1.4. Стан флори і фауни Дністра.

Із загальним екологічним станом Дністра тісно пов’язаний стан флори і фауни його вод і берегів, який можна оцінити як такий, що в ньому ще не сталося безповоротних змін. Досліджень водної фауни хре­бетних в експедиції “Дністер” не проводилося ніколи, і залежність її видового та кількісного складу від якості води оцінити важко. Непряму оцінку кількісного складу іхтіо- та ба­тра­хо­фа­уни можна зробити на підставі досліджень популяцій орнітофауни, які робила орнітологічна група ек­спе­диції “Дністер”, котра пізніше виділилася в окрему експедицію тієї самої назви. За даними ор­ні­то­ло­гів вздовж берегів Дністра зустрічається 125 видів птахів. П’ять найпоширенішених з них такі : лас­тівка бе­ре­гова (Riparia riparia), мартин звичайний (Larus ridibundus), кропив’янка сіра (Sylvia communis), оче­ре­тян­ка чагарникова (Acrocefalia palustris) та крячок річковий (Sterna hirundo). При цьо­му ластівка бе­ре­го­ва складає 84.6 % від всієї кількості птахів. Кількісний склад популяцій певних видів птахів може бути корельований із якістю води.

Флористичні дослідження в експедиції дозволяють стверджувати, що долина Дністра є унікальною че­рез те, що тут проходять границі ареалів різних рослинних угруповань, тому вона має надзвичайно важ­ливе природоохоронне значення і повинна мати певний заповідний статус, поки її не торкнулися знач­ні антропогенні зміни. Що ж стосується сучасних антропогенних змін, то вони проявляються головним чи­ном в натуралізації і поширенні чужерідних долині Дністра синантропних видів.

1.5. Вплив зарегулювання на екологічний стан Дністра.

У 1954 році на ділянці ріки, що розташована на території Молдови, створене Дубосарське водосховище довжиною близько 128 км. Його середня ширина становить 0.53 км (максимальна до 2 км), а проектна глибина – 7.5 м (максимальна – до 19.5 м). за роки існування водосховища в ньому акумульовані величезні маси твердих речовин стоку (замулено до 40% об`єму), внаслідок чого зменшилися його глибини і воно може утримувати до 290 млн. м³ води.

У 1986 році на відстані 677.7км від гирла у верхній частині середнього Дністра на території України введено в експлуатацію Дністровське водосховище. Воно має довжину 194 км, а об`єм води – 3 км³., ширина в середньому – 0.72 км, глибина – від 21 до 54 м.

Зарегулювання та створення в середній течії Дністра Дністровського, буферного і Дубосарського водосховищ обумовило суттєві зміни водної екосистеми всієї річки. Перш за все зазнав докорінних змін гідрологічний режим, що істотно вплинуло на розвиток населення ріки. Зменшення течії ріки, яке супроводжувалося осадженням завислих часток твердого стоку, а відповідно і зростанням її прозорості та накопиченням в донних відкладах біогенних елементів і забрудників, призвело до антропогенної евтрофікації водосховищ, інтенсивного розвитку фітопланктону і навіть появи «цвітіння» води. У водосховищах сформувалися біоценози з характерним складом водоростей, планктонних і бентос них безхребетних, більш багатою іхтіофауною. Із 40 видів риб, 12 мають рибопромислове значення, їх вилов становить 45-46 т.

Поряд з цим зарегулювання річки негативно вплинуло на умови існування гідро біонтів у нижче розташованій річковій частині Дністра. Оскільки при роботі гідровузла відбувається спрацювання глибинних шарів (35 м) з низькою температурою (6-10 С), то її надходження у нижче розташовані зони ріки гальмує розвиток гідро біонтів – нерест починається на 1-1.5 місяця пізніше.

Створення водосховищ і перегородження Дністра греблями призвело до зміни міграційних шляхів осетрових риб, які раніше піднімалися до верхньої частини.

Екологічний стан Дністра нижче греблі Дубосарського водосховища і до гирла перебуває в прямій залежності від попусків води з Дністровського та буферного водосховищ. До зарегулювання річки плавні затоплювалися протягом весняно-літніх повеней не менше 3-5 разів. Завдяки цьому вони включалися в процеси самоочищення, ставали зонами нересту промислово цінних видів риб та місцями масового розвитку фітофільних безхребетних.