Література

Основна:

1. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка: Підручник. - Х.: Основа, 1997. - С.166-178.

2. Медицинская ботаника: Учебник для студентов вузов / А. Г. Сербин, Л. М. Серой Н. М. Ткаченко, Т. А. Слободянюк; Под общ. ред. Л. М. Серой. – Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. – С. 247-253.

3. Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. О. Фармацевтична ботаніка. Підручник. / Під ред. Л. М. Сірой. – Вінниця: НОВА КНИГА – 2007. – С.332-345.

4. Яковлев Г. П., Челомбитько В. А. Ботаника: Учеб. для фармац. институтов и фармац. фак. мед. вузов / Под ред. И В. Грушвицкого. – М.: Высш. шк. 1990. – С. 117-157.

5. Матеріали лекцій.

Додаткова:

1. Хржановский В. Г., Пономаренко С. Ф. Ботаника. – 2-е изд. - М.: Агропромиздат. 1988. – С. 168-186.

2. В. М. Мінаренко, І. А. Тимченко. Атлас лікарських рослин України. К.; Фітосоціоцентр, 2002, 172 с.

III. Лабораторна частина заняття

ЗАВДАННЯ № 1. Мікроскопіювати тимчасовий або постійний препарат зелених водоростей хлорели (рід Chorella), хламідомонади (рід Chlamidomonas) та спірогіри (рід Spirogyra).

Мета роботи. На прикладі, вище приведених представників зелених водоростей вивчити їх будову.

Увідне пояснення.

Зелені водорості зустрічаються в калюжах, прудах, річках, морях, а також на грунті та стовбурах дерев. Серед них зустрічаються одноклітинні, багатоклітинні та неклітинні види. Клітинна стінка їх складається із пектинових речовин та геміцеллюлози. В клітині можна бачити одне або декілька ядер, цитоплазму, зелені хроматофори (в більшості з піреноїдами), вакуоль та запасні речовини –крохмаль або жирні олії. Піреноїди – тільця білкової природи, навколо яких накопичується крохмаль.

Порядок роботи.

1. На предметне скло нанести краплю води і зскребти з кірки дерева препарувальною голкою трішки зеленого наліту. Після чого накрити покривним склом.

(Можна використати постійний препарат).

Спочатку один чи другий препарати розглянути на малому збільшенні мікроскопу.

В полі зору видно багато дрібних зелених кульок – це водорость хлорели.

На великому збільшенні в сферичних клітинах хлорели діаметром 2…10 мкм видно єдиний зелений хроматофор чашечкоподібної форми, який зближений з стінкою клітини. В хроматофорі може бути один піреноїд.

2. На предметне скло нанести піпеткою краплю зеленуватої води, яку можна взяти із стоячої водойми. Покрити покривним склом і розглянути спочатку при малому, а після при великому збільшенні мікроскопу.

Хламідомонада – одноклітинна водорость. Вона містить: целюлозну клітинну стінку просочену пектином, цитоплазму, ядро, чашечкоподібний хроматофор зеленого кольору з піреноїдом.

На передньому кінці виступ несе два жгутики, за допомогою яких вона пересувається в просторі. Під основою жгутиків розташовано дві пульсуючі вакуолі, а збоку від них – одне вічко у вигляді червоної плямки.

(Можна розглядати постійний препарат),

3. На предметне скло нанести краплю води із зеленою водоростю спірогирою (можна використати для вивчення і постійний препарат). Скопичення цієї водорості у вигляді ниток можна спостерігати біля берегів річок та каналів .

Спочатку препарат роздивляються на малому збільшенні. Слизові нитки водорості не розгалужені, представлені одним шаром циліндричних клітин пофарбованих в яскраво-зелений колір завдяки стрічкоподібним хроматофорам з періноїдами.

В кожній клітині може бути від одної до декількох стрічок.

4. Зарисувати, хламідомонаду, частину нитки спірогири з двома-трьома клітинами, зробити відповідні позначення (Рис.1).

Рис. 1. Зелені водорості:

а-хламідоманада; б-спирогіра (зліва-зовнішній вид.праворуч-кон´югація). в-хлорелла(зовнішній вид та утворення апноспор); 1-хроматофор; 2-цитоплазма; 3- оогоній; 4-джгутик; 5-вакуолі; 6- ядро; 7-периноїди; 8-зигота.

ЗАВДАННЯ № 2. Мікроскопіювати тимчасовий або постійний препарат жовто-зеленої водорості вошерії (рід Vaucheria).

Мета роботи. Вивчити будову вищевказаної водорості.

Увідне пояснення.

До жовто-зелених водоростей відносять одноклітинні, багатоклітинні та неклітинні організми, які мають хлорофіл і каротиноїди, оприділяючі їх жовто-зелений колір. Хроматофори – зернисті. Рухомі форми (зооспори, гамети) мають різні жгутики: один із них – короткий і гладенький, інший – довгий, перистий. Запасаюча речовина – жирні олії. Зустрічають в прісних водоймах і навіть в морській воді.

Порядок роботи.

1. Взяти нитку прісноводної вошерії і внести в каплю води на предметне скло, накривши покривним. (Можна використати постійний препарат).

Розглянути той чи інший спочатку на малому, а після на великому збільшенні мікроскопу.

Потрібно звернути увагу на нитки без перегородок, які погано галузяться. В цитоплазмі розташовані багато чисельні ядра і зернисті хроматофори без піреноїдів. Центральна частина таллома заповнена клітинним соком.

Зарисувати частину талома вошерії, зробивши відповідні позначення (Рис. 2).

Р ис.2. Жовто-зелена водорость Вошерія:

А-утворення зооспори; б-зооспора; в- нитка вошерії. 1- ризоїди; 2- антеридій; 3- оогоній; г,д - фрагменти; 4 - хроматофори; 5 - краплі наєла; в - ядра; е - оогоній з зиготою; ж - сперматозоїд.

ЗАВДАННЯ № 3. Мікроскопіювати тимчасовий або постійний препарат відділу Діатомові водорості – одноклітинної пінулярії (рід Pinnularia).

Мета роботи. Навчитися розрізняти діатомеї серед багато чисельних водоростей.

Увідне пояснення.

Для цих водоростей характерна багатопроменева симетрія і клітинна стінка, яка складається із двох половинок (стулок). Верхня стулка – епітека заходить краями на нижню – гіпотеку. Краї стулок мають безструктурні пояскові кільця.

Для кожного виду діатомових водоростей характерна клітинна стінка певної структури і рисунку. Вона складається із пектинових речовин, просочених кремнеземом.

Стулки утворюють міцний захисний панцир, який не руйнується довгий час після відмирання протопласту.

Порядок роботи.

1. Із кристалізатора піпеткою набрати трішки мулистої маси і внести в краплю води на предметне скло, накривши покривним. Розглянути при малому збільшенні мікроскопу, а після на великому.

2. Збоку вона має форму прямокутника і має стулки і поясок. Зверху (або знизу) вона має форму витягнутого еліпса. В цьому випадку видно або епітеку, або гіпотеку.

На стулках в середині і на кінцях є потовщення – вузолки, між якими проходить щілина у вигляді шва. Окрім цитоплазми пінулярія містить ядро, дві вакуолі і два жовто-бурих хроматофора.

Забарвлення зумовлено наявністю пігментів: хлорофілу, каротиноїдів і діатоміту.

Запасний продукт – жирна олія.

Спостерігаючи декілька хвилин за пінулярією, можна помітити їх рух, який зводиться до переміщення цитоплазми внутрі клітини та виділяючим на зовні слизом через шов та вузелки.

2 . Зарисувати пінулярію із сторони стулки і пояска, зробивши відповідні позначення.

У кінці лабораторної частини заняття зробити висновок про значення анатомічних особливостей

будови різних представників водоростей.

Рис.30 Діатомова водорость пінулярія зелена (Pinnulyaria viridis):

а – зонішній вид зі сторони пояску; б - теж саме зі сторони стулки; в-внутрішня будова; 1- гіпотека; 2 - епітека; 3 - шов; 4 - вузлик; 5 - ядро; 6 - пиреноїд; 7 - хроматофор; 8 - цитоплазма.

ДОДАТОК № 17.1

Ознаки	Відділи їх чисельність /тис. видів/
	Ціанобактерії Cyanophyta 1,4	Діатомові Dаіотеае 6,0	Бурі Phaeophyta 1,5	Червоні водорості. або багрянки Rhodophyta 4.0		Зелені Chlorophyta 13,0
І. Місце розта­шування	Прісні водойми, моря (планктон, бентос), грунт	Прісні водойми, моря/ планктон, бентос/, грунт	Океани, моря /бентос/	Тропічні моря /бентос, планктон/		Прісні водойми, моря /планктон, бентос/, грунт
2. Рівень організації та життєвий цикл	Одноклітинні, колоніальні, нитчасті; не утворюють джгутикових форм, гаплоїдні	Одноклітинні, колоніальні, диплоїдні	Здебільш багатоклітинні, іноді гіганти, часто з розчленованим таломом	Здебільш багатоклітинні з розчленованим таломом, одно- і дводомні. Рухомі форми в циклі роз витку відсутні		Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні, неклітинні. Гаплоїдні, рідше диплоїдні
			Спеціалізовані клітини утворюють хибні "тканини" –(асиміляційну, запасну, механічну). Спостерігається чергування поколінь
3. Забарвлення клітин	Синьо-зелене, оливкове, темно-зелене з синюватим відтінком	Буре, оливкове різних відтінків	Від оливково-жовтува-того до темно-бурого		Від світло-рожево­го до темно-бурого	Зелений, різних відтінків
4. Будова клитини: а. оболонка б. ядро	Пектинова Відсутнє	Пектинова, просочена кремнеземом, пориста Здебільшого одне	Пектиново-целюлозна, ослизнюється Здебільшого одне		Пектиново-целюлозна, ослизнюється Одне або багато	Целюлозно-пектинова Одне або багато
5. Пігменти, їх локалізація	Хлорофіл "а"» каротиноїди, фікоціан, фікоерітрин – в пристінному цитоплазми	Хлорофіл "а" та "б", діатомін - в пластинчастих з переноїдами, або зернистих хроматофорах без переноїдів	Хлорофіли "а" та "С", каротиноїди, фукоксантин в дисковидних або зернистих хромато­форах		Хлорофіл "а" та "d", каротиноїди, фікоеритрин, фікоціан -в пластинчастих хро­матофорах	Хлорофіл "а" та "в", каротиноїди в хроматофорах: різноманітної форми з піреноїдами
6. Продукти запасу	Глікоген, волютин ціанофіцін	Жирна олія	Ламінарин, жирна олія, маніт		Багрянковий крохмаль, жирна олія	Крохмаль, жирна олія
7. Розмноження	Вегетативне - частинами талому /гормогоніями/, поділом клітин	Вегетативне - поділом клітин, статеве – кон’югацією	Вегетативне - частина­ми талону, безстатеве • зооспорами, статеве -ізо-, гетеро- та оога­мія		Вегетативне- частинами талому, безстатеве –апланос-порами, статеве - оогамне	Вегетативне -поділом клітин, частинами талому, безстатеве -зооспорами, статеве - ізо-, гетеро-, оогамія, кон’югація
8. Представ­ники, їх народно­господарське значення	Хроокок, осціляторія, носток очищають водоймища, засвоюють атмосферний азот, входять до складу лишай­ників, сприяють утворенню лікувальних гря­зей, деякі їстівні /носток/	Пінулярія, її поклади /діатоміт/ використо­вується для тепло- та звукоізоляції, для шліфування металів, як харчовий фільтр	Ламінарія, фукус: для одержання йоду, вітамінів, при лікуванні атеросклерозу, шлункових захворювань, як харчові продукти,куль­тивуються для господарських цілей		Анфельція, порфіра: сировина для одержання агар-агару та йоду, використову­ються в парфумерії, деякі види як харчові та кормові про­дукти	Хлорела, хламідомонада хлорокок, вольвокс, уло-трикс: біологіч­ні очисники во­дойм, як продукти харчування, сировина для одержання вітамінів та антибіотиків, використовуються в космосі, входять до складу лишай­ників