Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
134a.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
9.46 Mб
Скачать

Практичне значення

Карбонатні породи мають велике практичне значення. Вапняки і доломіти є дуже добрими колекторами для нафти і газу, з ними пов'язані крупні родовища вуглеводнів. Вапняки використовують для виробництва цементу, в якості флюсу при виплавці металів, для виготовлення соди, для вапнякування грунту в сільському господарстві, будівництві. Крейда застосовується для виготовлення білої фарби, при виробництві паперу, в будівництві Мергелі використовують переважмо для виробництва цементу. Доломіти використовують як вогнетривкий матеріал у металургії, у скляній і керамічній промисловості, при виробництві магнезіального цементу.

Порядок виконання роботи

Провести макроскопічний опис різних типів карбонатних порід. Вивчити колекцію карбонатних порід і визначити фаціальні умови їх формування. Вивчити класифікацію карбонатних порід. Провести мікроскопічний опис карбонатних порід за прийнятою схемою.

Контрольні питання

1 Дайте визначення, які карбонатні породи називаються біогенними і хемогенними.

2 Приведіть класифікацію карбонатних порід і характеристику головних типів порід.

3 Охарактеризуйте вапняки, доломіти, мергелі, крейду за їх речовинним складом, структурами і текстурами.

4 Розкажіть про морфологію і генезис геологічних тіл, складених карбонатними породами.

5 Які особливості карбонатних порід необхідно знати при вивченні їх під мікроскопом ?

6 Яке практичне значення мають карбонатні породи ?

Лабораторна робота № 9 Характеристика соляних, кременистих і фосфатних порід

Мета і завдання: вивчення соляних, кременистих і фосфатних порід, їх речовинного окладу, генезису і практичного значення.

Завданням роботи є:

- знати, які породи належать до групи соляних, кременистих і фосфатних ;

- знати мінеральний склад, текстурні і структурні особливості соляних, кременистих і фосфатних порід ;

- вміти описувати макроскопічно і в шліфах соляні, кременисті і фосфатні породи ;

- знати, в яких умовах формуються соляні, кременисті і фосфатні породи, форми їх тіл .

Теоретичні положення

До групи соляних порід належать осадочні породи гідрохімічного походження. Це переважно сульфати і хлориди натрію, калію і магнію. Породотворними мінералами соляних порід є : галіт , сильвін , карналіт , бішофіт , гіпс , ангідрит , полігаліт . У вигляді домішок в соляних породах присутні глинистий матеріал, оксиди і сульфіди заліза, доломіт, кальцит, піщаний матеріал.

Для соляних порід характерна висока розчинність у воді та слабоконцентрованих кислотах, кристалічна будова, низька твердість, світле забарвлення - переважно біле, світло-сіре, голубувато-сіре, жовтувато-сіре, рідше буре (за рахунок оксидів заліза), прозоре. Органічні рештки в породах відсутні за виключенням алахтонного (принесеного) органогенного матеріалу.

Серед соляних порід найбільш поширені кам'яна сіль, калійна сіль (сильвініт), гіпсові та ангідритові породи.

Камяна сіль - найбільш поширена соляна порода. Головний мінерал її - галіт , вміст якого може досягати до 99%. Як домішки в породі можуть бути присутні глинистий, піщаний, алевритовий матеріал, доломіт, ангідрит та інші мінерали. Забарвлення породи світло-сіре, біле, при наявності хромофорів червоне або синє. Структура породи кристалічна, за розміром кристалів прирівнюється до піщаних та алевритових порід. Текстура масивна, а за наявності домішок шарувата, при значному руйнуванні - пориста, кавернозна, ніздрювата. На малих глибинах залягання кристали мають кубічну форму, глибше - призматичну або неправильну.

Порода має низьку густину (близько 2,22 г/см3), невелику твердість ( дряпається нігтем), неміцна, легко розпадається при ударі на окремі кристали, солона на смак. Кам'яна сіль дуже пластична і тому легко переміщається із місць з високим тиском у місця з пониженим тиском. Оскільки кам'яна сіль практично мономінеральна порода, то для неї визначають вищеназвані властивості аналогічно до мінералів.

Сильвініт - порода менше поширена, ніж кам'яна сіль, але серед калійних зустрічається досить часто. Головними мінералами є сильвін (15-50%), і галіт (25-75%). Домішками є сульфати кальцію магнію, хлориди магнію, інколи значний вміст (до 20-30%) глинистого матеріалу, що залягає у тонких прошарках. Забарвлення порід переважно червоно-буре, строкате (плями червоного, синього і білого кольору). Текстура плямиста, масивна, тонкошарувата, структура кристалічна. Порода має низьку густину ( приблизно 2,2 г/см3), невисоку твердість (< 2,5) і міцність, гірко-солона на смак, легко розчиняється у воді.

До соляних порід належать також карналітова, бішофітова, полігалітова і глауберитова породи, які зустрічаються досить рідко. До їх складу входять переважно одноіменні мінерали, названі вище і домішки у вигляді галіту, сильвіну, ангідриту, глинистий матеріал, оксиди заліза. Зокрема, карналітова і бішофітова солі гірко-солоні на смак, печуть язик, легко розчиняються у воді, розпливаються на повітрі, поглинаючи вологу. Текстури цих порід шаруваті, лінзоподібні, каверноподібні, брекчієвидні. Структури - від крупно- до дрібнозернистих, ідіоморфно - кристалічні, порфіробластові.

Гіпсові породи складаються переважно з мінералу гіпсу. Домішки оксидів заліза, органічної речовини, глинистого матеріалу надають породі світлого, голубувато-сірого, сірого, білого, рожево-білого і чорного забарвлення. Структура порід - дрібно- і середньозерниста, волокниста, пластинчаста, сферолітова. Текстура - плямиста, масивна, шарувата. Породи м’які, дряпаються нігтем (твердість <3), легкі (густина близько 2,3 г/см3), досить щільні, слабопористі. Залягають пластами, лінзами, прошарками на глибинах до 100м, нижче гіпсові породи поступово втрачають воду і переходять в ангідрит.

Ангідритові породи переважно мономінеральні, складаються з мінералу ангідриту. Як домішки в породах зустрічаються у незначних кількостях піщаний, глинистий матеріал, доломіт, кальцит, гіпс. Породи мають світле забарвлення, при наявності домішок - сіре, голубувато-сіре, чорне. Густина ангідриту вища, ніж в гіпсу ( близько 2,9 г/см3), твердість також вища (приблизно 3,0). Породи низькопористі, але можуть бути тріщини, здатні пропускати флюїди. Структура ангідритів - дрібнозерниста, таблитчаста, спутано-волокниста, сферолітова. Текстура - масивна, плямиста, шарувата.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]