- •Методологія наукових досліджень
- •Глава і. Основи методології науково-дослідної роботи
- •Поняття про методології досліджень, види та функції наукових досліджень
- •Методи та техніка наукових досліджень
- •Методи емпіричного дослідження
- •Глава іі Еволюція методології наукових досліджень
- •Глава ііі Наукове дослідження, його сутність та особливості
- •3.1. Методи пізнання економічних явищ і процесів
- •3.2. Логічний та історичний підхід
- •3.3. Загальнонаукові і спеціальні методи
- •Глава IV Методичний задум дослідження та основні його етапи
- •4.1. Основні етапи дослідження.
- •4.2. Види аналізу
- •4.3. Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа
- •Глава V Гіпотези у методології наукових досліджень
- •VI. Системнй метод наукового дослідження.
- •6.1. Системний підхід і системний аналіз.
- •6.2. Зміст основних понять системної теорії.
- •VII. Діалектичний метод наукового пізнання.
- •7.1. Основні характеристики діалектичного методу пізнання.
- •7.2. Діалектика як метод та методологія.
- •7.3. Принципи діалектико-матеріалістичного методу пізнання.
- •Глава vіii Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація
- •8.1. Елементи методики економічного аналізу.
- •8.2. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження
- •8.3. Особливості використання прийому порівняння в економічних дослідженнях
- •Глава IX Індукція й дедукція в науковому дослідженні
- •9.1. Індуктивний метод і складності, пов'язані з ним
- •9.2. Дедуктивний метод
- •9.3. Проблеми дедуктивного методу
- •Глава X Методи збору та узагальнення інформації
- •10.1. Методи збору та узагальнення інформації
- •10.2. Методи спостереження та збору даних
- •10.3. Методи вибіркового спостереження
- •10.4. Методи групування
- •10.5. Таблично-графічні методи
- •Глава XI Методологія аналізу економічних процесів.
- •1. Сутність поняття "методологія" та місце методу економічного аналізу в системі методів пізнання економічних явищ і процесів
- •11. 2. Аналітичний метод: принципи та використання при дослідженні економічних явищ та процесів
- •11.3. Традиційні методи економічного аналізу
- •11.4. Деталізація та балансовий метод в економічному аналізі
- •11.5. Математичні методи економічного аналізу
- •Глава XII Закони розвитку економічної науки, механізм дії та використання
- •12.1. Закони розвитку економічної науки
- •12.2.Механізм дії економічних законів та їх використання
- •Завдання для самостійної роботи.
9.2. Дедуктивний метод
Дедуктивний метод іноді називають гіпотетико дедуктивним або фальсифікаціоністським підходом або методом припущення й спростування й зв'язують із критичним раціоналізмом. У той час як прихильники індуктивного методу шукають доказів для того, щоб підтвердити свої узагальнення (тобто, верифікація), прихильники дедуктивного методу намагаються спростовувати свої гіпотези - довести їхню невірність. Дедуктивний метод починається з питання, головоломки або проблеми, яку необхідно зрозуміти або пояснити.
Дедуктивний доказ починається з допущення (, що полягає із загальних/універсальних і приватних затверджень, напр., «Люди, довгий час, що залишаються без роботи, втрачають самоповагу» і «в Івана два роки немає роботи») і закінчується висновком, тобто приватним затвердженням («Іван втратив самоповагу»). Вірність допущення гарантує вірність висновку.
Суть дедуктивного методу можна коротко узагальнити в такий спосіб:
Починається з попереднього судження, припущення або гіпотези, з яких формується теорія (напр., через більш високий ступінь індивідуалізму й скорочення підтримки з боку родини й родички, рівень самогубств у західноєвропейських країнах вище, чим у Центральній Азії).
За допомогою інших раніше прийнятих гіпотез або за допомогою визначення умов, при яких гіпотеза повинна перевірятися, виводиться висновок.
Дана гіпотеза рівняється з існуючими теоріями (напр., більш високий рівень самогубств пов'язаний з бідністю) для того, щоб визначити ступінь наукової новизни.
Висновок перевіряється за допомогою збору відповідних даних (напр., даних про рівень самогубств у Європі й Центральної Азії).
Якщо висновок витримує перевірку, теорія тимчасово підтверджується, але її вірність не вважається доведеною.
Зверніть увагу на те, що теорії аналізуються як спекулятивні й попередні гіпотези (напр., індивідуалізм пов'язаний із суїцидом), вільно створювані людським розумом у спробі подолання проблем, що виникають при застосуванні раніше створених теорій, і для того, щоб адекватно пояснити дії деяких явищ (напр., різний рівень самогубств у різних країнах миру). Соціальні науки розвивається за допомогою проб і помилок, за допомогою висловлення й спростування гіпотез. Перевірку часом витримують тільки найбільш адекватні (напр., у якості пояснення - індивідуалізм краще, чим бідність).
Прихильники критичного раціоналізму пред'являють ще дві вимоги до даного методу. По-перше, для будь-якої теорії, щоб вважатися науковою, повинна існувати можливість, принаймні, принципова, її спростування. По-друге, чим вище ступінь потенційної суперечності теорії, тим краще.
Нижче приводиться дедуктивна реконструкція дюркгеймовского індуктивного підходу до вивчення суїциду.
У будь-якій соціальній групі рівень самогубств міняється в прямої залежності від ступеня індивідуалізму.
Ступінь індивідуалізму міняється в прямої залежності від ступеня поширення протестантизму.
Отже, рівень самогубств міняється залежно від ступеня поширення протестантизму.
Ступінь поширення протестантизму в Україні низька.
Отже, рівень самогубств в Україні низький.
