20. Суть управління ризиками в стратегічному управлінні.

Підприємницька діяльність тісно пов'язана з поняттям ризик. Для успішного існування в умовах ринкової економіки підприємцю необхідно вирішуватися на впровадження технічних нововведень і на сміливі, нетривіальні дії, а це підсилює ризик. Тому необхідно правильно оцінювати ступінь ризику і вміти керувати ризиком, щоб домагатися більш ефективних результатів на ринку.

Ризик - ступінь невизначеності в досягненні системою заданої мети при певному способі її досягнення.

Ступінь ризику - величина прямо пропорційна наявності адекватної та повної інформації про стан об'єкту і процеси у зовнішній і внутрішньому середовищі організації.

Ризики можуть класифікуватись по багатьом параметрам, основними з яких є:

- За масштабом: глобальний – локальний.

- По аспектам: психологічний - соціальний - економічний - політичний - і т.д.

- За ступенем: мінімальний - середній - оптимальний - максимальний - критичний – катастрофічний.

- За типами: раціональний - нераціональний – авантюрний.

- За сферами: виробничий - фінансовий - інвестиційний – ринковий.

- За функціональними ознаками: системний - несистемний - динамічний – статичний.

Також ризики можуть поділятися на зовнішні і внутрішні та прогнозовані і не прогнозовані.

Непрогнозовані зовнішні ризики являють собою найбільшу загрозу. Ключовим фактором успішної нейтралізації даного типу ризиків є якомога раннє виявлення ризику, визначення його структури і можливих наслідків.

Прогнозовані зовнішні ризики повинні бути прораховані і обов'язково враховуватися в планах діяльності. Під них так само заздалегідь розробляються заходи з оптимізації.

У практиці управління вважається, що прогнозовані внутрішні ризики існувати не повинні. Їх наявність говорить про низьку кваліфікацію керівництва організації.

Непрогнозовані внутрішні ризики так само небажані, проте їх існування допускається. При цьому вони повинні бути мінімальними і керівництво організації повинно заздалегідь розробити комплекс заходів щодо оптимізації цього типу ризиків.

Управління ризиками - це процеси, пов'язані з ідентифікацією, аналізом ризиків та прийняттям рішень, які включають максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій.

Процес управління ризиками передбачає вирішення наступних завдань:

1)визначення ризиків та їх ідентифікація

2)оцінка ступеня ризику

3)визначення факторів, що впливають на ризик

4)якісна і кількісна оцінка ризику

5)опис механізму взаємодії різних ризиків

6)визначення зацікавлених сторін

7)побудова моделі дії ризиків

8)пошук шляхів скорочення ризику (зовнішні і внутрішні)

9)контроль за змінами

Система управління ризиком може забезпечувати виконання цілого ряду управлінських цілей організації. Вона може виступати в якості основи всієї управлінської діяльності, на її базі будується управлінська стратегія і система контролю.

Комплексне управління ризиками має бути невід'ємною частиною стратегічного і оперативного управління будь-якою компанією, яка прагне стати лідером на ринку.

Ефективне функціонування системи управління ризиками вимагає дотримання ряду принципів, які повинні бути закладені в неї на етапі її проектування та побудови:

• максимальне охоплення сукупності ризиків передбачає прагнення до найбільш повного охоплення можливих сфер виникнення ризиків, що дозволяє звести ступінь невизначеності до мінімуму;

• мінімізація впливу ризиків вимагає зусиль у напрямках мінімізації спектра можливих ризиків і ступеня їх впливу на діяльність компанії;

• адекватність реакції на ризики припускає можливість адекватної і швидкої реакції на всі зміни в сукупності ризиків;

• прийняття обгрунтованого ризику, тобто прийняття ризику можливе лише в тому випадку, якщо він ідентифікований і оцінений, вироблений і впроваджений механізм його моніторингу.

Аналіз та оцінку ризиків поділяють на дві категорії:

- Якісний аналіз - орієнтований на визначення факторів ризику, області і видів.

- Кількісний аналіз - орієнтований на визначення цифрових параметрів ризику.

Також в науковій практиці розглядаються зовнішні та внутрішні способи зниження та оптимізації ризиків.

Зовнішні способи зниження ризиків:

1. розподіл;

2. страхування;

3. пошук додаткової інформації;

4. розробка альтернативних напрямків діяльності;

5. зміна складу зацікавлених сторін.

Внутрішні способи оптимізації ризиків:

1. лімітування;

2. диверсифікація;

3. створення резервів;

4. переорієнтація системи управління.