52. У чому полягає сутність функції організування та яка її роль? Охарактеризуйте категорії функції « організування».

Під організуванням розуміють вид управлінської діяльності , який відображає процес створення структури управління організацією.

Воно має два аспекти:

• Поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегій

• Установлення взаємовідносин повноважень вищих та нищих рівнів управління, забезпечення можливостей розподілу і координації завдань.

Організування базується на трьох категоріях:

• Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання завдань. Повноваження делегують посаді а не особі.

• Відповідальність – це покладений на посадову особу обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне розв’язання. Відповідальність має подвійну властивість, з одного боку посадова особа що приймає повноваження одночасно отримує у повному обсязі і відповідальність. З іншого боку за керівником який делегує повноваження повністю зберігається відповідальність. Такий подвійний характер відповідальності забезпечує якісне виконання повноважень

• Делегування – є передачею завдань і повноважень особі яка бере на себе відповідальність за їх виконання. З іншого боку делегування –це акт який перетворює людину в керівника.

Виділяють 2 концепції передачі повноважень:

1. Класична концепція, коли повноваження передаються від вищого рівня до нищого

2. Концепція обмежених повноважень. Відповідно до цієї концепції підлеглий має можливість відхиляти вимоги керівника.

Повноваження –це права які делегуються, а влада – це можливість впливати, реальна здатність діяти і змінювати ситуації.

У менеджменті розрізняють лінійні і фундаментальні повноваження.

Фундаментальні повноваження делегуються менеджером вищого рівня управління, який керує певною функцією менеджменту менеджеру нижчого рівня управління, який керує аналогічною функцією.

53. У чому полягає сутність функції мотивування та яка її роль? Охарактеризуйте основні елементи моделі мотивування.

Мотивування – це вид управлінської діяльності який спонукає працівників до діяльності що забезпечує досягнення поставлених цілей.

Категорії мотивації:

1. Потреба - це фізіологічне або психологічне відчуття нестачі чогось. Потреби виникають разом із народженням людини і поширюється в міру її розвитку та позначається на поведінці

2. мотив – це внутрішньо – усвідомлене спонукання до певних дій, формується в середині людини і зумовлений багатьма чинниками. Від того якими мотивами керується людина в своїй трудовій діяльності залежить її ставлення до роботи і кінцевий результат.

3. стимул – це зовнішні спонукання до формування певної поведінки, досягнення конкретних результатів. Стимул є потенційною винагородою.

4. Винагорода – це все те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти. Винагороди поділяються на матеріальні і моральні.

Етапи мотиваційного процесу:

1. виникнення потреби

2. спонукання до задоволення потреби

3. виконання конкретних дій

4. отримання винагороди за виконані дії і задоволення потреби.

Типи мотиваційних теорій

1. Змістові мотиваційні теорії – згідно них мотивація – це певні сили, що змушують людину з наполегливістю виконувати певні роботи. Д о них належать :теорія ієрархії потреб Маслоу, теорія Альдерферта, теорія Герцберга.

2. Процесуальні мотиваційні теорії – згідно них, мотивація – це процес спонукання себе та інших до діяльності спрямованої на досягнення поставлених цілей. Ці теорії концентрують увагу на процеси мислення працівників, що обирають способи отримання винагород. До них належать: теорія очікування Врума, теорія справедливості Адамса, комплексна модель мотивації. Теорія визначення цілей і концепцій спільного управління.

3. Сучасні теорії мотивації? Теорія морального стимулювання базується на використанні системи моральних стимулів, тобто моральних спонукань до діяльності і передбачає нагородженнями грамотами, медалями.

4. Теорія матеріального стимулювання праці базується на використанні системи матеріальних стимулів і зарплати відповідно до кількості і кості праці. До матеріальних стимулів відносять:премії, надбавки, доплати.