Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
psikh-fizVIDPOVIDI.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
693.76 Кб
Скачать

Відповідь №45

Рухливість ???????????????? характеризується швидкістю зміни процесів збудження і гальмування, швидкістю виникнення і припинення їх (коли цього вимагають умови життя), швидкістю руху нервових процесів (іррадіації і концентрації), швидкістю появи нервового процесу у відповідь на роздратування, швидкістю утворення нових умовних зв'язків, вироблення та динамічного стереотипу. Лабільність (від лат. labilis — сковзаючий, несталий) — функціональна рухливість нервової та м'язової тканини, що характеризується найбільшою частотою, з якою тканина може збуджуватись у відповідь на подразнення. Найбільш висока лабільність у товских нервових волокон, які можуть пропускати до 500—600 імпульсів на секунду.

Лабільність — нестійкий емоційний стан . Стан який може швидко змінюватись в залежності від факторів зовнішніх і внутрішніх подразників. Емоційний стан лабільний — ознака небезпеки в психологічному стані людини. Потребує уваги до здоров'я і консультації лікаря. Може бути ознаками клімаксу (чоловічого чи жіночого), наслідком психотравми тощо. Майже у всіх випадках потребує лікування і нагляду лікаря. До засобів послаблення лабільності належить цілий комплекс дій, головні серед яких заспокійливі ліки і тривалий відпочинок з виведенням особи з-під психтравмуючих обставин обов'язково. Динамічність – властивість нервовї системи, яке характерезується легкістю виникнення збудження та гальмування в процесі появи умовних рефлексів. Співвідношення між показниками динамічністю збудження та гальмування визначається як баланс по динамічності. Від динамічності нс залежить швідкість та успішність первинного пристосування індивіду до нових умов. Сила – відображає границю працеспособностіклітин кори головного мозку, тобто їх здібності витримувати, не переходячи в гальмувальний стан, або дуже сильний, або тривалий процес збудження.

Врівноваженість – властивість нс, яка відображає співвідношення між збудженням та гальмуванням. Поняття врівноваженості розглядалося як самостійна властивість нервової системи, яка утворюється в поєднанніз іншими типами нервової системи.

Домінанта – придає поведінці певну направленість. Плюсає та накопичує імпульси, виходячі в нервову систему, одночасно подавляючи активність інших центрів.

Відповідь №46

Під впливом павлівської сесії могутній імпульс одержує й особливу актуальність здобуває розробка проблем вищої нервової діяльності як основи всіх психічних проявів. На стику психології і фізіології вищої нервової діяльності накопичується багатий емпіричний матеріал, формуються плідні наукові гіпотези і теоретичні узагальнення.

Насамперед тут необхідно виділити школу Теплова - Небиліцина, що висунула в центр досліджень вивчення фізіологічних основ індивідуально-психологічних розходжень. Розвитком ???????????????? про типологічні особливості нервової системи в рамках цієї школи стало виділення нових властивостей основних нервових процесів: лабільності, динамічності, сконцентрованості порушення (М.Н.Борісова), активованості (Е.А. Голубєва).

Емпіричне підтвердження одержала ідея про обумовленість індивідуальних характеристик психіки людини типологічними особливостями нервової системи, що складають ґрунт, необхідний для виникнення тих чи інших психічних проявів і форм поведінки. Важливим кроком у поглибленні розуміння механізмів вищої нервової діяльності і фізіологічної обумовленості індивідуальних особливостей з'явилася розробка Тепловим проблеми загальних і парціальних (регіональних) властивостей нервової системи (Теплов Б.М., 1956).

Подальший розвиток ідей Теплова і Небиліцина зв'язано з проведенням зіставлення основних властивостей нервової системи з різноманітними типологічними психологічними розходженнями в динаміку психічних процесів, станів, властивостей особистості, складних видів діяльності (трудовий і навчальний). Так, Гуревичем з позицій теорії основних властивостей нервової системи зважуються проблеми професійної придатності людини і питання психологічної діагностики, що випливають звідси (Гуревич К.М., 1971). У роботах Голубєвої обґрунтовані принципи комплексного вивчення загальних і спеціальних здібностей і задатків учнів у зіставленні з успішністю їхнього навчання, запропонована структура індивідуальності як цілісної системи, дана класифікація здібностей (Голубєва Е.А., 1993). У дослідженнях Русалова відкритий ряд інтегральних характеристик мозку, що лежать в основі психічної активності і саморегуляції, вивчені механізми формування формально-динамічних властивостей людини, розроблена теорія темпераменту (Русалов В.М., 1979).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]