Порядок виконання роботи

Вивчити теоретичний матеріал, ознайомитись з колекцією метаморфічних порід. Навчитись описувати та визначати різні типи метаморфічних порід відповідно до класифікації та фаціальних умов.

Описування метаморфічних порід проводиться за схемою для осадочних порід: 1) назва; 2) забарвлення; структура і текстура породи; 3) мінеральний склад; 4) включення і вкраплення; 5) тип метаморфізму і 6) назва вихідної породи.

Контрольні питання

1 Що Ви розумієте під “метаморфізмом”?

2 Які гірські породи називаються метаморфічними?

3 Які головні фактори обумовлюють метаморфізм?

4 Які мінерали входять до складу метаморфічних порід?

5 Які типи структур і текстур характерні для метаморфічних порід?

6 Які типи метаморфізму Ви знаєте?

7 Які зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій Ви знаєте?

8 Охарактеризуйте породи локального і регіонального метаморфізму.

9 Практичне значення метаморфічних гірських порід.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13

Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення

Мета і завдання: вивчення основних принципів літолого-фаціального аналізу, методів його проведення і значення для літологічних досліджень осадочних товщ.

Завданням роботи є:

- знати основні напрямки досліджень при фаціальному аналізі;

- знати, яке значення мають алотигенні та аутигенні мінерали для фаціального аналізу;

- знати, як використовуються структурно-текстурні особливості порід для фаціального аналізу;

- знати, як використовують результати життєдіяльності організмів для фаціального аналізу;

- знати методи вивчення форм осадочних тіл для фаціального аналізу;

- назвати принципи і методи палеогеографічних реконструкцій і визначення глибини басейнів;

- знати методи побудови фаціальних карт і профілів;

Теоретичні положення

При проведенні фаціального аналізу головним завданням є реконструкція фізико-географічних умов середовища регіону на протязі певного часу і встановлення їх відмінностей від умов, які існували в той же час на сусідніх ділянках.

Оскільки фація, це є комплекс відкладів, які сформувались в певному середовищі, то і необхідно вивчати речовинний (літологічний) склад порід, наявність в них флори і фауни та взаємозв'язок з іншими відкладами.

Літолого-фаціальні реконструкції тісно пов'язані з вивченням сучасних обстановок осадконакопичення.

В основу літолого-фаціального аналізу покладено принцип актуалізму, тобто вивчення давніх відкладів і геологічних процесів, опираючись на сучасні знання законів осадконакопичення.

При цьому не можна механічно переносити сучасні умови на давні епохи, тобто повністю абсолютизувати принцип актуалізму, необхідно враховувати загальну еволюцію Землі і геологічних процесів.

Зокрема, постійними в історії Землі були процеси механічного переносу і відкладання за законами механічної осадочної диференціації, але навіть в цих простих випадках при постійності механізмів осідання речовинний склад теригенних відкладів був різний, що пояснюється особливостями клімату і тектонічного режиму на той час. Так, зокрема, простежується тенденція формування в період росту гірських споруд від байкальської до альпійської складчастості все більш крупних галькових конгломератів, брекчій.

Що стосується геохімічного середовища, складу фауни і флори, які визначали умови і характер відкладання хемогенних та органогенних порід, то вони суттєво змінювалися. Наприклад, кайнозойські доломіти пов'язані з фаціями солоних лагун арідної зони, але розвиток доломітів в нижньому палеозої ніяк не є свідченням наявності численних лагун, оскільки в той час формування доломітів відбувалися інтенсивно у відкритих морях з нормальною солоністю, а співвідношення солей в раннє палеозойському Світовому океані і газовий режим атмосфери зумовили переважно відкладання доломіту, а не кальциту.

Таким чином, при проведенні літолого-фаціального аналізу необхідно постійно співставляти і порівнювати давні відклади та обставини з сучасними осадками та середовищем, що є одним із найважливіших методів і основ фаціального аналізу.

Для проведення літолого-фаціального аналізу необхідне комплексне використання матеріалів досліджень, яке включає:

• літологічне та хімічне вивчення осадочних порід - їх речовинного складу, структурних і текстурних особливостей з метою вивчення їх генезису;

• вивчення залишків давніх організмів і слідів життєдіяльності з метою відновлення умов життя та захоронення;

• вивчення та інтерпретація одновікових відкладів, зміни в просторі їх складу, структури, текстури, залишків флори та фауни, слідів життєдіяльності;

• вивчення форми осадочних тіл, їх будови і взаємоспіввідношення з одновіковими геологічними тілами, а також з підстилаючими відкладами.

Необхідно пам'ятати, що кожний аспект досліджень хоча і розглядається окремо, в практичній роботі застосовується комплексно, доповнюючи один одного, що дає більш повний і обгрунтований результат.