
- •3.Перетворення Лоренца. Власний час. Додавання швидкостей.
- •2.2. Взаємо- і самоіндукція. Єрс індукції. Магнітна енергія струму
- •2.3. Основні експериментальні фактори, що привели до створення квантової механіки. Фізичний зміст хвильової функції. Умова нормування хвильової функції.
- •1. Теорія Ейнштейна і Дебая для теплоємності твердого тіла.
- •2. Електрорушійна сила. Контактна різниця потенціалів. Термоелектрика.
- •3. Основні ядерні реакції: розщеплення ядер зарядженими частинками та нейтронами. Ядерний фотоефект. Поділ ядер. Штучна радіоактивність.
- •4.1. Число зіткненнь, ефетивний переріз та довжина вільного пробігу молекул.
- •4.3. Будова атома. Дослід резерфорда по розсіювання альфа-частинок. Спектральні закономірності випромінювання світла атомами. Теорія Бора. Спектр водню.
- •2. Рівняння Максвела. Електромагнітні хвилі, хвильове рівняння. Енергія електромагнітних хвиль. Вектор Умова-Пойтінга.
- •3.Теорія Збурень. (Ez volt az 5-ös tétel 3. Kérdése!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!)
- •6.1 Стаціонарні і нестаціонарні явища переносу в газах. Дифузія. Внутрішне тертя. Теплопровідність.
- •6.2 Електростатичний потенціал. Енергія електронного поля.
- •6.3. Будова атомного ядра. Ізотопи. Ізобари. Ізомери. Масспектрографія.
- •7(1). Цикли Карно. Ккд циклів Карно.
- •7(2).Ємність, способи її вимірювання. Ємність різних конденсаторів, послідовне та паралельне їх сполучення.
- •7(3). Атом гелію. Тотожність однакових частинок. Симетричні та антисиметричні стани. Частинки Бозе та частинки Фермі.
- •8(2). Електричне поле. Вектори напруження і зміщення. ТеоремаОстроградського-Гауса.
- •9(1). Розподіл Максвела і Максвела-Больцмана. Бозе-газ. Бозе-конденсація. Статистика Бозе-Енштейна і Фермі-Дірака.
- •9(2). Діелектрики. Електричне поле в однорідному діелектрику. Молекулярна картина поляризації діелектрика.
- •9(3). Досліди Франка і Герца по визначенню потенціального збудження атомів.
- •10(2). Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •10(3). Електронні оболонки атома. Магнітний і механічний момент електронів. Квантові числа. Принцип Паулі. Періодична система елементів Менделєєва.
- •1.Статичний метод у фізиці. Стат. Функції розподілу. Статичне середнє. Канонічний розподіл Гібса.
- •2.Дисперсія світла.Нормальна і аномальна дисперсія, методи її спостереження.Електронна теорія дисперсії.
- •3.Енергія зв’язку частинок у ядрі . Дефект маси ядра. Ядерні сили та їх основні властивості.
- •1.Динаміка точки. Закони Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння.
- •2.Становлення і розвиток квантової теорії світла. З-ни теплового випромінювання.
- •3.Радіоактивність. З-он радіоакт розпаду. Типи радоакт розпаду. Методи і прилади для спостер елементарних частинок.
- •13.1.Закон збереження кількості руху. Закон збереження і перетворення енергії в механіці в нерелятивістській і релятивіській.
- •13.2. Спонтанне и вимушене випромінювання коефіцієнт Ейнштейна. Механізми процесів у оптично квантових генераторів і підсилювачах.
- •13.3.Теорія основного стану молекулярного водню. Адіабатичне наближення.
- •1.Принципи відносності Галілея та Ейнштейна. Інерціальні системи. Відцентрова та коріолісова сила.
- •2.Дифракція. Принцип Гюйгенца-Френеля. Дифракція Фраунгофера.
- •16.1. Динаміка твердого тіла. Тензор Інерції. Гіроскопи.
- •16.2.Електромагнітна природа світла. Швидкість світла. Астрономічні і лабораторні методи вимірювання швидкості світла.
- •16.3. Термоядерні реакції. Проблеми некерованого термоядерного синтезу.
- •17(1). Рівняння руху та інтегральні варіаційні принципи. Принцип найменшої дії. Основи релятивіської механіки.
- •17(2). Гази з міжмолекулярними взаємодіями. Рівняння Ван-дер-Вальса.
- •17(3). Поляризаційні прилади. Пластинки в четвертину хвилі і в півхвилі. Обертання площини поляризації.
- •19(1). Власні і вимушені коливання з однією ступенню вільності. Резонанс коливання зв’язаних систем. Розповсюдження коливань в густому середовищі.
- •19(2). Поняття про голографію і її застосування.
- •19(3). Елементарні частнки, протони, нейтрони, позитрони, гіперони, античастинки .Поняття про кварки і глюони. Кваркова структура адронів.
- •1. Особливе місце фізики серед інших наук і ї зв’язок з виробництвом.
- •2. Основи мкт газів. Теорема Нернста. Абсолютна термодинамічна шкала температур.
- •3. Люмінесценція та її застосування.
- •1. Предмет і завдання фізики. 4 типи взаємодії.
- •2. Принцип суперпозиції. Інтерференція світла. Експериментальне вивчення інтерференції світла.
- •3. Експериментальні методи визначення швидкості газових молекул. Методи визначення числа Авогадро.
- •1. Експерименталльне і математичне формулювання фундаментальних законів механіки.
- •2. Подвійне променеве заломлення.
- •3. Принцип відносності. Шв-сть розпосюдження взаємодії.
17(1). Рівняння руху та інтегральні варіаційні принципи. Принцип найменшої дії. Основи релятивіської механіки.
Рівняння руху механічної системичи умови рівноваги можуть бути одержані як наслідок з деяких загальних положень наз. варіаційними принципами механіки. Варіаційні принципи показують, що дійсний рух частинок механічної системи відрізняється від усіх кінематичних можливостей її рухів чи сталих. Варіаційні принципи встановлюють різницю між дійсном переміщенням системи за скінчений промфіжок часу і всіма її кінематичними можливими переміщеннями наз. інтегральними. Інтегральні варіаційні принципи справедливі лише систем тобто, якщо вона підпорядковується гологомним зв’язкам, тобто якщо відповідаючі їм рівняння не містять похідних від координат точок системи.
1)
інтегральні варіаційні дії (приклад
найменшої дії принцип Гамільтона) дійсне
переміщення консервативної системи із
положення А0(g0)
в момент часу t0
в положення А1(g1)
в момент часу t1
відрізняється від всіх кінематичних
можливих переміщень цієї системи із А0
в А1
за той же проміжок часу t1-t0
тим, що для нього дія екстемальна ї
точніше, стаціонарна тч:
чи
тут
δ – символ ізохронної віріації, тобто
при варіюванні дії часу t(t0-t1)
не варіюються. Крім того припускаючи,
що початкове і кінцеве положення А0
і А1
системи фіксоване тобто σаі0=δаі1=0
(і=1, 2, ...s).
Принцип Гамільтона можливо утотожнити
на довільну голономну систему. Його
математичний запис:
Qi
– узагальнена
сила; Qi/
узагальнена
немат. сила.
Для
голономної неконсервативної системи
що має узагальнений потенціал U*
принцип Гамільтона має вигляд:
,
де L=T-U*
2)
Принцип Мопертюі-Лагранжа: дійсне
переміщення консервативної системи із
положення А0(g0)
в положення А1(g1)
відрізняється від всіх кінематично
можливих доенергетичних переміщень
цієї системи із А0
в А1
тим, що для нього скорочена екстремальний
мінімум, тобто
,
Δ – символ варіації.
Принцип Мопертюі-Якобі для консервативної системи
він
витікає
2. Для вільної матеріальної точки з масою m повною енегрією Е →
dS – елемент довжини шляху. Механіка основана на спеціальному принципі відносності інваріанти відносно перетворень Лоренца наз. релятивіська механіка.
Функція Лагранжа вільної частинки
,
де m0
– маса
спокою.
Вектор
р механічного імпульсу:
.
Релятивіський вирамаси:
.
Класична
механіка
,
а в релятивіській при
F┴v
(W-прискорення)
при
F║v
Повна
енергія тіла
-
закон взаємодії маси і енергії.
При
v=0
-
енергія спокою.
Кінетична
енергія тіла
при v/c<<1
Функція
Гамільтона:
при p<<m0c:
17(2). Гази з міжмолекулярними взаємодіями. Рівняння Ван-дер-Вальса.
В молекулярних газах між молекулами діють міжмолекулярні сили які на відстані порядку 10-9 і більше є силами притягання, а на відстані 10-10 м і менше є сили відштовхування. Молекули такого газу мають Еn. Рівняння стану в яких враховані скінчені розміри молекули і сили взаємодії між ними наз рівняння Ван-дер-Вальса. Воно теж наближене бо немає способу тонкого обчислення сил взаємодії між молекулами:
- рівніння
що пов’язує P,V,T
газу (рівняння Ван-дер-Вальса)
В
ньому враховані як сили притягання
(поправочний член
)
так і сили відштовхування (b)
В кожному атомі і молекулі спільний
позитивний заряд ядер іспільний
негативний заряд електронних рівнів
так що в цілому атоми і молекули
нейтральні. Але заряди в атомі можуть
бути розташовані не зовсім симетрично,
а ніби зсунуті один відносно одного
створюючи диполь. У цих умовах між
нейтральними молекулами виникають сили
притягання, які перевищують сили
відштовхування. І лише на самих малих
відстанях сили відштовхування стають
більшими за сили притягання. Сили
відштовхування і сили притягання
залежать від відстані між молекулами:
де
m=7