Практичне значення

Боксити - основна руда на алюміній. В промисловості використовують алюмінисті породи, вміст глинозему в яких не менше 28%. Боксити і латерити використовують також для виготовлення вогнетривкої цегли, абразивів, деяких видів цементу і як хімічну сировину. Родовища алюмінистих порід відомі в Україні (Велико-Польське в Миколаївській області), на Уралі, Казахстані та в інших регіонах.

Залізисті породи

До залізистих порід належать осадочні формування, які вміщують 10% заліза. Основними мінералами залізистих порід є оксиди заліза: магнетит - , гематит- , лімоніт ,а також сидерит , пірит , шамозит . Породи вміщують значну кількість домішок, серед яких кремнезем (10-40%), глинозем (3-10%), глинисті мінерали (каолініт, гідрослюда, хлорит), кальцит, слюди, піщаний матеріал. За зовнішнім виглядом залізисті породи досить різноманітні, це пояснюється значними вмістом залізистих мінералів і їх співвідношенням з домішками. Серед них породи землистого ( лімонітові ) і чітко вираженого кристалічного складу (сидеритові, магнетитові, гематитові породи). Забарвлені породи в різні кольори - бурі, рожеві, коричнево-вишневі, сіро-зелені, сірі, чорні.

Головними представниками залізистих порід є: бурі залізняки, залізисті кварцити (джеспіліти), сидеритові і шамозитові породи.

Бурі залізняки - це природна суміш гідрооксидів заліза (гетиту , гідрогетиту , лімоніту та ін. Як домішки в породах присутні глинисті мінерали, кварц, оксиди марганцю, сполуки хрому, титану, ванадію та ін. Забарвлені породи в бурий, червоно-бурий, оранжево-жовтий колір. Структура порід землиста, оолітова, бобовидна. Текстури масивні, шаруваті, пористі, рихлі.

Бурі залізняки утворюються як в континентальних (болотних, озерних), так і в морських умовах. Джерелом зносу сполук заліза є континент. При вивітрюванні залізовміщуючих мінералів в умовах вологого клімату утворюються колоїди, а також іони заліза, які переносяться в басейни осадконакопичення, де в умовах окисного середовища внаслідок коагуляції гелей, хімічних реакцій виникають оксиди заліза, які осідають у вигляді завислих частинок за законами механічної диференціації. Крім того, бурі залізняки можуть утворюватися при вивітрюванні будь-яких більш давніх, переважно магматичних залізовміщуючих порід і концентрації залізистих мінералів в елювії і корах вивітрювання. Залягають залізисті породи переважно пластами товщиною до 5-10 м та у вигляді лінз.

Залізисті кварцити (джеспіліти) - давні докембрійські осадочні породи, які на сучасному етапі дуже змінені і ме-таморфізовані. Вони являють собою чергування тонких (від декількох міліметрів до 1-2см) прошарків кварциту, магнетиту або гематиту і кварциту, збагаченого цими мінералами. Забарвлення і текстура смугаста - внаслідок чергування білих і кольорових смуг (рожевих, вишневих, чорних з металічним блиском). Структура скритокристалічна, оолітова, пелітоморфна.

Джеспіліти залягають у вигляді пластів, лінз і потужних товщ. Формації залізистих кварцитів досягають тощини до 800м. На основі структурних і текстурних особливостей можна зробити висновок, що ці породи сформувались в слабоокисних, мілководних умовах. Залізисті кварцити з вмістом заліза 25% належать до промислових залізних руд. Зокрема, це руди Криворізького басейну, Курської магнітної аномалії, Казахстану.

Сидеритові породи - досить цінні, але рідкісні залізорудні породи. Головним мінералом в них є сидерит, але в них багато різних домішок (глинистий, піщаний, алевритовий матеріал, карбонати кальцію і магнію, залишки обвуглених рослинних тканин). Породи щільні, міцні з тонкозернистою і оолітовою структурою. Вони мають сіре забарвлення різної інтенсивності залежно від вмісту органічної речовини зустрічаються і чорні різновидності, при виході на поверхню сидерит окислюється, і породи набувають бурого кольору.

Сидеритові породи залягають у вигляді конкрецій, лінз і пластів незначної товщини. Формуються вони на стадії діагенезу в лужному відновному середовищі морських і прісноводних водойм.

Шамозитові породи складені переважно шамозитом зі значним вмістом глинистого матеріалу, карбонатів та оксидів заліза. Вони мають темне забарвлення (сіро - зелене, зелено-чорне), а за наявності оксидів заліза -коричневе, буро - чорне. Структура породи оолітова, пізолітова ( горохоподібна, ооліти >2мм), кристалічна.

Шамозит утворюється хімічним шляхом в прибережно-морських і континентальних умовах у відновному середовищі. Він характерний для мезозойських і палеогенових відкладів. Шамозитові породи залягають пластами товщиною до декількох метрів.

Залізисті породи формувались і продовжують утворюватись від архею до наших днів. В археї і ранньому протерозої формувались залізисті кварцити, пізніше у верхньому протерозої появились бурі залізняки з оолітовою будовою, сидеритові породи. В мезозої на зміну їм появились гідрооксидні і шамозитові породи.