2.2. Взаємо- і самоіндукція. Єрс індукції. Магнітна енергія струму

У 1891 р Фарадей експерим становив, що незмінні маг поля не спричиняють ніякої електричної дії, а змінні маг поля викликають ЕРСилу в провідниках, що знаходяться в цих полях. Кожного разу коли маг. поле змінюється в провіднику, в мішеному в це поле, виникає ЕРС. Ця сила наз ЕРСили індукції. Яв. самоіндукції наз. виникнення ЕРС індукції внаслідок зміни сили струму у колі. Якщо наприклад, змінюється сила струму у котушці, то ЕРС індукції виникне не тільки у найближщих до котушки провідниках, а й самі котужці, оскільки вона перебуває у маг полі власного струму. Цю ЕРС наз ЕРС самоіндукції. Явище взаємної індукції полягає у виникненні індукованого поля в провідниках, які знаходяться недалеко від інших провідників з струмами, які змінюються з часом. Якщо сила струму І₁ в контурі 1 змінюється, то в контурі 2 який не містить джерела струму, виникає індуковане поле, яке зміню-ся ЕРС взаємної інд-ціїї. Утворюсться індукційний струм який виявляється гальванометром. Енергія магнітного поля для будь якого контуру W=LI²/2.

2.3. Основні експериментальні фактори, що привели до створення квантової механіки. Фізичний зміст хвильової функції. Умова нормування хвильової функції.

Кв. мех – теорія руху мікрочастинок та їхні систем, теор явищ субатомного масштабу иа їхньої впливу на мікроявища. Кв мех з потреби пояснити ті явища, які відбуваються в малих ділянках простору з участю частинок малої маси, тобто явища, які клас фізика була безсила пояснити. Кв мех основу створена у 1900-1931 р.1) Перший крок до створення кв мех зробив Планк, 1900 для пояснення розподілу енергяї в спектрі випромінювання чорного тіла висловив думку про те, що енергія атомів – випромінювачів може змін дискретними порціями – квантами (Е=h). 2) крок зробив Ейнштейн, який ввів у 1905 поняття фотона і дав тлумачення зовнішного фотоефекту. У 1913 Бор використав ідею квантів і певні постулати для пояснення станів воднеподібних атомів і розшифрування їхнів електрів. Основні проблеми сучаної кв мех розшифрувати спектр мас елементарних частинок, створити вичерпну теорію слабких і сильних взаємодій, розробити нові методи розв’язування багаточастинкових задач. Хв. ф-я –ф-я, що визначає динамічний стан фіз системи. У відповідності з постулатом корпускул – хв. дуаліз ХФ описує поширення хвиль речовини в просторі-часі. Хв. ф-я дає змогу визначити імов знах частинку у певні області простору коокдинат і імпульсів d^r,t) (r,t) dr де (r, r+dr) визначає елемент обєму, t-момент часу. Умова нормування: ²dr=1. ХФ має бути однозначною, скінченою, неперерною ф-єю своїх змінних.

БІЛЕТ 3

1. Теорія Ейнштейна і Дебая для теплоємності твердого тіла.

Основні положення моделі Ейнштейна: 1. Частинки в тв тілі є незалежними квантов осциляторами. 2. Коливання квантові (hhnh). Кожна частинка коливається самі собі. Тоді енергія коливаючого молекула E= nh. У різних молекулах у тв тілі  може бути різним і відповідно в цьому і енергія їх різна і теплоємність C_v=dU/dT. При великих Т вираз дає для C_v значення 3R, тобто за-н Дюлонга-Пті, а при Т=0 Теплоємність=0. Т-на зал C_v визначена за Ейнія, близько до експериментальної і лише при низьких Т-рах розбіжність між теорією і експериментом досить значна. Це пояснюється з допощення, що всі коливання молекули в тв тілі здійснюються за одинаковою частотою. При велики Т: C_v ~ exp(-E/kT), При малих Т С_v~T³. Осне положення Дебая: Коливання частинок тв тілі не можна розчлядати як незалежні коливання. Теплоєм Дебая-кубічна за-сть теп-ності кристала від його абсолютної Т-рі: C=A·(kT)³V, де V-об’єм.