
- •Світова л. 20ст. І нац. Школи.
- •4. Домінантні лінгвістичні теорії кінця 20 ст.
- •5. Еволюція лінгвістичних ідей у 2 пол. 20 ст.
- •8.Актуальні проблеми психолінгвістики, етнопсихолінгвістики
- •9. Когнітологічний напрям сучасної лінгвістики.
- •10. Функціональний напрям сучасної лінгвістики.
- •11. Сучасна теорія тексту.
- •12. Сучасна комунікативна лінгвістика
- •20. Історія
- •26. Порівняльний метод
- •27. Зіставний метод
- •28. Математичні методи і прийоми аналізу мови.
- •29. Функціональний метод
- •30. Структурний метод.
- •36. Методи дослідження фонетики і фонології
- •37. Методи дослідження лексикології.
- •38. Методи дослідження синтаксису.
- •39. Методи дослідження словотвору.
- •40. Методи дослідження топоніміки.
- •47.Розв’язання проблеми походження мови(здобутки, стан, перспективи)
- •48.Взаємозв’язок лінгвістики з іншими науками
- •49.Сучасні напрями дослідження тексту
- •50. Поняття про лінгвосинергетику
- •51. Поняття про мовні універсалії
- •52. Проблеми сучасної лінгвосеміотики. Лінгвосеміотика у взаємозв’язках з іншими галузями семіотики.
- •53. Дослідження вітчизняної та зарубіжної лексикографії.
- •54. Термінознавство на сучасному етапі. Проблеми, стан, перспективи.
- •55. Перекладознавство як наукова галузь
- •56. Розділи мовознавчої науки (аналітико-синтетичний огляд).
- •57. Сучасні українські вчені в різних галузях лінгвістики
- •59. Філософія мови у парадигмі наукових знань
- •60. Філософія мови о. Потебні
- •61. Філософія мови г. С. Сковороди
- •62. Сучасні зарубіжні вчені лінгвісти.
- •63. Поняття мовної картини світу. Аспекти дослідження мовної картини світу.
- •64. Поняття про дискурс.
- •65. Галузі дослідження тексту.
- •73. Перспективи розвитку науки про мову
- •74. Значення лінгвістики для точних наук, інтегрованих наук на сучасному етапі.
- •75. Філософія мови як напрямок у сучасній нації.
- •80. Значення мовознавчих надбань давньогрецьких учених.
- •82.Різновиди мов
- •83. Поняття концепта.
- •85. Лінгвістична герменевтика.
28. Математичні методи і прийоми аналізу мови.
Застосування математичного (кількісного) критерію в мовознавчих дослідженнях відоме з давніх часів. Раніше цей метод використовували стихійно і спорадично, зараз його застосовують свідомо і цілеспрямовано. Активне використання математ.методів поч..в середині XXстоліття. Розрізняють кількісні й статичні методи. Кількісні методи- зводяться до простого підрахунку частоти вживання мовних одиниць. Статистичні методи – передбачають використання різних формул для виявлення для виявлення правил розподілу мовних одиниць у мовленні, для виміру зв’язків між мовними елементами, для встановлення тенденцій у розвитку та функціонуванні мови.Математичні методи мають самостійну цінність у дослідженні мови, можуть входити як складова частина в інші методи. У математ. лінгвістиці виокремлюють два розділи- лінгвостатика і стилостатика. Основна увага лінгвостатики звернена на дослідження того, що в мові визначається правом вибору мовця, а що зумовлено її іманентною структурою і як ці два параметри кількісно співвідносяться між собою. Стилостатика – це визначення і характеристика стилістичних особливостей окремих творів або авторів через кількісні відношення використаних мовних елементів. Найпростішим різновидом такого підходу до вивчення мови письменників або окремих творів є підрахунок уживаності слів, оскільки багатство словника певним чином характеризує їхню мову.Крім статичних методів, у мовознавстві застосовують методи теорії інформації, математичної логіки, теорії ймовірності і теорії множин. Дані теорії інформації використовуються для найекономічнішої передачі інфо засобами мови. Кожна мова має значну кількість надлишкової інформації. Щоб переконатися в цьому, варто звернутися до феномену телеграми: незважаючи на скорочення слів і усунення деяких службових слів, її зміст залишається зрозумілим. Теорія ймовірності – допомогає з’ясувати частотність звуків у мовленні.Теорію множин – використовують для дослідження класів мовних елементів, які складають уже не мовленнєвий ланцюжок, а парадигматику мови (фонема як множина).
Отже, сучасне мовознавство характеризується прагненням поєднати і розумно комбінувати різні загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи. Це позитивно впливає на розвиток лінгвістики, оскільки різні методи доповнюють один одного і разом ефективніше допомагають вивчити такий складний феномен як мова.
29. Функціональний метод
Виникнення функціональної лінгвістики датують 1976 році, коли у Франції було створено Міжнародне товариство функціональної лінгвістики , куди ввійшли Мартіне, Мамудян, Мунен, Харві. Функціоналізм сформувався як альтернатива дескриптивізму Л. Блумфілда і глосематиці Л. Єльмолева. Великий вплив на появу цього напряму мала Празька функціональна лінгвістика. Осн.принцип функціональної лінгвістики – розуміння мови як цілеспрямованої системи засобів вираження. Цей метод передбачає аналіз функціональної природи мовних одиниць та й мови в цілому, за якого акцент робиться на призначенні мовної одиниці. Саме цей підхід різниться від інших., наприклад формального.
За останні роки з’явилося чимало функціональних описів багатьох мов світу на всіх їх рівнях - Бондаренко, Бацевич, Слюсарева, Космеда,Загнітко. У функціональних граматиках об’єктом дослідження є функції морфологічних і синтаксичних, рідше лексичних, одиниць.