Голокост на території Польщі
З|із| початком|началом| вторгнення німецької|германської| армії в Польщу 1 вересня 1939 року потік єврейських біженців з|із| цієї країни спрямувався на схід. Спочатку СРСР не перешкоджав польським євреям, проте|однак| потім закрив|зачиняв| межі|кордони| і|та| євреїв, що біжать, висилав назад на територію, зайняту|заклопотану| німцями.
21 вересня 1939 року почалося вигнання євреїв з польських і|та| інших територій, приєднаних до Німеччини|Германії|. З жовтня 1939 року по березень 1940 року з|із| Гданьську, Західної Пруссії, Познані, Верхньої Східної Силезии, Відня і|та| Моравска-Острави в район Любліна було виселено близько|біля| 95 тис. євреїв.
На початку 1940 року в Білорусії було зареєстровано 65 796 єврейських біженців з|із| Польщі. Всього за вересень 1939 року на територію СРСР бігло близько|біля| 300 тисяч польських євреїв. Восени і|та| зимою 1939 року приблизно 15 тисяч польських євреїв бігли з|із| Польщі в Литву і|та| знайшли тимчасовий притулок у Вільнюсі.
Після початку німецької окупації на території Польщі був створені найбільші єврейські гетто і|та| табори смерті. З лютого 1942 року після Ванзейской конференції почалися масові вбивства євреїв на території Польщі. Першим табором смерті був Хелмно, відкритий|відчиняти| в грудні 1941 року. Найбільшими таборами смерті в Польщі стали Освенцим, Треблинка, Майданек, Белжец і|та| Собибор. В ході "Операції Рейнхардт" з липня 1942 року по жовтень 1943 року в трьох таборах смерті (Белжец, Собибор і|та| Треблинка) були убиті понад 2 млн. євреїв і|та| близько|біля| 50 тисяч циганів з|із| п'яти округів генерал-губернаторського (Варшава, Люблін, Радом, Краків і|та| Галіція). Останнє гетто на території генерал-губернаторського (у місті Кельце) існувало до серпня 1944 року, коли його жителів|мешканців| депортували в Освенцим.
У знищенні євреїв в Польщі активну участь брали самі поляки - як колабораціоністи, так і польські націоналісти. У селі Едвабне 10 липня 1941 року поляки чинили жорстокий погром євреїв, убивши декілька сотень людина, а інших|останніх| спалили|попалили| живцем. У Едвабне загинуло більше 1500 євреїв включаючи жінок і|та| дітей.
Значне число поляків намагалося|пробувало| допомогти євреям. Польський уряд у вигнанні створив для цієї мети|цілі| на території окупованої Польщі спеціальну підпільну організацію "Жегота" (польск|. Rada Pomocy Żydom)
З|із| тих, що жили в Польщі на початок|начало| вересня 1939 року 3,3 млн. євреїв під час війни загинуло 2,8 млн., тобто|цебто| 85 %. У таборах смерті в Польщі знищували також євреїв з|із| країн Осі і|та| інших країн, окупованих нацистами.
У перший місяць боїв з|із| частинами|частками| вермахту в вересні 1939 року загинуло близько|біля| 35 тисяч із понад 140 тисяч бійців-євреїв польської армії. Після окупації Польщі 30 тисяч вступило в РККА, 14 тисяч - в польську визвольну армію (що налічувала|нараховувала| 72 тис. бійців), що створюється у Франції. 438 польських офіцерів-євреїв, що виявилися|опинилися| після нападу Німеччини|Германії| на Польщу на зайнятою|заклопотаною| Червоною Армією території, було розстріляно в Катинському лісі, в Харкові і|та| Мідному в ході масових страт польських громадян, здійснених навесні 1940 року співробітниками НКВД СРСР.
До 1944 року з|із| 598 командирів польської армії, створеної на території СРСР, 203 були євреями. Одним із засновників|фундаторів| цих частин|часток| став генерал Кароль Сверчевский, що командував згодом 2-й армією Війська Польського. Більше ста бійців було нагороджено польськими національними і|та| радянськими нагородами|винагородами|, капітанові Юлиушу Хибнеру було присвоєно звання Героя Радянського Союзу|спілки|. Хибнер став єдиним іноземним євреєм, що заслужив на це звання. У ряди|низки| армії генерала Андерсазаписалось безліч євреїв, включаючи майбутнього прем'єр-міністра Ізраїлю Менахема Бегіну. У кінці|в кінці| 1942 року євреї в цій армії складали близько|біля| 5 %: їх було 4401 людина, включаючи 143 офіцери (один підполковник, чотири майори, 16 капітанів, і|та| інші|останні| - молодші офіцери) і|та| 416 військовослужбовців сержантського складу. Цілий полк, складений з|із| польських євреїв, воював у складі французької армії. Що народився у Варшаві Биньямин Левинский, що встиг до початку|начала| Другий світовий повоювати в званні капітана в рядах|низках| ПОУМ в громадянській війні в Іспанії записався|занотовував| добровольцем у французьку армію, після капітуляції Франції вступив в 13-у напівбригаду Іноземного легіону, що підкорялася генералові Де Голлю, воював на Близькому Сході, в Африці і закінчив війну в боях в Ніцці.