Лабораторне заняття № 1

Тема: Будова та життєдіяльність одноклітинних та кишковопорожнинних тварин

Класифікація:

Тип Саркомастигофори

Клас Саркодові

Представник Амеба

Клас Джгутикові

Представник Евгелена зелена

Тип Інфузорії

Клас Війчасті інфузорії

Представник Інфузорія-туфелька

Тип Кишковопорожнинні

Клас Гідроїдні

Представник Прісноводна гідра

Мета: ознайомитись з видовою різноманітністю, розмірами тіла, будовою та життєдіяльністю найпростіших одноклітинних та кишковопорожнинних організмів.

Обладнання: склянки з інфузоріями-туфельками, піпетки, предметні та накривні скельця, вата фільтрувальний папір, мікропрепарат «Гідра прісноводна», таблиці «Будова кишковопорожнинних», «Найпростіші», мікроскоп.

План заняття

1. Ознайомитися з класифікацією та загальною характеристикою найпростіших та кишковопорожнинних тварин.

2. Ознайомитися із загальною характеристикою одноклітинних та кишковопорожнинних, особливостями процесів життєдіяльності і поведінки.

3. Вивчити представників патогенних найпростіших та хвороби, які вони викликають.

4. Визначити роль в природі та житті людини найпростіших та кишковопорожнинних організмів.

Загальна інформація

Вперше термін «найпростіші» ввів у науку німецький вчений Гольдфусс у 1820 році.

К лас Саркодові. Цей клас називають ще корененіжки. Найхарактернішою ознакою організації саркодових є наявність у них псевдоподій (псевдоніжок). Форма і симетрія тіла цих найпростіших різноманітні. Позбавлені оболонки, амеби не мають постійної форми тіла. У них не можна встановити будь-яких ознак симетрії. Саркодові живляться анімальним, а деякі сапрофітним способом.

Мал. 1 Амеба звичайна

К лас джгутикові. Клас включає 8 тис. видів. Пересуваються вони завдяки руху джгутиків, яких у них може бути 1—2 або 4— 8. Є тварини, що мають десятки й сотні джгутиків. У колоніальних форм число особин досягає 10—20 тис. Більшість джгутикових мають сталу форму тіла, яке вкрите пелікулою (ущільненим шаром ектоплазми). За несприятливих умов джгутикові утворюють цисти.

Розмножуються в основному безстатевим шляхом. Джгутикові частіше живуть у прісних водоймах, однак трапляються і в морях. Багато видів є паразитами людини і тварин (лямблії).

Евглена зелена − типовий представник класу джгутикових. Це вільноіснуючий організм, що мешкає в калюжах і ставках. Форма тіла евглени видовжена, її довжина становить близько 0,05 мм.

Мал. 2 Евгелена зелена

К лас війчасті інфузорії. Назва «інфузорія» походить від латинського слова «інфузо», що означає наливка, настій.

Інфузорії – найскладніші за будовою і життєвими відправленнями найпростіші. До цього класу належать близько 6 тис. Видів, з яких 1500 живуть у морях, 3500 – у прісних водоймах, 1 тис. видів ведуть паразитичний спосіб життя. Найхарактернішою ознакою представників цього класу є рух за допомогою війок. Тому інфузорій називають війчастими. Кількість і характер розміщення війок у різних представників цього класу різні.

Мал. 3 Інфузорія туфелька

Тип Кишковопорожнинні – група двошарових багатоклітинних організмів, що мають променеву симетрію. Кишковопорожнинні населяють моря й океани, рідше прісні водойми; є як прикріплені та малорухомі форми, так і ті, що активно плавають (в багатьох відбувається чергування прикріпленої та рухомої стадій життєвого циклу). Розміри тіла від 1 мм (деякі поліпи) до 30 м (ціанея арктична). Всього нараховується близько 9 тис. видів кишковопорожнинних. Тип поділяється на три класи: Гідроїдні, Сцифоїдні та Коралові поліпи.

Г ідра відноситься до типу морські кишковопорожнинні безхребетні тварини. Живуть гідри в стоячій або повільно поточної воді − в ставках, озерах і заплавах річок, багатих водною рослинністю. Прісноводна гідра − дуже маленька тварина, розміром в 1 - 3 см, тому гідру важко виявити. Прісноводна гідра − це багатоклітинна тварина, тіло якої складається з двох шарів клітин: ектодерми і ентодерми. Усередині тіла є кишкова порожнина. У порівнянні з найпростішими гідра має складнішу будову: її тіло складається з багатьох клітин, різних за будовою і функціями.

Мал. 4 Гідра прісноводна