Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
перших 20.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
269.95 Кб
Скачать

Критерії роботоздатності та розрахунок ланцюгових передач

Вихід із ладу ланцюгових передач може бути обумовленим такими причинами:

— спрацюванням шарнірів, яке спричинює порушення зачеплення ланцюга з зірочками через збільшення кроку ланок (допустиме збіль­шення середнього кроку 2,5—3,0 %);

— втомним руйнуванням пластин та роликів; руйнування роли­ків пов'язане з ударами шарнірів ланцюга при вході їх у зачеплення з зубцями зірочок;

— ослабленням з'єднань деталей ланцюга у місцях їх запресову­вання;

— руйнуванням ланцюга при дії великих короткочасних переван­тажень;

— спрацюванням зубців зірочок.

На основі вказаних причин виходу з ладу ланцюгових передач формулюються і відповідні критерії роботоздатності, тобто стійкість проти спрацювання шарнірів ланцюга та зубців зірочок, стійкість проти втомного руйнування пластин та роликів ланцюга і достатня міцність деталей ланцюга та їхніх з'єднань під дією максимального-навантаження.

Розглянемо розрахунки передачі на забезпечення стійкості проти спрацювання шарнірів, деталей на втому та на міцність під час дії максимальних навантажень. За основний розрахунковий параметр візьмемо тиск р у шарнірі ланцюга.

Розрахунок шарнірів ланцюга на стійкість проти спрацювання виконують за умови, що

р = Ff Εсп КД /(Аоп Km) ≤ [р]сп. (29.10)

Тут FfΕсп = KEcпFt - еквівалентне корисне навантаження лан­цюга при розрахунку на спрацювання шарнірів, яке визначається із врахуванням коефіцієнта KEcп інтенсивності режиму навантаження (табл. 29.4); КД - коефіцієнт динамічного навантаження (КД=1 - іпри спокійному навантаженні; КД=1,3-при помірних змінах на­вантаження; КД = 1,5 - при різких змінах навантаження); Асп - площа опорної поверхні шарніра ланцюга (див. табл. 29.1); Кm- коефіцієнт, що враховує число рядів ланцюга (для однорядного ланцюга Кm = 1; для дворядного - Кm = 1,7; для трирядного - Кm = 2,5 і для чотирирядного -Кm = 3); [р]сп- допустимий тиск у шарні­рі за умови стійкості його проти спрацювання.

При невиконанні умови (29.10) слід брати ланцюг більшого кроку або того самого кроку але дво- чи трирядний.

Розрахунок пластин ланок ланцюга на втому здійснюють за форму­лою

рвт = Ff Εвт КД /(Аоп Km) ≤ [р] вт. (29.11)

де FfΕвт = KEвтFt еквівалентне корисне навантаження ланцюга при розрахунку пластин на втому, яке визначається з врахуванням кое­фіцієнта FΕвт впливу інтенсивності режиму навантаження на втомну міцність (за таблицею); [р]вт — допустимий тиск у шарнірі за умо­ви втомної міцності, пластин.

Розрахунок ланцюга на міцність при дії максимальних коротко­часних перевантажень виконують за умови, що

S = Fр.н/Ftmax ≥ Smіn, (29.12)

де Fр.н — руйнівне навантаження, яке задається у стандарті на при­водні ланцюги (див. табл 29.1); Ftmax —максимальне короткочасно діюче навантаження ланцюга, яке може виникнути при роботі пере­дачі протягом її строку служби; Smin = 5 - запас міцності ланцюга.

Максимальне короткочасно діюче навантаження Ftmax визначають із врахуванням коефіцієнта Кп можливих перевантажень [див. форму­лу (19.12)] за такими залежностями:

для тихохідних передач

Ftmax = Кп Ft

для швидкохідних передач, v > 10 м/с,

Ftmax = Кп Ft +Fу

Тут Fу — сила удару, що виникає вздовж вітки ланцюга при вході шарніра у зачеплення із зубцем зірочки. Силу Fу, Н, дістають за фор­мулою

Fу = 13 ·10-6 ω1·Ρ·m (29.13)

де m — число рядів ланцюга.

Допустимий тиск у шарнірах ланцюга за умови стійкості проти спрацювання рекомендують визначати за співвідношенням (граничне значення [р]сп ≤ 40 МПа)

[p]cn = C/(hKVKRKе). (29.14)

Тут С = 1,33·106 ∆Р/Р— коефіцієнт роботоздатності передачі, а ∆Р/Р — допустиме збільшення середнього кроку ланцюга у проце­сі експлуатації передачі, %;

при ∆Р/Р = 3 % (гранична норма спра­цювання для ланцюгів закритих передач)

С = 4·104; h - строк служби передачі, год - коефіцієнт, шо враховує вплив кутової швидкості ведучої зірочки на спрацювання шарнірів; KR= Кz1·K а ·Кu — коефіцієнт параметрів передачі, де Кz1= 25/z1, і — часткові коефіцієнти, що враховують вплив числа зубців ведучої зірочки, міжосьової відстані, вираженої у кроках ланцюга, і передаточного числа відповідно; Kе= Кв Кр Кзм — коефіцієнт експлуатації, де Кв, Кр, Кзм — коефіцієнти, що врахову­ють умови роботи передачі та її конструкцію (табл. 29.5).

Допустимий тиск у шарнірах, що гарантує для вибраного строку служби ланцюга втомну міцність пластин його ланок,

[p]cn = 270КzКu / Кв Кр (29.15)

Передачі із зубчастими ланцюгами розраховують та проектують у більшості випадків за рекомендаціями заводів, що виготовляють лан­цюги, або використовують наближені залежності, які наведені у від­повідних довідниках.

Основні геометричні параметри конічної прямозубої передачі.

Розміри зубців та вінців конічних зубчастих коліс. Конічна зуб­часта передача з основними розмірами вінців зубчастих коліс пока­зана на рис. 24.2

В ортогональній конічній передачі міжосьовий кут Σ = δ1 + δ2= 90°, де δ1 – кут при вершині ділильного конуса шестірні, а δ2 – кут при вершині ділильного конуса колеса (у не–коригованій передачі початковий та ділильний конуси збігаються).

Якщо число зубців конічної шестірні z1 а колеса z2, то кути при вершинах ділильних конусів визначають за формулами

tg δ1 = z1/z2; tg δ2 = z2/z1 = 90° – δ1. (24.1)

Число зубців умовного плоского колеса діаметра d = 2Re (рис. 24.2)

(24.2)

Модуль зубців конічних зубчастих коліс не е постійним у різних нормальних перерізах зубців. Тому вибір стандартного модуля тут втрачає зміст. Однак часто з метою полегшення контролю конічних зубчастих коліс за стандартний беруть модуль у зовнішньому нормаль­ному перерізі зубців. Такий модуль називається зовнішнім коловим модулем і позначається me. Надалі будемо брати до уваги, що зов­нішній коловий модуль зубців стандартний.

Початковий контур конічних зубчастих коліс стандартизований. Згідно з ГОСТ 13754–81 для me ≥ 1 мм регламентують такі пара­метри початкового контура: кут профілю зубця α = 20°; коефіцієнти – висоти головки зубця h*a = 1, радіального зазору с* = 0,2, висоти ніжки зубця h*f = h*a + c* = 1,2, радіуса кривини перехідної кривої у граничній точці профілю ρ*f ≥ 0,2, але не більш ніж 0,3.

Згідно з параметрами стандартного початкового контура розміри зубців конічних зубчастих коліс (рис. 24.2) визначаються за форму­лами:

зовнішня висота головки зубця hae = h*a · me = me;

зовнішня висота ніжки зубця hfe = h*f · me = 1,2 · me;

зовнішня висота зубця he = hae + hfe = 2,2 · me;

радіальний зазор с = с* · me = 0,2 · me.

Розміри вінців конічних шестірні та колеса:

зовнішні ділильні діаметри de1 = me · z1, de2 = me · z2;

зовнішні діаметри вершин зубців

dae1 = de1 + 2hae · cos δ1 = de1 + 2me · cos δ1,

dae2 = de2 + 2hae · cos δ2 = de2 + 2me · cos δ2,

зовнішні діаметри впадин

dfe1 = de1 – 2hfe · cos δ1 = de1– 2,4me · cos δ1;

dfe2 = de2 – 2hfe · cos δ2 = de2– 2,4me · cos δ2;

зовнішня конусна відстань Re = 0,5 · me · zс;

коефіцієнт ширини зубчастого вінця Кье = b/Re = 0,25...0,30;

ширина зубчастого вінця b = Кье · Re , але за умови, що b ≤ 10me;

середня конусна відстань Rm = Re – 0,5b;

середній коловий модуль зубців mm = me · Rm / Re;

середні ділильні діаметри шестірні та колеса dm1 = mm · z1; dm2 = mm · z2;

кути головки θа та ніжки θf, зубця tg θа = hae / Re; tg θf= hfe / Re ;

кути конуса вершин зубців шестірні та колеса

δa1 = δ1+ θа; δa2 = δ2+ θа;

кути конуса впадин шестірні та колеса

δf1 = δ1+ θf; δf2 = δ2+ θf;

Додаткові співвідношення між розмірами елементів конічної зуб­частої передачі, які будуть використані у подальших теоретичних викладках: передаточне число конічної зубчастої передачі

u = ω1/ ω2 = de2/d e1 = dm2/dml = z2/z1,

кути при вершинах початкових конусів шестірні та колеса

tg δ1 = l / u; tg δ2 = u;

зовнішня конусна відстань Re= = ;

ділильні діаметри, виражені через R та u,

de1 = 2 Re / ; de2 = 2 Reu / ;

dm1 = 2Rm / ; dm2=2Rmu / ;

середня конусна відстань, середній коловий модуль та середні ділильні діаметри

Rm = Re– 0,5b = Re · (1– 0,5Kbe);

mm = mе· ( 1 – 0,5КЬе);

dm1 = del · (1– 0,5/Kbе) ;

dm2 = de2 · (1– 0,5/Kbe).