Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адміністративне право України.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
225.6 Кб
Скачать

62. Режим охорони державного кордону України.

Державний кордон України становить собою лінію, яка визначає межі сухопутної і водної території країни, а також повітряний простір над нею.

Законом України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р.1 встановлено види, режим і правила охорони державного кордону. Відповідно до цього Закону виділяють два види охорони державного кордону — політичний і санітарний.

Політичну охорону державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах покладено на Державну прикордонну службу України, а в повітряному просторі — на війська протиповітряної оборони України. Їх обов’язки й права щодо охорони державного кордону визначають закони та інші акти компетентних органів державної влади.

Основними завданнями охорони державного кордону є забезпечення встановленого режиму державного кордону й прикордонного режиму.

Режим державного кордону — це встановлений законодавством порядок перетинання державного кордону України.

Сутність його полягає в тому, що залізничне, автомобільне,морське, річкове, повітряне та інше сполучення через державний кордон здійснюють у контрольно-пропускних пунктах Прикордонної служби. Всі особи, їх транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон, підлягають прикордонному й митному контролю.

Безпосередньо функції охорони державного кордону здійснює Державна прикордонна служба України.

Центральним органом управління прикордонною службою є Адміністрація Державної прикордонної служби.

Санітарну охорону кордону України здійснюють з метою запобігання занесенню небезпечних інфекційних хвороб із-за кордону на територію України й за межі України (за кордон).

Здійснення санітарної охорони кордону покладено на Державну санітарно-епідеміологічну службу України.

63. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність – це міра державного примусу, яка виражається в позбавленні певних соціальних благ правопорушника за адміністративний проступок, який передбачений законодавством про адміністративні правопорушення.

Основні риси адміністративної відповідальності виявляються в тому, що:

  • встановлюється як законами, так і підзаконними актами;

  • суб’єктами можуть бути як фізичні так і юридичні особи;

  • підставою є адміністративне правопорушення;

  • за адміністративні правопорушення передбачені адміністративні стягнення;

  • адміністративні стягнення накладаються широким колом уповноважених органів (посадових осіб) виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також суддями;

  • адміністративні стягнення накладаються органами та посадовими особами на правопорушників, які не підпорядковані їм по службі;

  • накладання адміністративного стягнення не тягне судимості та звільнення з роботи (крім випадків, передбачених Законом “Про боротьбу з корупцією”);

  • заходи адміністративної відповідальності застосовуються відповідно до законодавства, яке регламентує провадження у справах про адміністративні порушення.