Метаморфічні породи регресивного метаморфізму

Формування цих порід відбувається при порівняно низьких температурах ((100-400С) і тисках. Найбільш поширеними се­ред них є слюдяні кристалічні сланці, мармури і кварцити. Перші два типи порід охарактеризовані вище в даному розді­лі, а тому зупинимось тільки на характеристиці кварцитів.

Кварцити – гірські породи регіонального метаморфізму, складені в основному зернами кварцу макроскопічно нерозпі­знаними між собою, що зливаються у .суцільну щільну масу із скалкоподібним або раковистим зламом. Утворення кварцитів пов’язане із суттєвою перекристалізацією кварцових пісків в процесі регіонального метаморфізму. До кварцитів відносять також й перекристалізовані гірські породи, що утворились із кремнеземистих гелів хемогенного походження (кремені, опоки та ін.).

Такі кварцити складають основну частину формації залі­зистих кварцитів. На відміну від кварцитів уламкового похо­дження, які навіть при сильному метаморфізмі зберегли висо­ку пористість або легко руйнуються і вилужнюються (особли­во карбонатні), хемогенні різновидності характеризуються ве­ликим вмістом (95-99%), високою вогнетривкістю (1710-1770°С) і механічною міцністю.

Кварцити залягають серед різноманітних метаморфічних гірських порід у вигляді суцільних пластових тіл великої про­тяжності. Особливо широко кварцити розповсюджені у від­кладах протерозою. Багато різновидностей кварцитів являють собою цінні корисні копалини. Залізисті кварцити (джеспіліти) є найважливішою залізною рудою (Кривий Ріг, Курська магнітна ано­малія та ін.). Кварцити, в яких вміст досягає 98-99%, ви­користовуються для виготовлення дінасових вогнетривких виробів, для одержання металевого кремнію і його сплавів, а також як флюс в металургії. Кварцит застосовують як будівельний, облицювальний та декоративний камінь.

Особлива різновидність кварцитів - це вторинні квар­цити. Вони являють собою метасоматичну гірську породу, складену із кварцу з домішками серициту, каолініту, корунду, топазу та інших мінералів. З вторинними кварцитами пов’язані родовища золота, міді, молібдену, алуніту, поліме­талів і колчеданів. Вторинні кварцити характеризуються над­звичайно високою міцністю і широко використовуються як абразивні матеріали.

Метаморфічні породи ультраметаморфізму

Цей тип метаморфічних гірських порід характеризується глибокою метаморфізацією аж до часткового розплавлення материнських порід. Температури досягають 900-1100°С. Формування цих порід проходить на великих глибинах (15-20 км). Ультраметаморфізм має різко виражений характер і супроводжується магматичним заміщенням і дебазифікацією порід. Із них ви­носяться основи CaO, MgO та ін. і накопичуються , , . З цим процесом здебільшого пов’язується утворення гранітогнейсового шару континентальної Земної кори та екс­тенсивний розвиток корового гранітного мігматизму. З даним типом метаморфізму пов’язане формування ін’єкційних гней­сів, мігматитів гранітогнейсів.

Граніто-гнейси – повнокристалічні смугасті або слан­цюваті гірські породи, аналогічні за складом до граніту. За стру­ктурою займають проміжне положення між гранітом і гней­сом. Текстура зумовлена субпаралельним розташуванням таб­литчастих і призматичних кристалів (слюди, рогової обманки, польового шпату) та видовжених включень, а також скупчен­ням окремих мінералів в почергові смуги.

Чимало дослідників вважають гранітогнейси гранітами, кристалізація яких пройшла в глибинних зонах земної кори при застиганні магматичних розплавів в умовах скерованого тиску. Тіла таких порід мають пересічні контакти з вміщуючими породами.

Гранітогнейси можуть також бути продуктом ме­тасоматозу (гранітизації) раніше утворених гірських порід. Відрізнити магматичні гранітогнейси від метасоматичних до­сить важко. Часто магматичні або метасоматичні гранітогнейси називають гнейсогранітами.

Серед гранітогнейсів за мінеральним складом виділя­ють суттєвоплагіоклазові, лужнопольовошпатові і двопольо-вошпатові різновидності. За лужністю вони поділяються на нормальні та лужні.

Гранітогнейси утворюються лише в зонах високого ме­таморфізму і тісно асоціюють з гнейсами різного складу. Осо­бливо широко вони розповсюджені в докембрійських криста­лічних щитах (Балтійський, Український та ін.). Використову­ються гранітогнейси як будівельний та облицювальний мате­ріал.

Мігматити – гірські породи, що являють собою суміш магматичного матеріалу з реліктовим матеріалом метаморфі­чних порід. Утворюються при неповному магматич­ному заміщенні метаморфічних порід різного складу на високих стадіях метаморфізму, коли магматичний розплав пронизує породу, яку він заміщує. Мігматити переважно пов’язані з гранітоїдним магматизмом.

За текстурними ознаками розрізняють смугасті лінзовидно-смугасті метабластичні, порфіробластичні брекчієподібні мігматити. За хімічними і хімічними властивостями мігматити різноманітні і проміжні між різними метаморфічними і магматичними породами. Розповсюджені серед метаморфічних комплексів кристалічного фундаменту, де можуть складати надзвичайно великі території.

До складу мігматитів входять кварц, польові шпати, слюди та деякі інші мінерали. Забарвлення сіре, різних відтінків. Структура кристалобластова.

Ін’єкційні гнейси характеризується тим, що в зони напластування первинних гірських порід проникали магматичні розплави типу тонких ін’єкцій, які розкристалізовували і формували даний тип порід. Проникнення ін’єкцій магми в міжпрошарковий простір материнської породи супроводжувалося метасоматичними змінами первинних порід, що в свою чергу сприяло формуванню цілої гами нових мінералів. Забарвлення цих порід сіре до темно-сірого. Вони складені переважно кварцем і польовими шпатами. Із другорядних мінералів присутні біотит, мусковіт, циркон, апатит та інші. Структура гранобластова, текстура смугаста.