- •3.Перетворення Лоренца. Власний час. Додавання швидкостей.
- •2.2. Взаємо- і самоіндукція. Єрс індукції. Магнітна енергія струму
- •2.3. Основні експериментальні фактори, що привели до створення квантової механіки. Фізичний зміст хвильової функції. Умова нормування хвильової функції.
- •1. Теорія Ейнштейна і Дебая для теплоємності твердого тіла.
- •2. Електрорушійна сила. Контактна різниця потенціалів. Термоелектрика.
- •3. Основні ядерні реакції: розщеплення ядер зарядженими частинками та нейтронами. Ядерний фотоефект. Поділ ядер. Штучна радіоактивність.
- •4.1. Число зіткненнь, ефетивний переріз та довжина вільного пробігу молекул.
- •4.3. Будова атома. Дослід резерфорда по розсіювання альфа-частинок. Спектральні закономірності випромінювання світла атомами. Теорія Бора. Спектр водню.
- •2. Рівняння Максвела. Електромагнітні хвилі, хвильове рівняння. Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойтінга.
- •3.Теорія Збурень. (Ez volt az 5-ös tétel 3. Kérdése!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
- •6.1 Стаціонарні і нестаціонарні явища переносу в газах. Дифузія. Внутрішне тертя. Теплопровідність.
- •6.2 Електростатичний потенціал. Енергія електронного поля.
- •6.3. Будова атомного ядра. Ізотопи. Ізобари. Ізомери. Масспектрографія.
- •7(1). Цикли Карно. Ккд циклів Карно.
- •7(2).Ємність, способи її вимірювання. Ємність різних конденсаторів, послідовне та паралельне їх сполучення.
- •7(3). Атом гелію. Тотожність однакових частинок. Симетричні та антисиметричні стани. Частинки Бозе та частинки Фермі.
- •8(2). Електричне поле. Вектори напруження і зміщення. ТеоремаОстроградського-Гауса.
- •9(1). Розподіл Максвела і Максвела-Больцмана. Бозе-газ. Бозе-конденсація. Статистика Бозе-Енштейна і Фермі-Дірака.
- •9(2). Діелектрики. Електричне поле в однорідному діелектрику. Молекулярна картина поляризації діелектрика.
- •9(3). Досліди Франка і Герца по визначенню потенціального збудження атомів.
- •10(2). Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •10(3). Електронні оболонки атома. Магнітний і механічний момент електронів. Квантові числа. Принцип Паулі. Періодична система елементів Менделєєва.
- •1.Статичний метод у фізиці. Стат. Функції розподілу. Статичне середнє. Канонічний розподіл Гібса.
- •2.Дисперсія світла.Нормальна і аномальна дисперсія, методи її спостереження.Електронна теорія дисперсії.
- •3.Енергія зв’язку частинок у ядрі . Дефект маси ядра. Ядерні сили та їх основні властивості.
- •1.Динаміка точки. Закони Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння.
- •2.Становлення і розвиток квантової теорії світла. З-ни теплового випромінювання.
- •3.Радіоактивність. З-он радіоакт розпаду. Типи радоакт розпаду. Методи і прилади для спостер елементарних частинок.
- •13.1.Закон збереження кількості руху. Закон збереження і перетворення енергії в механіці в нерелятивістській і релятивіській.
- •13.2. Спонтанне и вимушене випромінювання коефіцієнт Ейнштейна. Механізми процесів у оптично квантових генераторів і підсилювачах.
- •13.3.Теорія основного стану молекулярного водню. Адіабатичне наближення.
- •1.Принципи відносності Галілея та Ейнштейна. Інерціальні системи. Відцентрова та коріолісова сила.
- •2.Дифракція. Принцип Гюйгенца-Френеля. Дифракція Фраунгофера.
- •16.1. Динаміка твердого тіла. Тензор Інерції. Гіроскопи.
- •16.2.Електромагнітна природа світла. Швидкість світла. Астрономічні і лабораторні методи вимірювання швидкості світла.
- •16.3. Термоядерні реакції. Проблеми некерованого термоядерного синтезу.
- •17(1). Рівняння руху та інтегральні варіаційні принципи. Принцип найменшої дії. Основи релятивіської механіки.
- •17(2). Гази з міжмолекулярними взаємодіями. Рівняння Ван-дер-Вальса.
- •17(3). Поляризаційні прилади. Пластинки в четвертину хвилі і в півхвилі. Обертання площини поляризації.
- •19(1). Власні і вимушені коливання з однією ступенню вільності. Резонанс коливання зв’язаних систем. Розповсюдження коливань в густому середовищі.
- •19(2). Поняття про голографію і її застосування.
- •19(3). Елементарні частнки, протони, нейтрони, позитрони, гіперони, античастинки .Поняття про кварки і глюони. Кваркова структура адронів.
- •1. Особливе місце фізики серед інших наук і ї зв’язок з виробництвом.
- •2. Основи мкт газів. Теорема Нернста. Абсолютна термодинамічна шкала температур.
- •3. Люмінесценція та її застосування.
- •1. Предмет і завдання фізики. 4 типи взаємодії.
- •2. Принцип суперпозиції. Інтерференція світла. Експериментальне вивчення інтерференції світла.
- •3. Експериментальні методи визначення швидкості газових молекул. Методи визначення числа Авогадро.
- •1. Експерименталльне і математичне формулювання фундаментальних законів механіки.
- •2. Подвійне променеве заломлення.
- •3. Принцип відносності. Шв-сть розпосюдження взаємодії.
2. Основи мкт газів. Теорема Нернста. Абсолютна термодинамічна шкала температур.
Основне
рівняння МКТ газів:
,
де р – тиск газу, n
– концентрація молекул газу,
- густина газу. Рівняння стану газу
Менделєєва-Клапейрона:
де М – відносна атомна маса, R
– універсальна газова стала,T-
абсолютна температура.
Ізотермічний
процес (Т=конст). Закон Бойля–Марієтта:
для певної маси газу при сталій температурі
добуток тиску р на обєм V
є величина стала:
.
При m,T
= const.
На рисунках ізотерми зображені 1, 2
лініями (р,V),
а координати (р,Т) і (V,T)
лінія 3, Т2Т1.
р
р
V
1 2 3 1
2 3 1 2 3
4
4 4
0 V 0 T 0 T
Ізохоричний процес (V=const). Закон Шарля: для певної маси газу при сталому обемі відношення тиску р до абсолютної температури Т є величина стала: Р/Т=const; Р1/Т1= Р2/Т2; Р1/Р2=Т1/Т2. прямі 1, 2 в координатах (Р,Т) е ізохорами, в координатах (Р,V) – 3, в координатах ( V,Т) – 4.
Ізобаричний процес (Р=const). Закон Гей-Люсака: для певної маси газу при сталому тиску відношення обєму V до абсолютної температури Т е величина стала: V/T=const, V1/Т1= V2/Т2; V1/V2=T1/Т2. прямі 1,2 в координатах (V,T) е ізобарами (P2P1), в координатах (Р,V) – 4, в координатах (Р,Т) – 4.
Абсолютна термодинамічна шкала температур це шкала Кельвіна. Ціна поділки цієї шкали збігаетьса з ціною поділки шкали Цельсія. За шкалою Кельвіна 0 0С відповідае 273 К, а 100 0С – 373 К. За абсолютний ноль, при якому повністю припиняється хаотичний рух молекул, що відповідає (-273,15 0С). Зв’язок між термодинамічною Т і температурою t за шкалою Цельсія має вид: Т=273,15 + t.
Теорема
Нернста-
це
теорема термодинаміки, згідно з якою
зміна ентропії при зворотніх ізотермічних
процесах при наближенні температури
рівноважних систем до абсолютного нуля
прямує до нуля:
.
3. Люмінесценція та її застосування.
Люмінесценція це свічення надлишкове над температурним тривалість якого набагато більше за період світлових хвиль. За типом збудження розрізняють:
Хемілюмінесценцію – світіння яке виникає під час деяких хім. реакцій (світлячки, гниючі дерева);
Триболюмінесценція – світіння під час механічного тертя, руйнування деяких кристалів;
Катодолюмінісценція – за рахунок бомбардування речовини електронами (кінескоп, осцилограф);
Електролюмінісценція – її спричиняє проходження електричного струму, або електричне поле в газах (північне сяйво, газонаповнені рекламні трубки);
Фотолюмінісценція – світіння тіл під дією видимого світла, -променів.
Люмінесценція - один з широко розповсюджених в природі видів випромінювання. Воно виникає як власне не рівноважне свічення збуджених атомів, молекул або утворених ними частинок. Люмінесценція повинна бути попередньо збуджена, тобто джерело свічення - атом або молекула, що поглинула квант енергії, повинна знаходитися в збудженому стані. При вивченні цього цікавого явища визначну роль відіграють роботи школи академіка С.І.Вавілова. Ним запропонована класифікація явищ люмінесценції на основі їх кінетики.
В
сі
явища люмінесценції поділяються на:
свічення дискретних центрів і
рекомбінаційне свічення. В
першому випадку процес збудження і
процес
випромінювання проходить в одному і тому ж центрі. У випадку рекомбінаційного свічення центр поглинання і центр випромінювання просторово розділені і для обидвох класів свічення суттєво різна кінетика процесів, його тривалість, закон затухання. Свічення дискретних центрів в свою чергу поділяються на резонансне, спонтанне і вимушене. Резонансна люмінесценція виникає після поглинання збудженого світла молекулою, що переходить з основного стану на перший збуджений, звідки через деякий час повертається в основний стан, випромінюючи квант світла (рис.1).
Спонтанна люмінесценція здійснюється, якщо після поглинання кванта світла збуджена молекула повертається до не збудженого стану без будь-якої додаткової зовнішньої дії (рис.2).
Вимушений процес люмінесценції дискретних центрів виникаєє тоді, коли збуджена молекула находиться в метастабільному стані, перехід з якого на основні рівні заборонено правилами відбору. Для виникнення люмінесценції необхідна зовнішня дія на збуджену молекулу. Вона часто здійснюється за допомогою впливу на молекулу електромагнітного випромінювання.
БІЛЕТ 23
