3. Сила.

Отже, на доповнення до кінематичних характери­стик руху: переміщення, швидкості, прискорення тощо ми ввели величину, яка характеризує поведінку тіла під впливом іншого тіла,— масу тіла т. Однак її ЯВНО недо­статньо для опису причин виникнення прискорення тіла. Наявність прискорення в даного .тіл а залежить від впливу на нього іншого тіла, а маса т характеризує властивості самого тіла незалежно від того, якого впли­ву воно зазнає.

Ми вже знаємо, що під час взаємодії двох тіл при­скорення дістають обидва тіла і що числові значення прискорень обернено пропорційні до мас тіл. Однак нас звичайно цікавить рух деякого одного тіла, і тоді нам «байдуже», що це тіло взаємодіє з якимось іншим тілом. Якщо, наприклад, ми вивчаємо рух автомобіля, то знає­мо, що він взаємодіє з поверхнею Землі. Але нам треба знати рух лише автомобіля, а не Землі.

Для будь-якого з двох взаємодіючих тіл добуток та відобра­жає як властивості самого тіла, так і вплив на нього другого тіла. Якщо вплив другого тіла на дане змі­нюється, то і величина та також зміниться і її можна вважати мірою впливу другого тіла на дане тіло маси т.

Величину, що чисельно дорівнює добутку маси даного тіла т і його прискорення а, називають силою, яка діє на дане тіло:

F = mа.

Оскільки прискорення — векторна величина, то й сила — величина векторна.

Зрозуміло, що вектор сили і вектор прискорення, якого ця сила надає тілу, мають однакові напрями. Адже маса — скалярна величина. А під час множення вектора на скаляр дістаємо вектор того самого напряму, змінюється лише його розмір.

Означення сили містить і спосіб її експеримен­тального визначення. З курсу 7-го класу ви знаєте, що силу можна визначити й інакше. Вплив одного тіла на інше веде до деформації — зміни форми тіл. Деформа­ція залежить від значення сили. За деформацією мож­на, отже, визначити і прикладену силу. В деяких випад­ках можна знайти діючу силу, скориставшись відомими з досліду законами, яким підкоряються ті чи інші види сил (сила тертя, сила електричної взаємодії заряджених тіл тощо).

Сила дорівнює одиниці, якщо вона тілу з одиничною масою надає прискорення, що дорівнює одиниці. В СІ маса вимірюється в кілограмах (кг), а оди­ницею прискорення є метр на секунду в квадраті (м/с²). Тому за одиницю сили в СІ беруть силу, яка надає тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с². Ця одиниця називається ньютоном (Н).

Питання для самоперевірки:

1.Що таке інерція та інерціальні системи відліку ?

2.Що є причиною прискорення тіл ?

3. Чи можна миттєво змінити швидкість тіла ?

4.Що таке інертність?

5.Якою величиною характеризується інертність тіла?

6.Яким чином можна виміряти масу окремого тіла?

7.Що таке сила? Чим вона характеризується ?

8.Які сили в природі існують?

Завдання для самоперевірки:

1.Візок рухається по горизонтальній поверхні зі швидкістю 0,5 м/с. зіштовхнувшись з другим візком, який рухався зі швидкістю 1,5 м/с, вони обидва почали рухатися в одному напрямку зі швидкостями 1 м/с. Знайти відношення мас цих візків.

2.Візок рухається по горизонтальній поверхні зі швидкістю 30 см/с та зіштовхується з візком той самої маси, який покоїться. після цього рухомий візок зупиняється. Визначити швидкість, з якою буде рухатися інший візок після зіткнення.

Література: С.У. Гончаренко Фізика 9 клас (§21,22)

ТЕМА 2

Тема: динаміка

Мета вивчення : ознайомлення з поняттями ваги та явищем невагомості; принцип штучних супутників Землі.

План вивчення:

1.Штучні супутники Землі.

4.Перша космічна швидкість.