1. Характеристика зарегульованої частини Дніпра.

Дніпро – первинна річка із сніговим та дощовим формуванням водного стоку. З метою утримання та акумуляції весняних вод та сезонного регулювання їх використання і були побудовані на Дніпрі водосховища. Внаслідок гідробудівництва вся акваторія Дніпра в межах України перетворилася на каскад водосховищ. Вони створювались протягом 1931-1976 рр. Після зарегулювання Дніпра різко збільшились глибини, значно поліпшилась освітленість води внаслідок осадження завислих частинок і проникнення сонячної радіації на більші глибини, у 5-24 рази зменшився водообмін, утворилися застійні зони на мілководдях.

Таблиця 1. Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду

Показник	Київське (1965-1966)	Канівське (1975-1976)	Кременчуцьке (1960-1961)	Дніпродзер-жинське (1963-1964)	Запорізьке (1931-1934, 1947)	Каховське (1955-1956)
Нормальний підпірний рівень, м	103,0	91,5	81,0	64,0	51,4	16,0
Площа, тис. га	92,2	58,1	225,2	56,7	41,0	215,5
Об’єм, км3: повний корисний	3,73 1,2	2,60 0,3	13,5 8,9	2,40 0,3	3,30 1,0	18,2 6,8
Глибина, м: максимальна середня	15 4,0	12 3,9	24 6,0	14 4,3	45 8,0	32 8,4
Кількість обмінів протягом року	12-13	17-18	2,5-4	18-20	12-14	2-3
Площа мілководь (до 2 м), %	40	24	18	31	36	5
Спрацювання рівнів, м	0,5-1,0	0,5	4,0-6,0	0,5	0,5-1,0	3,0-4,0
Довжина берегової лінії, км	520,0	411,0	800,0	360,0	470,0	896,0
Дамби і берегоукріплення, км	100,1	136,2	145,3	108,3	61,8	206,7

Зарегулювання стоку призвело до корінних змін основних гідродинамічних і гідравлічних параметрів Дніпра. Внаслідок акумуляції весняних повеневих вод більш рівномірним стало їх надходження у нижню течію Дніпра. При цьому характер течії визначається не тільки природними явищами (вітер, повені, паводки), а й диспетчерським регулюванням величини скидання вод, що зумовлено потребами енергетики та інших галузей народного господарства.

Значна протяжність дніпровського каскаду з півночі на південь позначається на термінах весняного прогрівання і осіннього охолодження води. Якщо в трьох верхніх водосховищах (Київське, Канівське, Кременчуцьке) весняний перехід температури води через 0,2⁰С – у третій декаді березня, то в Каховському – у першій.

Після затоплення великих масивів земель відбулися суттєві зміни гідрохімічного режиму, створилося нове середовище для життєдіяльності гідробіонтів різних трофічних рівнів. Водосховища перетворилися фактично на екосистеми, для яких характерні свої закономірності. Серед чинників, які справляють вплив на формування екосистем водосховищ основними є перебіг внутрішньоводоймних процесів і техногенний прес (рівневий режим,, евтрофікація та забруднення стічними водами, радіонуклідами, пестицидами). Під впливом цих чинників відбувалася адаптація гідробіонтів до нових умов існування, розвиток та самоорганізація біоти.

Отже, створення водосховищ на Дніпрі істотно змінило організацію річкової екосистеми, на базі якої сформувалися нові екосистеми водосховищ озерно-річкового типу.