- •Світова л. 20ст. І нац. Школи.
- •4. Домінантні лінгвістичні теорії кінця 20 ст.
- •5. Еволюція лінгвістичних ідей у 2 пол. 20 ст.
- •8.Актуальні проблеми психолінгвістики, етнопсихолінгвістики
- •9. Когнітологічний напрям сучасної лінгвістики.
- •10. Функціональний напрям сучасної лінгвістики.
- •11. Сучасна теорія тексту.
- •12. Сучасна комунікативна лінгвістика
- •20. Історія
- •26. Порівняльний метод
- •27. Зіставний метод
- •28. Математичні методи і прийоми аналізу мови.
- •29. Функціональний метод
- •30. Структурний метод.
- •36. Методи дослідження фонетики і фонології
- •37. Методи дослідження лексикології.
- •38. Методи дослідження синтаксису.
- •39. Методи дослідження словотвору.
- •40. Методи дослідження топоніміки.
- •47.Розв’язання проблеми походження мови(здобутки, стан, перспективи)
- •48.Взаємозв’язок лінгвістики з іншими науками
- •49.Сучасні напрями дослідження тексту
- •50. Поняття про лінгвосинергетику
- •51. Поняття про мовні універсалії
- •52. Проблеми сучасної лінгвосеміотики. Лінгвосеміотика у взаємозв’язках з іншими галузями семіотики.
- •53. Дослідження вітчизняної та зарубіжної лексикографії.
- •54. Термінознавство на сучасному етапі. Проблеми, стан, перспективи.
- •55. Перекладознавство як наукова галузь
- •56. Розділи мовознавчої науки (аналітико-синтетичний огляд).
- •57. Сучасні українські вчені в різних галузях лінгвістики
- •59. Філософія мови у парадигмі наукових знань
- •60. Філософія мови о. Потебні
- •61. Філософія мови г. С. Сковороди
- •62. Сучасні зарубіжні вчені лінгвісти.
- •63. Поняття мовної картини світу. Аспекти дослідження мовної картини світу.
- •64. Поняття про дискурс.
- •65. Галузі дослідження тексту.
- •73. Перспективи розвитку науки про мову
- •74. Значення лінгвістики для точних наук, інтегрованих наук на сучасному етапі.
- •75. Філософія мови як напрямок у сучасній нації.
- •80. Значення мовознавчих надбань давньогрецьких учених.
- •82.Різновиди мов
- •83. Поняття концепта.
- •85. Лінгвістична герменевтика.
56. Розділи мовознавчої науки (аналітико-синтетичний огляд).
Розділи і галузі лінгвістики:
Теоретична лінгвістика
Фонетика — вивчає звуковий склад мови. Фонологія — вивчає структуру звукового складу мови (мовленнєві одиниці та засоби) і їхнє функціонування в мовній системі.
Граматика — вивчає будову мови.
Морфологія — вивчає явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.
Синтаксис — вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці.
Лексикологія — вивчає лексику (словниковий склад мови)
Фразеологія — вивчає лексично неподільні поєднання слів.
Лексикографія — наука про укладання словників
Ономастика — наука про власні назви.
Етимологія — вивчає походження і історію слів мови.
Семантика — вивчає значення слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів.Лексична семантика — наука про значення слів.
Статистична семантика
Прагматика — розділ семіотики, що висвітлює стосунки між учасниками комунікації, адресантом та адресатом, мовцем і слухачем.
Прикладна лінгвістика — вивчає застосування мовознавчої теорії на практиці.
Психолінгвістика — вивчає процеси мовної діяльності, сприймання й творення мови.Соціолінгвістика — вивчає комплекс питань, пов'язаних із суспільною природою мови.Антропологічна лінгвістика.Комунікативна лінгвістика.Генеративна лінгвістика. Когнітивна лінгвістика — функціонування мови розглядає як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності.Математична (комп'ютерна) лінгвістика — ставить своєю метою використання математичних моделей для опису природних мов.Дескриптивна (синхронічна) лінгвістика — описова лінгвістика.Історична лінгвістика. Порівняльна лінгвістика — комплекс лінгвістичних дисциплін, які використовують зіставлення, порівняння.Стилістика — вивчає стиль в усіх мовознавчих значеннях цього терміна.
Історія лінгвістики
Конкретна (вивчає окремі мови або групи мов) і загальна лінгвістика (вивчає всі мови світ)
57. Сучасні українські вчені в різних галузях лінгвістики
Вихованець Іван Романович український мовознавець, доктор філологічних наук. Основні праці:
із синтаксису та морфології української мови (монографії «Синтаксис знахідного відмінка в сучасній українській літературній мові»; «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис»,; «Граматика української мови»; «Нариси з функціонального синтаксису української мови»; «Теоретична морфологія української мови»; цикл досліджень «Граматична структура української мови», премія ім. І. Я. Франка) з культури українсько мови, загального мовознавства.
Костянти́н Микола́йович Ти́щенко— вчений-мовознавець, фахівець у галузі загального, романського і східного мовознавства, викладач і знавець понад двох десятків різносистемних мов. Читає лекції з загального мовознавства та веде практичні курси різних іноземних мов. Головним науковим досягненням К. М. Тищенка є створення метатеорії мовознавства. Ця концепція стала можливою внаслідок теоретичного переосмислення співвідношень змісту окремих лінгвістичних дисциплін і блоків лінґвістичних знань у системі єдиної науки про мову.. Загальний список наукових праць К.М. Тищенка охоплює метатеорію мовознавства, знакову теорію мови, розгляд лінґвістичних закономірностей, питань оптимізації морфологічних описів мов, лінґвопедагогіки, проблем розвитку мови, романське і східне мовознавство. К. Тищенко — автор монографій «Метатеорія мовознавства», «Мовні контакти: свідки формування українців», статей в енциклопедії «Мови світу», УРЕ.
Галина Миколаївна Вокальчук, доктор філологічних наук (2009 р.), професор (2009 р.), автор понад 200 науково-методичних праць, переважно з проблем індивідуально-авторської номінації. Читає курс Сучасна українська мова (Фонетика. Лексикологія), спецкурс „Актуальні проблеми української неології". ст«Еволюція індивідуально-авторської номінації в українській поезії першої половини ХХ століття», «Оказіональні лексичні новотвори в українській поезії ХХ століття: автореф.».