- •3.Перетворення Лоренца. Власний час. Додавання швидкостей.
- •2.2. Взаємо- і самоіндукція. Єрс індукції. Магнітна енергія струму
- •2.3. Основні експериментальні фактори, що привели до створення квантової механіки. Фізичний зміст хвильової функції. Умова нормування хвильової функції.
- •1. Теорія Ейнштейна і Дебая для теплоємності твердого тіла.
- •2. Електрорушійна сила. Контактна різниця потенціалів. Термоелектрика.
- •3. Основні ядерні реакції: розщеплення ядер зарядженими частинками та нейтронами. Ядерний фотоефект. Поділ ядер. Штучна радіоактивність.
- •4.1. Число зіткненнь, ефетивний переріз та довжина вільного пробігу молекул.
- •4.3. Будова атома. Дослід резерфорда по розсіювання альфа-частинок. Спектральні закономірності випромінювання світла атомами. Теорія Бора. Спектр водню.
- •2. Рівняння Максвела. Електромагнітні хвилі, хвильове рівняння. Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойтінга.
- •3.Теорія Збурень. (Ez volt az 5-ös tétel 3. Kérdése!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
- •6.1 Стаціонарні і нестаціонарні явища переносу в газах. Дифузія. Внутрішне тертя. Теплопровідність.
- •6.2 Електростатичний потенціал. Енергія електронного поля.
- •6.3. Будова атомного ядра. Ізотопи. Ізобари. Ізомери. Масспектрографія.
- •7(1). Цикли Карно. Ккд циклів Карно.
- •7(2).Ємність, способи її вимірювання. Ємність різних конденсаторів, послідовне та паралельне їх сполучення.
- •7(3). Атом гелію. Тотожність однакових частинок. Симетричні та антисиметричні стани. Частинки Бозе та частинки Фермі.
- •8(2). Електричне поле. Вектори напруження і зміщення. ТеоремаОстроградського-Гауса.
- •9(1). Розподіл Максвела і Максвела-Больцмана. Бозе-газ. Бозе-конденсація. Статистика Бозе-Енштейна і Фермі-Дірака.
- •9(2). Діелектрики. Електричне поле в однорідному діелектрику. Молекулярна картина поляризації діелектрика.
- •9(3). Досліди Франка і Герца по визначенню потенціального збудження атомів.
- •10(2). Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •10(3). Електронні оболонки атома. Магнітний і механічний момент електронів. Квантові числа. Принцип Паулі. Періодична система елементів Менделєєва.
- •1.Статичний метод у фізиці. Стат. Функції розподілу. Статичне середнє. Канонічний розподіл Гібса.
- •2.Дисперсія світла.Нормальна і аномальна дисперсія, методи її спостереження.Електронна теорія дисперсії.
- •3.Енергія зв’язку частинок у ядрі . Дефект маси ядра. Ядерні сили та їх основні властивості.
- •1.Динаміка точки. Закони Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння.
- •2.Становлення і розвиток квантової теорії світла. З-ни теплового випромінювання.
- •3.Радіоактивність. З-он радіоакт розпаду. Типи радоакт розпаду. Методи і прилади для спостер елементарних частинок.
- •13.1.Закон збереження кількості руху. Закон збереження і перетворення енергії в механіці в нерелятивістській і релятивіській.
- •13.2. Спонтанне и вимушене випромінювання коефіцієнт Ейнштейна. Механізми процесів у оптично квантових генераторів і підсилювачах.
- •13.3.Теорія основного стану молекулярного водню. Адіабатичне наближення.
- •1.Принципи відносності Галілея та Ейнштейна. Інерціальні системи. Відцентрова та коріолісова сила.
- •2.Дифракція. Принцип Гюйгенца-Френеля. Дифракція Фраунгофера.
- •16.1. Динаміка твердого тіла. Тензор Інерції. Гіроскопи.
- •16.2.Електромагнітна природа світла. Швидкість світла. Астрономічні і лабораторні методи вимірювання швидкості світла.
- •16.3. Термоядерні реакції. Проблеми некерованого термоядерного синтезу.
- •17(1). Рівняння руху та інтегральні варіаційні принципи. Принцип найменшої дії. Основи релятивіської механіки.
- •17(2). Гази з міжмолекулярними взаємодіями. Рівняння Ван-дер-Вальса.
- •17(3). Поляризаційні прилади. Пластинки в четвертину хвилі і в півхвилі. Обертання площини поляризації.
- •19(1). Власні і вимушені коливання з однією ступенню вільності. Резонанс коливання зв’язаних систем. Розповсюдження коливань в густому середовищі.
- •19(2). Поняття про голографію і її застосування.
- •19(3). Елементарні частнки, протони, нейтрони, позитрони, гіперони, античастинки .Поняття про кварки і глюони. Кваркова структура адронів.
- •1. Особливе місце фізики серед інших наук і ї зв’язок з виробництвом.
- •2. Основи мкт газів. Теорема Нернста. Абсолютна термодинамічна шкала температур.
- •3. Люмінесценція та її застосування.
- •1. Предмет і завдання фізики. 4 типи взаємодії.
- •2. Принцип суперпозиції. Інтерференція світла. Експериментальне вивчення інтерференції світла.
- •3. Експериментальні методи визначення швидкості газових молекул. Методи визначення числа Авогадро.
- •1. Експерименталльне і математичне формулювання фундаментальних законів механіки.
- •2. Подвійне променеве заломлення.
- •3. Принцип відносності. Шв-сть розпосюдження взаємодії.
2. Рівняння Максвела. Електромагнітні хвилі, хвильове рівняння. Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойтінга.
Рівняння
Максвела-основні рівняння класичної
електродинаміки, що описують всі
електромагнітні явища у будь-якому
середовищі. Рівняння Максвела зв”язують
характеристики електромагнітного поля
з розподілом зарядів і струмів у
просторі. Характеристиками цього поля
у вакуумі є напруженість електричного
поля
та
магнітна індукція
(що
є формули координати і часу), а розподіл
зарядів і струмів задається густиною
заряду ρ і густиною струму j.Для
опису електромагнітних явищ використовують
електричну індукцію
і напруженість магнітного поля
.
Рівняння Максвела у диференціальній
формі:
rot
(1)
rot
j+
(2)
j
div
(3)
div
(4)
S-
поверхня обмежена контурами , dl-
елемент контура L
;d
-
елементарні поверхні (n
d
).
Рівняння (1) виражає і загальний закон
електромагнітної індукції Фарадея.
Рівняння (2) –створення магнітного поля
струмами (закон Біо-Савара-Лапласа).
Рівняння (3) внутрішній потік електричної
індукції крізь замкнуту поверхню.Рівняння
(4) відображає вихровий характер магнітного
поля.Електромагнітні хвилі- сукупність
змінних електричного магнітного полів,
що поширюються в просторі окремо від
зарядів.Швидкість електромагнітних
хвиль у вакуумі в усіх інерціальних
системах одинакова: с=3·103
м/с. Електромагнітні хвилі можна
розглядати як потік фотонів енергія в
яких пропорційна частоті: Е=ħω .Хвильове
рівняння – це рівняння з частинних
похідних по координатах x,
y,
z
і часу t
від скалярного потенціалу φ
векторного поля зміщення частинок
середовища яке характеризує повздовжні
акустичні хвилі. Δφ=
, де С2-
швидкість повздовжніх хвиль.Δ
оператор Лапласа. Векторний потенціал
характеризує поперечні хвилі Δ
.
Вектор
Умова-Пойтінга – вектор густини потоку
електромагнітної енергії. Модуль вектора
Умова-Пойтінга рівний енергії , яку
переносить електромагнітна хвиля,за
одиницю часу крізь одиницю площі поверхні
(
до напряму поширеня хвилі).Напрям вектора
Умова-Пойтінга збігається з напрямом
електричного і індукцією магнітного
полів електромагнітних хвиль:
.Вимірюється
у Вт·м2.
3.Теорія Збурень. (Ez volt az 5-ös tétel 3. Kérdése!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
Ренгенівські спектри. Гальмівне та характеристичне рентгенівське випромінювання. (Ez volt a feltátelezett 5-ös tétel 3. kérdés)
Р
ентгенівське
випромінювання – електромагнітне
іонізуюче випромінювання з довжиною
хвилі від 10
–12
до 10
–5 см.
Рентгенівське випромінювання відкрив
у 1895 р. Рентген. Рентгенівські спектри
– спектри випускання і поглинання
рентгенівського випромінювання
поділяються на суцільні і характеристичні.
Суцільні рентгенівські спектри – це
різночастотне випромінювання.
Характеристичні рентгенівські спектри
– це лінійчасті спектри кожна лінія
яких відповідає енергетичним переходам
внутрішніх електронів атома. Рентгеновське
проміння виникає при бомбардуванні
швидкими електронами пластинки анода.
Якщо енергія е
-
,
які гальмують на А+
від певної для якоїсь речовини антикатода
величини, то виникає гальмівне
випромінювання. Спектр неперервний
У бік короткохвильових довжин хвиль інтенсивність спадає швидко. Границя довжини хвилі – межа короткохвиль.
І
, U
- прискор.
потенц. Від природи анода залежить
тільки інтенсивність спектру, а не
характер. Якщо енергія електрона
дорвнює
повній для даного анода критичній
величині, або бідьша від неї, > 0 виникає
характеристичне випромінювання. Спектр
– лінійчастий. Кожен хімічний елемент
дає певний характеристичний рентгенівський
спектр незалежно від того чи збуджується
цей елемент у відповідному стані чи він
входить до хімічної сполуки.
БІЛЕТ 6
