
- •Кафедра прикладної математики
- •Методичні вказівки та завдання для виконання контрольної роботи з дисципліни “Основи інформаційних технологій та програмування”
- •Методичні вказівки
- •Найпростіші програми на мові Pascal. Структура Pascal-програми
- •Оператори введення та виведення даних
- •Оператор присвоєння
- •Приклади програм:
- •Оператор розгалуження If. Оператор вибору Case.
- •Оператор вибору Case
- •Стандартні типи даних
- •Цілі типи даних
- •Дійсні типи даних
- •Символьний тип Char
- •Логічний тип Boolean
- •Приклади програм
- •Циклічні алгоритми.
- •Оператор циклу For.
- •Оператор циклу while.
- •Оператор циклу repeat - until
- •Організація циклів за допомогою оператора безумовного переходу goto
- •Приклади програм:
- •Приклад3. В цьому прикладі розглянемо задачу обчислення мінімального елементу масиву та його місцезнаходження.
- •Матриця в дійсних чисел розмірності 4*4, заповнена значеннями
- •Процедури та функції у мові Pascal.
- •Процедури без параметрів
- •Const{опис локальних констант}
- •Var {опис локальних змінних}
- •Процедури з параметрами
- •Функції в мові Pascal
- •Приклади програм
Найпростіші програми на мові Pascal. Структура Pascal-програми
Алфавіт мови Pascal складається із:
великих та маленьких латинських букв, які не розрізняються, та символа підкреслення;
десяти арабських цифр: 0..9;
спеціальних розділових знаків.
Із елементів алфавіту будуються всі конструкції мови.
Програма на мові Pascal має чітко організовану структуру. Вона починається із заголовка, потім розміщується описова частина, в якій визначаються дані, що використовуються в програмі, і, нарешті, - тіло програми, блок операторів, що послідовно виконуються. Оператори, що складають тіло програми, повинні бути заключені у операторні дужки begin i end. Після кожного оператора обов’язково ставиться крапка з комою, в кінці програми - крапка.
Загальний вигляд програми:
Program <ім’я програми>;
Label {блок описання міток};
Const {блок описання констант};
Type {описи нестандартних типів даних};
Var {блок описання змінних};
Begin {початок програми}
{тіло програми}
End. {кінець програми}
Найпростіша Pascal-програма матиме такий вигляд:
Program pr1;
Begin
Writeln (‘Моя перша програма’);
End.
Заголовок програми не є обов’язковим. Він використовується лише для того, щоб нагадати користувачу для чого була призначена дана програма. Описові розділи Const, Label, Type, Var також не є обов’язковими і використовуються лише при потребі описання констант, міток, нестандартних типів та змінних відповідно. Вони можуть записуватись в довільному порядку, повторюватись, але вони обов’язково мають бути розміщені перед ключовим словом Begin.
Розглянемо основні розділи Pascal-програми детальніше.
Блок описання констант починається із службового слова Const після якого вказується список імен констант та їхнє значення через знак “=”. Наприклад,
Const Pi=3.1415;
Step=2E-3; {Такий запис називається експоненціальною формою дійсного числа. Літера E означає множення на 10 у вказаному після неї степені. Тобто, 2E-3=0.002}
A=12;
B=12.0;
C=A+B;
Використання констант робить програму більш зручною для розуміння та внесення виправлень.
Блок описання міток, якщо вони використовуються в програмі, починається із службового слова Label, після якого вказується список імен міток через кому. Наприклад,
Label L1, lab;
Мітки використовуються для переходу з однієї частини програми в іншу, без послідовного виконання операторів. Використання міток не є хорошим стилем програмування.
Блок описання типів починається службовим словом Type.
У мові Pascal є ряд стандартних типів. Наприклад,
Integer, Byte, ShortInt, Word, LongInt {цілі типи даних //1,100,-5};
Real, Single, Double, Extended {дійсні типи даних // 2.005, -4.23924, 5e4};
Boolean {логічний тип // true (істинне), false (хибне)};
Char {символьний тип // ‘a’, ‘5’,’#’};
String{рядковий тип // ‘Університет’, ‘Я студент 1-го курсу’}.
Всі типи змінних нестандартного типу повинні бути оголошені у розділі Type програми. Наприклад,
Type Ar=Array [1..10] of integer; {масив десяти цілих чисел}
Найважливішим серед описових розділів є розділ Var, у якому вказуються імена та тип змінних, що використовуються в програмі.
Змінна – це величина, звертання до якої проводиться по імені. Будь-яка змінна, що зустрічається у програмі повинна бути оголошена у розділі змінних Var. Наприклад,
Var a1, a2: Real; {оголошені дві дійсні змінні a1 та a2}
B: Integer; {оголошена змінна B цілого типу}
S, C: Char; {S та C оголошені як символьні змінні}
L: Boolean; {L оголошена як змінна логічного типу}.
Будь-які імена змінних, типів, констант являються ідентифікаторами.
Ідентифікатор – це послідовність латинських букв та цифр (може використовуватись також знак підкреслення), але першою обов’язково повинна бути буква. Кількість символів може бути довільною, але розрізняються лише перші 64.