- •Методичні вказівки
- •Магнетизм
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 31
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 32 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 34 Вивчення магнітного поля короткого соленоїда Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 35 Визначення індуктивності короткого соленоїда Теоретичні відомості
- •Хід виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 36 Вивчення балістичного гальванометра Теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота № 45
- •Теоретичні відомості
- •Підставляючи ці значення у (2), одержимо:
- •Хід виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література:
Хід виконання роботи
Завдання 1. Визначення внутрішнього опору гальванометра
Д ля дослідження балістичного гальвано-метра збирають схему, зображену на Рис. 5. Знайдемо силу струму в колі гальванометра. Для цього скористаємося законами Кірхгофа для постійного струму в розгалуженому колі.
Складемо рівняння для вузла С и для кон-тура AKLCA. Вибраний довільний напрямок струмів позначено на схемі. Обхід контура здійснюємо за годинниковою стрілкою:
, (18)
. (19)
Також запишемо рівняння для спадів напруг на гілці АВ:
, (20)
де – напруга, прикладена до точок А і В від зовнішнього джерела.
З рівняння (19) випливає: .
Знайдемо . Підставимо в рівнянні (20) значення І0: , тоді одержимо:
.
Звідси:
; . (21)
Розв’язуючи рівняння (4) відносно I2 , одержимо:
(22)
Для визначення опору гальванометра RG (при замкнутому ключі SA2) підбирають опір R1 і R2 так, щоб «зайчик» гальванометра відхилявся майже до кінця шкали. Після цього, залишаючи опір R1 незмінним і меншим, ніж 0,1R0, збільшують опір R2 до такого значення, при якому відхилення зайчика φ становило б φ/2 і записують нове значення опору R2.
Якщо сила струму, що проходить через гальванометр, у першому випадку визначається з рівняння (5), то в другому випадку буде справедливе співвідношення:
(23)
З формул (5) і (6) одержуємо:
(24)
Результати вимірювань і розрахунків заносять у Таблицю 1.
Завдання 2. Визначення струмової чутливості гальванометра
Визначивши силу струму I за формулою (22) для відхилень «зайчика» гальванометра 1 визначаємо чутливість гальванометра до струму в поділках на мікроампер (под./мка): . Результати розрахунків заносимо в Таблицю 1.
Завдання 3. Визначення періоду вільних коливань рамки гальванометра. Для визначення періоду вільних коливань рамки гальванометра необхідно одержати відхилення світлового покажчика до кінця шкали, а потім розімкнути коло гальванометра ключем SA2. Спостерігаючи коливання рамки, варто виміряти час 10-20 повних коливань за допомогою секундоміра і знайти їх період T0. Дослід повторити 5-6 разів.
Обробка результатів вимірювань
Обчислити найбільш імовірне значення шуканої величини.
Обчислити середнє квадратичне відхилення результату вимірювань для даної групи результатів спостережень.
Обчислити надійні границі похибки результату вимірювань.
Таблиця 1
|
U |
|
R1 |
R2 |
R2 |
№ n/n |
θu = |
θφ = |
θR = |
θR = |
θR = |
1 · · · · · 8-10 |
|
|
|
|
|
χ |
|
|
|
|
|
Δχ |
|
|
|
|
|
RG |
Ом |
||||
ΔRG |
Ом |
||||
Si |
под./мка |
||||
ΔSi |
под./мка |