Питання для самоконтролю

1. Зародження й розвиток економічної теорії, її сучасні напрямки.

2. Розкрийте значення класичної школи політекономії.

3. Аналіз яких економічних категорій зроблено К.Марксом?

4. Проаналізуйте сучасні економічні теорії.

Тема 2. Особливості економічних форм організації процесів приватизації в Україні.

Тривалий час власність як особливе суспільне ставлення є безпосереднім предметом цивільного права. Однак з розвитком суспільного виробництва власність стає визначальною економічною категорією.

В західній економічній думці тривалий час панувало уявлення про власність як ставлення людини до речі. У відповідності з марксистською теорією власність розглядається як економічна категорія, що виражає відносини між людьми по привласненню засобів виробництва та життєвих благ, що створюються з їх допомогою.

Ключовим моментом економічного змісту власності є привласнення. Привласнення - це конкретний суспільний спосіб оволодіння, придбання об'єкта власності. Економічна наука вивчає оволодіння, набуття благ шляхом виробництва, розподілу, обміну. В цілому для суспільства вихідним моментом привласнення є виробництво.

Функціонування власності здійснюється шляхом володіння, розпоряджання та користування об'єктами власності. Володіння, - як правило, це неповне, часткове привласнення. Суб'єкт, що реалізує функцію володіння, є персоніфікованим представником власника. Володіння - це власність, що функціонує за умов, які визначаються власником (наприклад, оренда, концесія). Розпоряджання - це прийняття рішень власником або його повноважним представником з приводу функціонування об'єкта власності, його умов для виробників, продаж об'єкта, перетворення в інший об'єкт і інше в межах, дозволених власником. Користування - це застосування об'єкта власності у відповідності з його призначенням. Економічною формою реалізації власності є доходи. Вони - вихідний мотив і кінцевий результат економічного функціонування власності.

Історії відомі два типу власності: приватна і суспільна. Тип власності визначається способом виробництва засобів існування. Приватна власність - це відносини привласнення, при яких економічний суб'єкт відособлено і незалежно від інших здійснює функції володіння, розпоряджання, користування. У відповідності з формою привласнення розрізняють такі форми приватної власності: приватна власність окремого індивіда; капіталістична приватна власність; колективна форма приватної власності.

Суспільна власність передбачає спільне володіння, розпоряджання і виключає індивідуальне. В господарській практиці вона виступає в формі державної й колективної власності.

Специфіка української економіки диктує необхідність переходу до реальної різноманітності форм власності як основи формування ринкового господарства. Сьогодні формується нова система відносин власності, яка включає: індивідуальну, колективну, державну форми власності, а також змішані їх форми. Економічне значення кожної форми власності визначається тим, якою мірою вона створює сприятливі умови для прийняття ринковими суб'єктами найбільш раціональних рішень у господарській діяльності.

Перехід до різноманітних форм власності передбачає роздержавлення власності і приватизацію підприємств. Роздержавлення являє собою зняття з держави функцій прямого господарського управління, передачу відповідних повноважень на рівень підприємств, але без зміни характеру власності. Приватизація - це перехід державної власності у власність окремих громадян, трудових колективів, юридичних осіб або виникнення на базі державних підприємств різноманітних змішаних форм власності.

Переважним способом приватизації в Україні став безкоштовний зрівняльний розподіл серед усього населення приватизаційних майнових сертифікатів з наступним обміном їх на акції підприємств, що приватизуються. Широко використовувався спосіб приватизації, оснований на перетворенні державних підприємств у закриті акціонерні товариства. Окрім названих способів, законодавством України передбачено: викуп об'єктів малої приватизації їх працівниками; викуп державного майна, зданого в оренду, орендарем об'єкта; продаж підприємства на аукціоні; продаж об'єкта за некомерційним і комерційним конкурсом.

У країнах з розвиненими традиціями підприємництва приватизація є засобом підвищення ефективності виробництва, оздоровлення фінансів, зокрема зниження витрат держави на фінансування суспільного сектора. Приватизація в нашій країні впродовж певного часу виступатиме як необхідний елемент первісного нагромадження капіталу, чинник створення його історичних передумов.

Роздержавлення і приватизація самі по собі не ведуть до ефективного господарювання. Вони лише утворюють основу формування ринкових відносин, тому є не метою, а засобом реформування економіки.