- •3.Перетворення Лоренца. Власний час. Додавання швидкостей.
- •2.2. Взаємо- і самоіндукція. Єрс індукції. Магнітна енергія струму
- •2.3. Основні експериментальні фактори, що привели до створення квантової механіки. Фізичний зміст хвильової функції. Умова нормування хвильової функції.
- •1. Теорія Ейнштейна і Дебая для теплоємності твердого тіла.
- •2. Електрорушійна сила. Контактна різниця потенціалів. Термоелектрика.
- •3. Основні ядерні реакції: розщеплення ядер зарядженими частинками та нейтронами. Ядерний фотоефект. Поділ ядер. Штучна радіоактивність.
- •4.1. Число зіткненнь, ефетивний переріз та довжина вільного пробігу молекул.
- •4.3. Будова атома. Дослід резерфорда по розсіювання альфа-частинок. Спектральні закономірності випромінювання світла атомами. Теорія Бора. Спектр водню.
- •2. Рівняння Максвела. Електромагнітні хвилі, хвильове рівняння. Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойтінга.
- •3.Теорія Збурень. (Ez volt az 5-ös tétel 3. Kérdése!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
- •6.1 Стаціонарні і нестаціонарні явища переносу в газах. Дифузія. Внутрішне тертя. Теплопровідність.
- •6.2 Електростатичний потенціал. Енергія електронного поля.
- •6.3. Будова атомного ядра. Ізотопи. Ізобари. Ізомери. Масспектрографія.
- •7(1). Цикли Карно. Ккд циклів Карно.
- •7(2).Ємність, способи її вимірювання. Ємність різних конденсаторів, послідовне та паралельне їх сполучення.
- •7(3). Атом гелію. Тотожність однакових частинок. Симетричні та антисиметричні стани. Частинки Бозе та частинки Фермі.
- •8(2). Електричне поле. Вектори напруження і зміщення. ТеоремаОстроградського-Гауса.
- •9(1). Розподіл Максвела і Максвела-Больцмана. Бозе-газ. Бозе-конденсація. Статистика Бозе-Енштейна і Фермі-Дірака.
- •9(2). Діелектрики. Електричне поле в однорідному діелектрику. Молекулярна картина поляризації діелектрика.
- •9(3). Досліди Франка і Герца по визначенню потенціального збудження атомів.
- •10(2). Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •10(3). Електронні оболонки атома. Магнітний і механічний момент електронів. Квантові числа. Принцип Паулі. Періодична система елементів Менделєєва.
- •1.Статичний метод у фізиці. Стат. Функції розподілу. Статичне середнє. Канонічний розподіл Гібса.
- •2.Дисперсія світла.Нормальна і аномальна дисперсія, методи її спостереження.Електронна теорія дисперсії.
- •3.Енергія зв’язку частинок у ядрі . Дефект маси ядра. Ядерні сили та їх основні властивості.
- •1.Динаміка точки. Закони Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння.
- •2.Становлення і розвиток квантової теорії світла. З-ни теплового випромінювання.
- •3.Радіоактивність. З-он радіоакт розпаду. Типи радоакт розпаду. Методи і прилади для спостер елементарних частинок.
- •13.1.Закон збереження кількості руху. Закон збереження і перетворення енергії в механіці в нерелятивістській і релятивіській.
- •13.2. Спонтанне и вимушене випромінювання коефіцієнт Ейнштейна. Механізми процесів у оптично квантових генераторів і підсилювачах.
- •13.3.Теорія основного стану молекулярного водню. Адіабатичне наближення.
- •1.Принципи відносності Галілея та Ейнштейна. Інерціальні системи. Відцентрова та коріолісова сила.
- •2.Дифракція. Принцип Гюйгенца-Френеля. Дифракція Фраунгофера.
- •16.1. Динаміка твердого тіла. Тензор Інерції. Гіроскопи.
- •16.2.Електромагнітна природа світла. Швидкість світла. Астрономічні і лабораторні методи вимірювання швидкості світла.
- •16.3. Термоядерні реакції. Проблеми некерованого термоядерного синтезу.
- •17(1). Рівняння руху та інтегральні варіаційні принципи. Принцип найменшої дії. Основи релятивіської механіки.
- •17(2). Гази з міжмолекулярними взаємодіями. Рівняння Ван-дер-Вальса.
- •17(3). Поляризаційні прилади. Пластинки в четвертину хвилі і в півхвилі. Обертання площини поляризації.
- •19(1). Власні і вимушені коливання з однією ступенню вільності. Резонанс коливання зв’язаних систем. Розповсюдження коливань в густому середовищі.
- •19(2). Поняття про голографію і її застосування.
- •19(3). Елементарні частнки, протони, нейтрони, позитрони, гіперони, античастинки .Поняття про кварки і глюони. Кваркова структура адронів.
- •1. Особливе місце фізики серед інших наук і ї зв’язок з виробництвом.
- •2. Основи мкт газів. Теорема Нернста. Абсолютна термодинамічна шкала температур.
- •3. Люмінесценція та її застосування.
- •1. Предмет і завдання фізики. 4 типи взаємодії.
- •2. Принцип суперпозиції. Інтерференція світла. Експериментальне вивчення інтерференції світла.
- •3. Експериментальні методи визначення швидкості газових молекул. Методи визначення числа Авогадро.
- •1. Експерименталльне і математичне формулювання фундаментальних законів механіки.
- •2. Подвійне променеве заломлення.
- •3. Принцип відносності. Шв-сть розпосюдження взаємодії.
2.2. Взаємо- і самоіндукція. Єрс індукції. Магнітна енергія струму
У
1891 р Фарадей експерим становив, що
незмінні маг поля не спричиняють ніякої
електричної дії, а змінні маг поля
викликають ЕРСилу в провідниках, що
знаходяться в цих полях. Кожного разу
коли маг. поле змінюється в провіднику,
в мішеному в це поле, виникає ЕРС. Ця
сила наз ЕРСили індукції. Яв. самоіндукції
наз. виникнення ЕРС індукції внаслідок
зміни сили струму у колі. Якщо наприклад,
змінюється сила струму у котушці, то
ЕРС індукції виникне не тільки у
найближщих до котушки провідниках, а й
самі котужці, оскільки вона перебуває
у маг полі власного струму. Цю ЕРС наз
ЕРС самоіндукції. Явище взаємної індукції
полягає у виникненні індукованого поля
в провідниках, які знаходяться недалеко
від інших провідників з струмами, які
змінюються з часом. Якщо сила струму І1
в контурі 1 змінюється, то в контурі 2
який не містить джерела струму, виникає
індуковане поле, яке зміню-ся ЕРС взаємної
інд-ціїї. Утворюсться індукційний струм
який виявляється гальванометром. Енергія
магнітного поля для будь якого контуру
W=LI2/2.
2.3. Основні експериментальні фактори, що привели до створення квантової механіки. Фізичний зміст хвильової функції. Умова нормування хвильової функції.
Кв. мех – теорія руху мікрочастинок та їхні систем, теор явищ субатомного масштабу иа їхньої впливу на мікроявища. Кв мех з потреби пояснити ті явища, які відбуваються в малих ділянках простору з участю частинок малої маси, тобто явища, які клас фізика була безсила пояснити. Кв мех основу створена у 1900-1931 р.1) Перший крок до створення кв мех зробив Планк, 1900 для пояснення розподілу енергяї в спектрі випромінювання чорного тіла висловив думку про те, що енергія атомів – випромінювачів може змін дискретними порціями – квантами (Е=h). 2) крок зробив Ейнштейн, який ввів у 1905 поняття фотона і дав тлумачення зовнішного фотоефекту. У 1913 Бор використав ідею квантів і певні постулати для пояснення станів воднеподібних атомів і розшифрування їхнів електрів. Основні проблеми сучаної кв мех розшифрувати спектр мас елементарних частинок, створити вичерпну теорію слабких і сильних взаємодій, розробити нові методи розв’язування багаточастинкових задач. Хв. ф-я –ф-я, що визначає динамічний стан фіз системи. У відповідності з постулатом корпускул – хв. дуаліз ХФ описує поширення хвиль речовини в просторі-часі. Хв. ф-я дає змогу визначити імов знах частинку у певні області простору коокдинат і імпульсів dr,t) (r,t) dr де (r, r+dr) визначає елемент обєму, t-момент часу. Умова нормування: 2dr=1. ХФ має бути однозначною, скінченою, неперерною ф-єю своїх змінних.
БІЛЕТ 3
1. Теорія Ейнштейна і Дебая для теплоємності твердого тіла.
Основні положення моделі Ейнштейна: 1. Частинки в тв тілі є незалежними квантов осциляторами. 2. Коливання квантові (hhnh). Кожна частинка коливається самі собі. Тоді енергія коливаючого молекула E= nh. У різних молекулах у тв тілі може бути різним і відповідно в цьому і енергія їх різна і теплоємність Cv=dU/dT. При великих Т вираз дає для Cv значення 3R, тобто за-н Дюлонга-Пті, а при Т=0 Теплоємність=0. Т-на зал Cv визначена за Ейнія, близько до експериментальної і лише при низьких Т-рах розбіжність між теорією і експериментом досить значна. Це пояснюється з допощення, що всі коливання молекули в тв тілі здійснюються за одинаковою частотою. При велики Т: Cv ~ exp(-E/kT), При малих Т Сv~T3. Осне положення Дебая: Коливання частинок тв тілі не можна розчлядати як незалежні коливання. Теплоєм Дебая-кубічна за-сть теп-ності кристала від його абсолютної Т-рі: C=A·(kT)3V, де V-об’єм.
