
- •0707 – Геологія
- •0707 – Геологія
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація осадових порід. Методи вивчення осадочних порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація уламкових порід. Макроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок вивчення
- •Макроскопічне вивчення
- •Характеристика уламкових порід
- •Практичне значення
- •Піщані, алевролітові і глинисті породи
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 4 Гранулометричний (механічний) аналіз
- •Теоретичні положення
- •Підготовка зразка до аналізу
- •Зображення даних гранулометричного аналізу
- •Практичне та наукове значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Мінералого – петрографічний аналіз. Мікроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •(Збільшення 45*, ніколі 11)
- •Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
- •Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження породоутворюючих та акцесорних мінералів у важких рідинах, магнітному полі та імерсії.
- •Теоретичні положення Розподілення мінералів за питомою вагою
- •Розділення мінералів важкими рідинами
- •Розподіл мінералів за магнітними властивостями
- •Імерсійний метод
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення осадочних порід, що сформувались в різних фаціальних умовах. Макро- та мікроскопічне дослідження глинистих порід.
- •Теоретичні положення
- •Вивчення в шліфах
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Макро- та мікроскопічне дослідження біогенних та хемогенних карбонатних порід
- •Теоретичні положення
- •Умови залягання
- •Мікроскопічне вивчення карбонатних порід
- •Генезис карбонатних порід
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід
- •Теоретичні положення
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
- •Кременисті породи
- •Мікроскопічне вивчення кремнистих порід
- •Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
- •Теоретичні положення
- •Практичне значення
- •Залізисті породи
- •Практичне значення
- •Марганцеві породи
- •Практичне значення
- •Теоретичні положення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Метаморфічні гірські породи прогресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи регресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи ультраметаморфізму
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення
- •Теоретичні положення
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 14 Мікроскопічне вивчення порід-колекторів і їх фізичних властивостей
- •Теоретичні положення
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор в породі
- •Види пор
- •Б) кавернові, в) тріщинні
- •Форма і розмір пор
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження таблиці 2.1
- •Список літератури
Порядок виконання роботи
Вивчити макроскопічно колекцію соляних, кремнистих і фосфатних порід, описати їх відповідно до прийнятої схеми опису осадочних порід. Провести вивчення цих порід в шліфах за допомогою поляризаційного мікроскопа. Визначити фаціальні умови їх формування, вивчити практичне значення.
Контрольні питання
1 Назвіть основні групи хемогенних та біогенних осадочних порід.
2 Розкажіть про мінеральний склад соляних порід.
3 Охарактеризуйте коротко кам'яну та калійну солі , гіпсові та ангідритові породи.
4 Генезис і практичне значення соляних порід.
5 Назвіть кремнисті породи і дайте характеристику їх мінерального та речовинного складу.
6 Мікроскопічна характеристика кремнистих порід.
7 Генезис кремнистих порід.
8 Що таке фосфатні породи, їх головні представники, речовинний склад, генезис, розповсюдження, практичне значення.
Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
Мета і завдання: вивчення алюмінистих, залізистих і марганцевих порід, їх речовинного складу, генезису і практичного значення.
Завданням роботи є:
- знати, які породи належать до групи алюмінистих, залізистих і марганцевих порід;
- знати мінеральний і речовинний склад, текстурні і структурні особливості алюмінистих, залізистих і марганцевих порід;
- вміти макроскопічно описувати названі породи;
- знати генезис алюмінистих, залізистих і марганцевих порід і їх практичне значення.
Теоретичні положення
Алюмінисті, залізисті і марганцеві породи відносяться до осадочних формувань хемогенного походження.
Алюмінисті (глиноземисті) породи
являють собою скупчення алюмінійвміщуючих
мінералів з високим вмістом глинозему
.
Головними мінералами цих порід є: діаспор
,
бьоміт
і гідраргіліт -
.
Крім того, до складу алюмінистих порід
часто входять і інші мінерали з високим
вмістом алюмінію - каолініт, шамозит та
інші. Алюмінисті мінерали зустрічаються
часто в асоціації з мінералами заліза,
які також є породотворними. Це такі
мінерали, як гетит, гідрогетит, які поряд
з алюмінистими мінералами знаходиться
в тонкодисперсному стані і визначення
їх потребує спеціальних лабораторних
досліджень.
У вигляді домішок до складу алюмінистих порід входять кварц, польові шпати, слюди, кальцит, доломіт та інші мінерали.
Основними алюмінистими породами осадочного генезису є боксити і латерити.
Боксити - породи червоно-бурого, коричнево-червоного кольору з відтінками рожевого, жовтого і навіть чорного кольору. Структура порід різноманітна: бобовидна, оолітова, пелітоморфна, конгломератоподібна. Текстури - масивні, шаруваті.
Латерити - це породи, що утворилися в елювіальних корах вивітрювання алюмосилікатних порід в умовах жаркого і вологого клімату (тропіки і субтропіки), в кислому середовищі. В перекладі з індійської мови латерит - сира цегла. Завдяки надмірній вологості у корах вивітрювання легко рухомі сполуки (карбонати, сульфати) виносяться і залишаються більш важкі сполуки алюмінію.
Латерити не завжди можна відрізнити від бокситів. Вони не такі міцні, з більшим вмістом глинистих мінералів, більш легкі, у них відсутні карбонатні мінерали. Латерити характерні для кайнозойських і сучасних відкладів, тоді як боксити відомі з протерозою.
Умови формування бокситів вивчені недостатньо. Виділяють дві точки зору щодо формування бокситів. По-перше, боксити могли утворитися на древніх (палеозойських і давніших) корах вивітрювання з результаті розмиву і перевідкладання латеритної кори вивітрювання на материках і в морських басейнах. Можливе їх формування також в озерах і прибережно - морській зоні внаслідок коагуляції та осідання гелей глинозему, принесеного з суші, не виключені і другі гіпотези.
Алюмінисті породи залягають пластами протяжністю до декількох кілометрів, товщиною 5-10 м, дуже рідко до 30 м.