
- •1. Державне управління: поняття та ознаки.
- •2. Виконавча влада: поняття та ознаки.
- •3. Співвідношення виконавчої влади з державним управлінням.
- •4. Адміністративна реформа в Україні та її напрями.
- •5. Предмет правового регулювання адміністративного права та його реформування.
- •6. Метод правового регулювання адміністративного права.
- •7. Принципи адміністративного права.
- •8. Система адміністративного права.
- •Підгалузі:
- •Правові інститути:
- •Субінститути:
- •9. Місце адміністративного права у правовій системі України. Співвідношення з іншими галузями права.
- •10. Норми адміністративного права: поняття, структура, особливості.
- •11. Види норм адміністративного права.
- •1. За спрямованістю змісту:
- •12. Джерела адміністративного права: поняття, види та особливості.
- •13. Систематизація адміністративного законодавства.
- •14. Адміністративно-правові відносини: поняття та ознаки.
- •15. Види адміністративно-правових відносин.
- •16. Поняття та структура адміністративної правосуб’єктності громадян України.
- •17. Основні права громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •18. Основні обов’язки громадян як суб’єктів адміністративного права.
- •19. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.
- •20. Засоби та способи адміністративно-правового захисту прав громадян у відносинах з органами виконавчої влади.
- •22. Адміністративне оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виконавчої влади.
- •23. Адміністративний позов на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виконавчої влади.
- •24. Орган виконавчої влади: поняття та ознаки.
- •25. Система органів виконавчої влади.
- •26. Адміністративно-правовий статус Президента України.
- •27. Структура та повноваження Кабінету Міністрів України.
- •28. Процедура діяльності Кабінету Міністрів України.
- •29. Центрацьні органи виконавчої влади. Їх види та відмінності у правовому статусі.
- •30. Місцеві органи виконавчої влади, їх види та повноваження.
- •31. Поняття, сутність та види державної служби.
- •32. Принципи державної служби.
- •33. Державні службовці: поняття та види.
- •34. Правовий статус та класифікація посад державних службовців.
- •35. Права і обов’язки державних службовців.
- •36. Способи набору на державну службу.
- •37. Проходження державної служби
- •38. Підстави припинення державно-службових відносин.
- •39. Особливості дисциплінарної та адміністративної відповідальності державних службовців.
- •40. Напрями реформування інституту державної служби в Україні.
- •41. Поняття та класифікація форм діяльності органів виконавчої влади.
- •42. Правові акти управління (адміністративні акти): поняття та ознаки.
- •43. Класифікація правових актів управління (адміністративних актів).
- •44. Відмінності правових актів управління від інших юридичних актів.
- •45. Вимоги, що ставляться до правових актів управління та наслідки невиконання вимог.
- •46. Процедури прийняття правових актів управління.
- •47. Зміна, призупинення та припинення дії правових актів управління.
- •48. Адміністративні договори: сутність та місце в системі правових норм діяльності органів виконавчої влади.
- •49. Адміністративний розсуд в діяльності органів виконавчої влади.
- •50. Методи діяльності органів виконавчої влади: загальна характеристика.
- •51. Переконання як метод діяльності органів виконавчої влади та його види.
- •52. Адміністративно-правовий примус: поняття та особливості.
- •53. Заходи адміністративного попередження.
- •54. Заходи адміністративного припинення.
- •55. Поняття адміністративно-правового режиму та його види.
- •56. Правовий режим надзвичайного стану.
- •57. Режимні обмеження при надзвичайному стані.
- •58. Правовий режим воєнного стану.
- •59. Режимні обмеження при воєнному стані.
- •60. Правовий режим секретності.
- •Особливості режиму секретності
- •Порядки забезпечення режиму секретності
- •61. Митний режим.
- •62. Режим охорони державного кордону України.
- •63. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •64. Цілі та принципи адміністративної відповідальності.
- •65. Правові підстави адміністративної відповідальності.
- •66. Джерела законодавства, які встановлюють адміністративну відповідальність. Законодавчі основи адміністративної відповідальності:
- •67. Адміністративний проступок: поняття та ознаки.
- •68. Склад адміністративного проступку. Об’єкт та об’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •69. Суб’єкти та суб’єктивна сторона адміністративних проступків.
- •70. Адміністративні стягнення та їх види. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних проступків.
- •71. Накладення адміністративних стягнень.
- •72. Структура адміністративного процесу.
- •73.Принципи адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •74. Стадії адміністративного процесу (адміністративної процедури).
- •75. Адміністративні послуги: поняття і види.
- •76. Провадження в справах про адміністративні правопорушення: поняття та основні завдання.
- •77. Обставини, що виключають провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •78. Учасники провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •79. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •80. Процесуальні строки в справах про адміністративні правопорушення.
- •81. Способи забезпечення законності в державному управлінні.
- •82. Державний контроль, його завдання та види.
- •83. Президентський та парламентський контроль органів виконавчої влади.
- •84. Адміністративний нагляд та його види.
- •85. Суб’єкти здійснення адміністративного нагляду.
- •86. Судовий контроль за діяльністю виконавчої влади.
- •87. Нагляд прокуратури. Основні форми прокурорського реагування на порушення законності.
- •88. Система органів управління освітою.
- •89. Повноваження органів управління освітою.
- •90. Система органів управління охороною здоров’я.
- •91. Повноваження органів управління охороною здоров’я.
- •92. Система органів управління юстицією.
- •93. Повноваження органів управління юстицією.
- •94. Система органів внутрішніх справ.
- •95. Повноваження органів внутрішніх справ.
- •96. Державне управління у сфері оборони.
56. Правовий режим надзвичайного стану.
Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Підставою для введення надзвичайного стану є такі нормативно-правові акти: Конституція України, Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану», Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», Закон України «Про Службу безпеки України» тощо.
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як 30діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб.
Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.
Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами є неможливим.
57. Режимні обмеження при надзвичайному стані.
Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи: 1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан; 2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; 3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення і народного господарства; 4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом; 5) заборона страйків. У разі введення надзвичайного стану в зв'язку з виникненням особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру додатково можуть також, здійснюватися такі заходи, як тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень, встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних і протиепідемічних заходів, мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій обов'язковою компенсацією зазнаних втрат та ін. Якщо введення надзвичайного стану викликано масовими порушеннями громадського порядку, крім загальних заходів, додатково можуть здійснюватися ще й такі, як: запровадження комендантської години (заборона перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби); перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв і речовин, вироблених на спиртовій основі, та ін. Забезпечення громадського порядку, охорона життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян в умовах надзвичайного стану здійснюються силами і засобами органів МВС України, в тому числі внутрішніх військ, військ Цивільної оборони, СБУ відповідно до їх повноважень, встановлених законом, а в деяких випадках, передбачених законом, можуть залучатися також військові частини Збройних Сил України та Прикордонних військ України.
Порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.