займатися вивченням процесів, у результаті яких з'являються гіпотези, ними не пропонується повний опис наукового процесу, який містить у собі більшу частку логіки, також як і інтуїції й творчості.
Неможливість приведення незаперечного спростування через розбіжності в спостереженнях і експериментах - спостереження як такі можуть бути невірними й неточними або дослідник може займати помилкову позицію.
Якщо всі спостереження - це інтерпретації, і всі затвердження, зроблені в результаті спостережень - це теоретичні конструкти, тоді не існує способів порівняння теоретичних затверджень із реальністю - немає способу перевірки гіпотез.
Соціальними науками займаються в конкретному інтелектуальному й соціальному контексті (напр., неоліберальна традиція), який впливає на те, ухвалюється та або інша теорія або відкидається, незалежно від, що спростовують (або підтверджувальних) даних. Насправді, фахівці в області соціальних наук працюють із набором абстрактних онтологічних або епістемологічних допущень про те, що представляє із себе суспільство, які його основні одиниці і як вони взаємозалежні, як працює суспільство, у чому укладається належний метод дослідження суспільства, де дослідникові слід шукати пояснення й що є прийнятним і адекватним поясненням.
Глава X Методи збору та узагальнення інформації
10.1. Методи збору та узагальнення інформації
10.2. Методи спостереження та збору даних
10.3. Методи вибіркового спостереження
10.4. Методи групування
10.5. Таблично-графічні методи
Щоб розкрити сутність явищ, необхідно теоретично і методично правильно підійти до їх дослідження. Економічною наукою використовується багато методів. Вибір того чи іншого з них у кожному конкретному випадку залежить від характеру досліджуваного явища (процесу) і поставленої мети. Крім того, слід усвідомлювати різницю між методологією, методикою і робочою методикою або способом дослідження. Методологія наукового пізнання у широкому розумінні, як було сказано вище, включає методи дослідження, логіку і теорію наукового пізнання. Методика є сукупністю методів, пов'язаних спільністю вирішення окремих проблем. Робоча методика розкриває прийнятий порядок і послідовність дій під час проведення досліджень, виконуючи функцію алгоритму.
До складу спеціальних методів, які широко застосовуються під час проведення соціально-економічних досліджень, входять методи збору та узагальнення інформації, аналізу, Прогнозування, моделювання, програмно-цільові, евристичні методи.
Подібна побудова системи спеціальних методів залежить від логічної послідовності будь-якого дослідження, яке завжди починається збором інформації та її зведенням, подальшим її групуванням, аналізом, виявленням суттєвих елементів та визначальних зв'язків, що у подальшому дасть змогу опрацьовувати завдання майбутнього розвитку, будувати певні очікування, визначати ризики, ресурси та ефективність економічних рішень.
Ми розглянемо в узагальненому вигляді всі названі вище методи — їх сутність, сфери застосування, інтерпретацію отриманих результатів із залученням прикладів. Це дасть можливість читачеві систематизувати свої знання щодо різнопланових методів наукових досліджень, допоможе у виборі структури власної дослідної роботи, її послідовності, способів досягнення поставленої мети.
Але для того, щоб проводити наукові розробки на високому професійному рівні, необхідно постійно звертатись до відповідних напрямків окремих наук — математики, статистики, теорії ймовірності, економіки, аналізу господарської діяльності, кібернетики тощо.