
- •0707 – Геологія
- •0707 – Геологія
- •Лабораторна робота № 1 Класифікація осадових порід. Методи вивчення осадочних порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 Класифікація уламкових порід. Макроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •Порядок вивчення
- •Макроскопічне вивчення
- •Характеристика уламкових порід
- •Практичне значення
- •Піщані, алевролітові і глинисті породи
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота № 4 Гранулометричний (механічний) аналіз
- •Теоретичні положення
- •Підготовка зразка до аналізу
- •Зображення даних гранулометричного аналізу
- •Практичне та наукове значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Мінералого – петрографічний аналіз. Мікроскопічне вивчення уламкових порід
- •Теоретичні положення
- •(Збільшення 45*, ніколі 11)
- •Безцементове з’єднання уламкового матеріалу.
- •Верхньокам’яновугільні відклади Дніпровсько-Донецької западини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 Дослідження породоутворюючих та акцесорних мінералів у важких рідинах, магнітному полі та імерсії.
- •Теоретичні положення Розподілення мінералів за питомою вагою
- •Розділення мінералів важкими рідинами
- •Розподіл мінералів за магнітними властивостями
- •Імерсійний метод
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 Вивчення осадочних порід, що сформувались в різних фаціальних умовах. Макро- та мікроскопічне дослідження глинистих порід.
- •Теоретичні положення
- •Вивчення в шліфах
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Макро- та мікроскопічне дослідження біогенних та хемогенних карбонатних порід
- •Теоретичні положення
- •Умови залягання
- •Мікроскопічне вивчення карбонатних порід
- •Генезис карбонатних порід
- •Практичне значення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід
- •Теоретичні положення
- •Мікроскопічна характеристика соляних порід
- •Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
- •Кременисті породи
- •Мікроскопічне вивчення кремнистих порід
- •Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення
- •Фосфатні породи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 Характеристика алюмінистих, залізистих і марганцевих порід
- •Теоретичні положення
- •Практичне значення
- •Залізисті породи
- •Практичне значення
- •Марганцеві породи
- •Практичне значення
- •Теоретичні положення
- •Нафта, тверді бітуми, горючі гази
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 Метаморфічні гірські породи, зони метаморфізму та метаморфічні фації
- •Теоретичні положення
- •Фактори метаморфізму
- •Локальний метаморфізм
- •Регіональний метаморфізм
- •Хімічний склад метаморфічних порід
- •Мінеральний склад метаморфічних гірських порід
- •Фізичні властивості метаморфічних порід
- •Головні типи метаморфічних гірських порід
- •Метаморфічні породи локального метаморфізму
- •Метаморфічні породи регіонального метаморфізму
- •Метаморфічні гірські породи прогресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи регресивного метаморфізму
- •Метаморфічні породи ультраметаморфізму
- •Зони регіонального метаморфізму і метаморфічних фацій
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Літолого - фаціальний аналіз, методи його проведення і значення
- •Теоретичні положення
- •Генезис вивчення речовинного складу порід
- •Генетичне значення структур порід
- •Генетичне значення текстур породи
- •Вивчення древніх залишків організмів і слідів їх життєдіяльності з метою фаціального аналізу
- •Вивчення будови і форми осадочних тіл і їх взаємовідношення з сусідніми товщами
- •Основні принципи фаціального картування.
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 14 Мікроскопічне вивчення порід-колекторів і їх фізичних властивостей
- •Теоретичні положення
- •Поровий простір породи і його вивчення у шліфах під мікроскопом
- •Наявність пор і їх об'єм
- •Особливості розподілу пор в породі
- •Види пор
- •Б) кавернові, в) тріщинні
- •Форма і розмір пор
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Продовження таблиці 2.1
- •Список літератури
Мікроскопічна характеристика соляних порід
Кам'яна сіль, представлена переважно галітом. В шліфах у паралельному світлі порода переважно прозора, безколірна. Наявність домішок надає їй сіруватий або буруватий відтінок. При схрещених ніколях порода повністю гасне, лише домішки сульфатів виділяються яскравими кольорами інтерференції. Структура переважно крупно- і середньозерниста. В силу високої розчинності галіт, як і інші солі зустрічається в шліфах спеціального виготовлення.
Сульфатні породи - гіпс та ангідрит. Гіпс в шліфах представляє собою безколірні таблитчасті, призматичні або голкуваті кристали, утворює часто волокнисті, радіально-променисті пучки або зернисті агрегати, показник заломлення 1,520-1,530, сила подвійного променезаломлення невелика: 0,009-0,010, що в шліфах відповідає білому інтерференційному забарвленню першого порядку. Цим самим він нагадує кварц, який одноосний, а гіпс - двоосний додатний.
Ангідрит в шліфах під мікроскопом безколірний прозорий мінерал призматичної, таблитчастої, волокнистої форми, нерідко утворює агрегати радіально-променистої і сферолітової форми, а також однорідні зернисті маси. Показник заломлення змінюється від 1,570 до 1,614, сила подвійного променезаломлення досягає 0,044, завдяки чому інтерференційне забарвлення високе, спостерігаються смужки - жовті, червоні, сині до зеленого третього порядку, що нагадує мусковіт, але спайність в ангідриті менше помітна в двох напрямах під прямим кутом.
Умови формування соляних порід, поширення й практичне значення
Соляні породи утворюються у водному середовищі в результаті випадання солей в осадок з високомінералізоваиих вод в епіконтинентальних морях, засолених лагунах та озерах. Необхідні умови для випадання солей в басейні наступають в обстановці жаркого засушливого клімату при незначному випаданні опадів, коли випаровування води досить високе і компенсується притоком океанічних або морських вод.
Відклади кам'яної солі утворюють тіла значної товщини - до 2 км і більше. При зануренні соляних тіл під дією нерівномірного навантаження відбувається перерозподіл соляної маси, утворюються вторинні геологічні тіла - куполи, гряди, масиви, висота яких може досягати 5-10 км (соляний масив Челкар у Прикаспійській западині).
Гіпсові та ангідритові породи здатні переходити одні в другі. Під впливом підвищених тисків і температур на глибинах 100-160 м гіпс починає втрачати воду і переходити в ангідрит, а на глибинах 700-800 м гіпс практично повністю заміщається ангідритом. У випадку наближення породи до поверхні Землі спостерігається зворотна картина, при цьому об'єм породи збільшується на 30-32%. Але цей процес переходу ангідриту в гіпс досить тривалий, тому у відслоненнях часто поряд з гіпсом зустрічається і ангідрит.
В геологічних розрізах спостерігається така послідовність залягання соляних порід знизу вгору: вапняки-доломіти - ангідрити-гіпси -кам'яна сіль -калійні солі. Цей ряд формується при підвищеній солоності вод, при опрісненні вод зміна солей у розрізі повинна відбуватись у зворотному порядку. Оскільки опріснення водойм може відбуватись досить швидко, то окремі типи порід не встигають сформуватись і складається враження, що вони випадають з розрізу.
Соляні породи поширені на всіх материках, виключаючи Антарктиду. Серед родовищ кам'яної солі найбільш відомі Слов'янсько - Артемівське на Донбасі, Солотвинське на Закарпатті, Баскунчанське на Урало - Поволжі. Калійні солі добувають в Пермській області Росії, Стебникському, Калуському родовищах України, Старобінському родовищі Білорусії та в інших регіонах.
Бішофіт - одна із рідкісних порід зустрічається в пермських відкладах Поволжя.
Гіпси добувають на Україні поблизу Могилів -Подільська, Галича, Городенки; в Росії - в Псковській, Архангельській, Свердловські та інших областях.
Кам'яна сіль у великих кількостях використовується у харчовій промисловості. На протязі року доросла людина споживає близько 8 кг солі. Кам'яну сіль широко використовують у промисловості для виробництва каустичної і кальцинованої соди, хлору, соляної кислоти, у шкіряній, текстильній промисловості, металургії та інших галузях народного господарства.
Калійні солі використовують переважно для виробництва калійних добрив, препаратів калію. Карналіт - руда на магній і служить для виробництва магнезіальних реактивів, бішофіт використовують у медицині.
Гіпси та ангідрити використовують у будівництві для виробництва алебастру, цементу, для виготовлення архітектурних деталей, в медицині.