
- •0707 – Геологія
- •0707 – Геологія
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація осадових порід. Методи вивчення осадочних порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація уламкових порід. Макроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок вивчення
- •Макроскопічне вивчення
- •Характеристика уламкових порід
- •Практичне значення
- •Піщані, алевролітові і глинисті породи
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 4 Гранулометричний (механічний) аналіз
- •Теоретичні положення
- •Підготовка зразка до аналізу
- •Зображення даних гранулометричного аналізу
- •Практичне та наукове значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Мінералого – петрографічний аналіз. Мікроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •(Збільшення 45*, ніколі 11)
- •Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
- •Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження породоутворюючих та акцесорних мінералів у важких рідинах, магнітному полі та імерсії.
- •Теоретичні положення Розподілення мінералів за питомою вагою
- •Розділення мінералів важкими рідинами
- •Розподіл мінералів за магнітними властивостями
- •Імерсійний метод
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення осадочних порід, що сформувались в різних фаціальних умовах. Макро- та мікроскопічне дослідження глинистих порід.
- •Теоретичні положення
- •Вивчення в шліфах
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Макро- та мікроскопічне дослідження біогенних та хемогенних карбонатних порід
- •Теоретичні положення
- •Умови залягання
- •Мікроскопічне вивчення карбонатних порід
- •Генезис карбонатних порід
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід
- •Теоретичні положення
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
- •Кременисті породи
- •Мікроскопічне вивчення кремнистих порід
- •Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
- •Теоретичні положення
- •Практичне значення
- •Залізисті породи
- •Практичне значення
- •Марганцеві породи
- •Практичне значення
- •Теоретичні положення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Метаморфічні гірські породи прогресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи регресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи ультраметаморфізму
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення
- •Теоретичні положення
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 14 Мікроскопічне вивчення порід-колекторів і їх фізичних властивостей
- •Теоретичні положення
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор в породі
- •Види пор
- •Б) кавернові, в) тріщинні
- •Форма і розмір пор
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження таблиці 2.1
- •Список літератури
Порядок виконання роботи
Необхідно засвоїти теоретичний матеріал і на лабораторних заняттях охарактеризувати породи з групи каустобіолітів, знати гіпотези про походження нафти, фаціальні умови формування каустобіолітів.
Контрольні питання
1 Які породи належать до групи каустобіолітів?
2 На які підгрупи за речовинним складом та фізико-хімічними властивостями поділяються каустобіоліти?
3 Дати характеристику породам з групи каустобіолітів.
4 Які стадії вуглефікації Ви знаєте?
5 Які Ви знаєте гіпотези про походження нафти?
6 Які породи називаються колекторами?
7 В яких фаціальних умовах формуються каустобіоліти?
8 Які Ви знаєте найбільші нафтогазові родовища світу та України?
9 Практичне значення каустобіолітів.
Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
Мета і завдання: вивчення різних типів метаморфічних порід, що сформувалися в різних зонах метаморфізму та різних фаціальних умовах.
Завданням роботи є:
- знати фактори і види метаморфізму;
- знати мінеральний склад, структури і текстури метаморфічних порід;
- вміти визначати зони регіонального метаморфізму та метаморфічних фацій;
- знати принципи класифікації і головні типи метаморфічних гірських порід;
- вміти визначати та описувати метаморфічні породи.
Теоретичні положення
Метаморфізмом називається перетворення гірських порід під дією внутрішніх сил і процесів, які спричиняють зміну фізико-хімічних умов в земній корі. Такі зміни призводять до часткової або повної перекристалізації мінералів та пристосованості породи до певних умов, причому цей процес протікає зі збереженням твердого стану системи.
Метаморфічні гірські породи утворюються в результаті значної переробки магматичних або осадочних формувань в глибинних зонах земної кори, куди вони поступають внаслідок проявів тектонічних процесів. Назва їх походить від грецького слова “метаморфоз” – перетворення.
Метаморфічні породи досить поширені як в межах древніх докембрійських щитів, і в складчастих областях різного віку. Крім того, так як і магматичні формування, вони беруть участь в будові платформ, складаючи їх кристалічний фундамент або основу.
В останні десятиріччя з’явились нові дані щодо вивчення докембрійських відкладів. З’ясувалось, що серед них головну роль відіграють не магматичні, а первинноосадочні утворення, які незважаючи на метаморфічні зміни, несуть цінну інформацію про еволюцію атмосфери, солоності світового океану, вулканізму, розвитку життя та процесах формування корисних копалин.
Таким чином, вивчення метаморфічних гірських порід в курсі “літологія” має певне обґрунтування, оскільки осадочні гірські породи після катагенетичних перетворень за відповідних умов піддаються метаморфічним перетворенням.
Головними факторами метаморфізму є температура, тиск і хімічно-активні речовини – розчини і гази. Важливе значення має склад вихідної породи, її будова, тривалість процесу зміни і його характер. Метаморфічні процеси можуть відбуватись або ізохімічно без суттєвої зміни валового хімічного складу вихідної породи, або метасоматично із значними змінами останньої внаслідок привносу і виносу речовини. Змінам підлягають породи будь-якого складу і генезису – магматичні, осадочні або вже раніше метаморфізовані. Залежно від інтенсивності метаморфічних процесів спостерігаються поступові переходи від слабозмінених порід, зберігаючих релікти складу (структури вихідного матеріалу), до різновидів, глибокоперетворених, первинна природа яких повністю втрачена.
Основним завданням при вивченні метаморфічних порід є вміння розпізнавати у зміненій породі її первісну природу і розшифровувати процеси, які зумовили її новий склад і будову. Це завдання, як правило, достатньо складне, оскільки окрім різного ступеня метаморфізму, доводиться стикатись з явищем конвергенції, суть якої полягає в тому, що із порід, різних за генезисом, але близьких за валовим хімічним складом, в подібних термодинамічних умовах виникають подібні продукти метаморфізму, і в той час із одного і того ж вихідного матеріалу в різних умовах утворюються різні породи.